07-09-2015

Папа, журналістика й аборти

Ольга ГЕРАСИМЕНКО

"CREDO", 5 серпня 2015

Протягом останнього тижня ім’я Папи Франциска знову опинилося в центрі уваги ЗМІ. Приводом на цей раз стало те, що Понтифік з нагоди Року Милосердя наділив усіх священиків правом відпускати гріх аборту — терміном на цей самий рік. Але висвітлення цієї новини світськими ЗМІ вже традиційно набуло такого вигляду, що хочеться сказати — «краще б ви взагалі мовчали на цю тему»…

Якщо набрати у Google щось на кшталт «Папа Франциск аборти», то в очах починає аж темніти від заголовків, які немов змагаються між собою у невігластві. «Папа дозволив священикам відпускати гріх аборту!» — пишуть одні, цим самим наводячи читача на оманливу думку про те, нібито раніше цей гріх у Католицькій Церкві взагалі не прощався. «Папа розкритикував ставлення Церкви до абортів!» — радіють інші, формуючи тим самим у людських головах хибне переконання про те, що добрий та всерозуміючий Папа — це щось одне, а Церква — це щось зовсім інше, щось «непрогресивне» та «застаріле». «Папа заохотив священиків прощати жінкам аборти!» — звучить так, нібито раніше таких грішниць з ганьбою виганяли з церков, ще й каміння вслід кидали… Заголовок про те, що «Папа змінив позицію Церкви стосовно абортів!» — а такий, на жаль, зустрічався у ЗМІ, що позиціонують себе як об’єктивних та незаангажованих — є не просто маніпуляцією, а відвертою брехнею, бо доктрина Церкви у цьому питання була і залишається незмінною: смертний гріх у очах Божих не може перестати бути смертним гріхом незалежно від того, що про це думають керівники земних держав, очільники рухів із «захисту прав жінок» і взагалі будь-яка людина. А зважаючи на те, що величезна кількість людей, переглядаючи новини, читає лише заголовки, неприємний запах цієї «інформаційної бомби» розноситься далеко і наслідки від цього виглядатимуть не кращим чином.

Отже, у чому насправді полягає чергова папська «революція»? З великої хмари на поле лібералів вчергове пролився малий дощ, тому що йдеться тут не про міфічні зміни у доктрині, а виключно про внутрішньоцерковну практику сповіді. Справа у тому, що згідно з Кодексом канонічного права Католицької Церкви аборт є гріхом, відпускати який можуть тільки єпископи. Це пов’язане з тим, що цей гріх тягне за собою автоматичне відлучення від Церкви силою самого вчинку, й анулювати це відлучення може лише єпископ. Але єпископи, своєю чергою, мають право наділити такими повноваженнями й інших священиків своєї дієцезії — за наявності серйозних причин, це можуть бути навіть усі дієцезіяльні священики. Крім того, у церковній практиці існує старовинний привілей, згідно з яким право відпустити гріх аборту можуть священики жебрачих орденів — таких як францисканський. Також будь-який священик, навіть заборонений у служінні, може відпустити будь-який гріх у ситуації загрози смерті пенітента. Папа Франциск же з нагоди проголошеного ним Року Милосердя уповноважив протягом цього року відпускати гріх аборту усіх священиків без обмежень. Що це означає? Лише те, що жінка, яка скоїла аборт, медик, який виконав цю «операцію», або особа, що схилила жінку до цього гріха, тепер зможе сповідатися з нього будь-якому священикові, якого зустріне, примиритися з Богом і поєднатися з Церквою. От і все. Ось і вся «сенсація». Прісно, нудно і зовсім непривабливо для широкого загалу читачів, чи не так?

Особливістю світської журналістики, зокрема української, на жаль, є абсолютно безвідповідальне ставлення до висвітлення новин із релігійної сфери. Говорячи, скажімо, про економіку, цілком нормальним вважається звернутися по коментар або й консультацію до компетентної у цій галузі особи. Але коли йдеться про питання церковні, кожен вважає за зайвий клопіт звертатися до експертів. Внаслідок починається масова трансляція у кращому разі — неточностей, у гіршому — цілковитих дурниць, які починають репоститися, переказуватися, обростаючи щоразу більшою порцією неправди.

Чи справа тут лише у тому, що світська журналістика сприймає релігію як щось «несерйозне», на кшталт новин із життя країни Оз, а тому, не «заморочуючись», просто коментує новини згідно з власними уявленнями про тему? Навряд – це було б лише півбіди. Якщо уважно моніторити новини, причому не лише українських, а й світових ЗМІ, які стосуються Католицької Церкви, можна помітити одну тенденцію. Усі вони послідовно користуються старою, як світ, але дієвою маніпуляцією, яку можна назвати «хороший цар при поганих боярах». Інформація стосовно дражливої теми — чи то абортів, чи то гомосексуальних «шлюбів», чи будь-чого подібного — подається у такому ключі: мовляв, Папа Франциск такий хороший та солоденький, але от iз Церквою йому не пощастило. Якби не ці противні старомодні та порослі мохом кардинали i єпископи, католики давно б уже вінчали будь-кого з будь-ким, висвячували жінок, дозволяли б аборти і жили б у відповідності до «норм» сучасного ліберального світу…

Не дочекаєтеся, панове. Папа Франциск — не антагоніст Церкви, хоч би як комусь цього хотілося, він — її очільник. Незважаючи на те, що його слова часом видаються неоднозначними, також і самим католикам; незважаючи на критику, яка лунає на його адресу і від «своїх», і від «чужих», він залишається намісником Христа на землі і… людиною. Покликаною для того, аби зберігати і захищати Христове вчення і Божий закон — а не змінювати його на догоду тим чи іншим колам. Бо змінювати це він, як і будь-яка інша земна людина, не має жодних повноважень.

www.risu.org.ua

Авторське право на матеріали Релігійно-інформаційної служби України захищається законом.
Вони можуть буть використані повністю чи частково лише за умови посилання на РІСУ.
У разі використання їх в Інтернеті — обов'язкове гіперпосилання на risu.org.ua