29-03-2017

Як правильно писати слова, пов’язані з церквою

"Філолог", 25 серпня 2015

Трохи історії

Питання правопису церковних і релігійних слів та понять не є однозначним. Воно безпосередньо пов’язане з історією нашої держави. Адже довгий час православ’я було невіддільним від державної політики. Релігійне питання в певні моменти історії було вирішальним. У зв’язку з цим не дивно, що у XIX – на початку XX ст. у газетах, журналах та інших виданнях, що належали до сфери громадського друку, більшість слів, пов’язаних з церковною тематикою, писалися з великої літери. Яків Карлович Грот (Російський правопис, СПб., 1885) зазначає, що з великої літери пишуться імена трьох осіб Божества і вищих істот, що являють собою предмет релігійного шанування християн: Бог, Господь, Творець, Всевишній, Спаситель, Богородиця, Святий Дух, Свята Трійця тощо; також слова: Провидіння, Промисел, Небо, Церква в духовному сенсі.

Проте в церковній пресі церковнослов’янською мовою велика літера на початку таких слів не використовувалася; замість неї над словом ставився надрядковий знак – титло. «Великі літери у виданнях церковного друку <…> ставляться на початку книги або її розділів (на початку нового рядка). Але в середині речень всі слова, у тому числі і власні імена, пишуться (згідно з постановою Св. Синоду) з маленьких літер» (Д.Д. Соколов «Довідкова книжка з церковно-слов’янського правопис». СПб., 1907).

Однак у 20-х роках ХХ ст. в історії та правописі багато чого змінилося. Десятки років подальшого атеїстичного світогляду позначилися і на правописі відповідних термінів. Словники та довідники радянських часів наказували писати з малої літери практично всі слова, пов’язані з релігією. Певний виняток було зроблено для назв культових книг: рекомендувалося писати Біблія, Євангеліє, Часослов, але (чинити) по біблії, євангелії (див., наприклад: Д.Е. Розенталь «Довідник з правопису та літературної правки». 3-тє вид., М., 1978).

У 1990-ті роки формулювання рекомендацій щодо оформлення релігійних назв у практичних посібниках і довідниках з правопису істотно змінювалися, а головне – поповнювалися новими випадками і прикладами, які до цього не розглядалися.

У 2000-ні роки рекомендації щодо написання деяких слів з великої літери з довідників зникли. Так, якщо у виданнях 1990-х років рекомендується написання, наприклад, Українська Православна Церква, Помісний Собор, у довідниках більш пізніх років видання наводяться написання лише з однієї (початкової) великої літери, що відповідає загальним правилам вживання великої літери у власних найменуваннях.

Зазначимо, що звід правил правопису 1956 року (Правила російської орфографії та пунктуації, якими частково, принаймні щодо синтаксису, написання слів через дефіс, у лапках, з великої літери тощо, користувалися і в Україні) наказував писати малими літерами «назви релігійних свят і постів, а також днів тижня, місяців тощо», рекомендуючи при цьому використовувати велику літеру в «індивідуальних назвах, що стосуються релігії та міфології», не розкриваючи суть того, що ж все-таки вважати індивідуальними назвами. Про написання слова «Бог / бог» у зводі правил не йдеться, але «згідно з буквою закону», і це слово треба писати з великої літери.

У зв’язку з вищенаведеним стає зрозуміло, чому у виданнях різних років можна зустріти стільки різночитань і варіантів написання одного і того ж поняття. І це не означає, що десь слово написано правильно, а десь – безграмотно.

Однак як же все-таки писати церковні слова сьогодні?

У яких випадках потрібно писати слово «Бог» з великої літери

Повний академічний довідник «Правила російської орфографії та пунктуації» (М., 2006 і пізніші видання. Звертаємося до російського довідника, адже в українському правописі це питання не розглядається) рекомендує писати з великої літери слово Бог як назву єдиної верховної істоти в монотеїстичних релігіях. Нормативне написання: вірити в Бога, молитися Богу.

Однак у таких випадках рекомендується написання з малої літери:

  1. У формах множини, в значенні одного з безлічі божеств, а також у переносному значенні: боги Олімпу, бог Аполлон, бог війни.
  2. У стійких сполученнях, що вживаються в розмовній мові поза зв’язком з релігією: бог з ним, не дай бог, заради бога, як бог на душу покладе, боже, їй-богу і т. д. Неможлива велика літера і в такому контексті: у нього все не слава богу.

З великої літери пишуться також прикметники «Божий», «Божественний» у релігійному контексті: храм Божийблагодать Божа, Божественна Трійця, Божественна літургія. Але: божа корівкабожественний смак (у знач. «чудовий»).

Як пишуться назви церков і релігійних організацій

У назвах організацій і органів церковної влади пишеться з великої літери перше слово і власні імена:

Руська православна церкваПомісний соборВселенський соборСвященний синодЄвангелічно-лютеранська церкваРимсько-католицька церква.

Однак у православному і взагалі церковному середовищі великі літери використовуються більш широко, ніж того вимагають правила правопису. Так, видавництво Московської патріархії рекомендує усі слова, крім службових, писати з великої літери:

Римсько-Католицька ЦеркваЄвангелічно-Лютеранська ЦеркваМетодистська Церква.

Слово «церква» пишеться з великої літери в двох випадках:

1) у значенні «Божественна установа» – богословських текстах, а також якщо слову «церква» в цьому значенні надається особливий високий сенс, наприклад: Отці Церкви, Заповіді Церкви;

2) якщо слово «Церква» використовується замість повної назви релігійної організації (наприклад, замість Українська православна церква): рішення Церкви.

У значеннях «храм» і «релігійна організація» слово «церква» пишеться з малої літери, наприклад: ходити до церкви, служити в церкві, відлучити від церкви, відокремлення церкви від держави.

Як пишуться назви церковних свят і днів церковного календаря

У назвах церковних свят з великої літери пишеться перше слово і всі власні імена (у тому числі прикметники «Христове», «Господнє»):

Пасха ХристоваВхід Господній в ЄрусалимДень Святої Трійці (П’ятидесятниця), Різдво ХристовеХрещення ГосподнєВведення у храмУсікновення глави Іоанна Предтечі.

Також з великої літери пишуться назви посад та власні назви певних днів церковного календаря:

Великий пістПетрів пістВеликий четверВселенська батьківська суботаСвітла седмиця.

Народні назви днів і періодів, пов’язаних з церковним календарем, також пишуться з великої літери:

МасницяСвяткиСемикПрощена неділяЧистий понеділокЯблучний Спас.

Примітка 1. З великої літери пишуться всі слова в церковній назві свята Великодня: Світле Христове Воскресіння.

Як писати назви церковних посад і титулів

У документах при написанні повних офіційних найменувань вищих церковних посадових осіб вживаються великі літери:

Патріарх Київський і всієї України-РусиМісцеблюститель Патріаршого престолуВселенський Константинопольський ПатріархВерховний Патріарх-Католикос всіх вірменКатоликос-Патріарх всієї Грузії, Папа Римський.

Однак в інших текстах найменування цих осіб пишуться малими літерами:

проповідь патріарха Володимирарезиденція папи римського.

Інші церковні звання та посади пишуться малими літерами. Так, з малої літери пишуться такі слова: владика, митрополит, архієпископ, архімандрит, архієрей, єпископ, ігумен, диякон, протодиякон, протоієрей, ієрей.

Як звернутися до архієрея

У словнику «Велика або маленька» В.О. Лопатіна, В.В. Нечаєвої, Л.К. Чельцовой (М., 2011) зазначається, що великі літери використовуються при зверненні до патріарха: Ваша Святосте. Звернення до інших духовних осіб у словнику наводяться в написанні з малої літери: ваше високопреосвященство, ваше преосвященство, ваше високопреподобіє і т. д.

При цьому видавництво Московської патріархії рекомендує при звертаннях до священнослужителів будь-якого чину писати усі слова з великої літери:

Ваша Святосте, Святіший Патріарх КирилЙого Блаженство, Блаженніший Папа і ПатріархВаше Високопреосвященство (для митрополитів та архієпископів)Ваше Преосвященство (для єпископів)Ваше Високопреподобіє (для архімандритів, ігуменів, протоієреїв)Ваше Преподобіє (для ієромонахів і священиків).

Як писати назви канонічних книг Біблії

У назвах канонічних книг Біблії з великої літери пишуться перше слово (яке може бути єдиним) і власні імена, що входять до складу назви.

При цьому слід звернути увагу, що назви жителів, народів (галати, римляни, коринтяни та ін.) не є власними іменами і пишуться з маленької літери. Навпаки, загальні іменники «суддя», «царство» вживаються в назвах книг Біблії як власні імена: Судді (Книга Суддів), Царства (Книга Царів).

Книга пророка АвакумаВторозаконняПослання до галатівДіяння святих апостолівПослання ЯковаКнига Ісуса НавинаПерше послання ЙоанаЄвангеліє від ЛукиДруга книга ХронікПісня пісень.

Звертаємо увагу: слова «книга» і «послання» пишуться малими, якщо не є першим словом назви: Перша книга Царств, Друге послання Йоана. Але як перше слово назви «Книга» і «Послання» пишуться з великої: Книга Суддів, Послання до римлян.

Як писати назви храмів і монастирів

У назвах монастирів, храмів, ікон пишуться з великої літери всі слова, крім родових найменувань (церква, храм, собор, монастир, лавра і т. д.) і службових слів. Тому правильні написання:

собор Паризької Богоматеріхрам Христа Спасителяцерква Донської Ікони Божої МатеріРіздвяний соборТроїце-Сергієва лавра (Свято-Троїцька Сергієва лавра).

Це правило порушується, якщо назва храму містить слова «в ім’я»:

храм в ім’я святителя Спиридона Триміфунтськогохрам в ім’я ікони Божої Матері «Державна» (але храм Державної Ікони Божої Матері).

Які церковні слова пишуться малими літерами

З малої літери пишуться:

www.risu.org.ua

Авторське право на матеріали Релігійно-інформаційної служби України захищається законом.
Вони можуть буть використані повністю чи частково лише за умови посилання на РІСУ.
У разі використання їх в Інтернеті — обов'язкове гіперпосилання на risu.org.ua