12-09-2011

Християнська перлина Карпат

Трускавець був, є, і, сподіваюся, ще довго буде курортною перлиною Карпат і України. Проте для багатьох українських християн, це місто передусім пов’язане із відродженням духовного життя. При цьому слід наголосити, що свій новий образ Трускавець отримав нещодавно: не минуло якихось 20 років.

Без сумніву, що справжнім історичним надбанням міста став відновлений у 1996 році Римо-католицький костел Вознесіння Пресвятої Діви Марії, історія якого сягає у 1827 рік. Більшість мешканців підкарпатського краю пам’ятають, що за радянських часів на місці нинішнього храму стояв так заний «планетарій», а перед тим, у дусі безбожної влади, - звичайнісінький склад. Сьогодні, не без жертовної праці місцевих римо-католиків, маємо діючу церкву, яка є справжньою архітектурною окрасою центру Трускавця. Особливістю храму вважається орган, який не лише супроводжує регулярні богослужіння, а став невід’ємною частинною культурно-мистецького життя Галичини. Три рази на тиждень – вівторок, п’ятниця, неділя – у костелі відбуваються вечори органної музики, під час яких відвідувачі храму отримують неабияке естетичне задоволення та належні релігійні знання, адже історія одного із найдавніших у Трускавці храмів тісно пов’язана із історією церковно-релігійного становлення Західної України.

Римо-католицький костел

Варто також відзначити, що у липні через Трускавець проходить маршрут пішої прощі із Турки до Більшівців. Чимало прочан зупиняються на нічліг, який для них організовує римо-католицька парафія, а місцевий храм перетворюється у місце, де тисячі християн мають можливість наблизитися до Бога, знайти умиротворення для власної душі.

У Трускавці проживає біля 30-ти тисяч мешканців. З них 27 ідентифікують себе як греко-католики. Отже, не дивно, що центром духовного життя міста вже багато десятиліть залишається змурована ще у 1861 році греко-католицька Церква Святого Миколая, що розташована на розі вулиць С. Бандери і Стебницької, хоча парафіяльна дерев’яна церква Св. Миколая згадується у документах датованих ще 1515 роком.

Справжнє відродження цього храму почалося в кінці вісімдесятих років минулого сторіччя і безпосередньо пов’язане із національно-державним відродженням України. Церковний майдан став місцем, де вперше після довгих років більшовицької окупації на багатотисячному віче замайоріли синьо-жовті прапори, вшановувалися жертви репресій комуністичного режиму. Про ці буремні часи нагадує пам’ятник «Борцям за волю України», встановлений у ці роки, що став промовистою ілюстрацією прагнення місцевих мешканців жити у незалежній від Радянського Союзу державі.

З плином часу епіцентром суспільно-політичного життя, як і належить, стали органи місцевої влади, натомість прилеглий до Церкви майдан перетворився у територію, яка нагадує про високу релігійну свідомість українців. Нещодавно тут відновлено фігуру Матері Божої, місто прикрашає пам’ятник Митрополиту Андрею Шептицькому та скульптурна композиція «Ісус і самаритянка».

Ісус і Самаритянка

Однак Церква Святого Миколая не одинокий греко-католицький храм у Трускавці. Окрасою міста стала нова Церква Святого пророка Іллі, що на вулиці Стуса та відновлена Церква Пресвятої Богородиці, що на Дрогобицькій. Свого часу були побоювання, що церкви можуть пустувати, оскільки більшість мешканців та гостей міста вважають своїм улюбленим храмом Церкву Миколая. Але побоювання не справдилися. Згадані храми, наповнені людьми, завдяки їм вдається вирішувати важливі соціальні проблеми. Скажімо, завдяки настоятелю і парафіянам Церкви Пресвятої Богородиці реконструйовано занедбаний у радянські часи «старий» цвинтар, у належному стані підтримується могила воякам УПА, що розташована неподалік.Церква пророка Іллі

Закономірно, що саме Трускавець став осідком Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ на чолі з першим її єпископом Владикою Юліаном Вороновським. З пастирським візитом тут перебував колишній Глава УГКЦ Мирослав-Іван кардинал Любачівський.

Не кожне місто може похвалитися своїм Єпархіальним музеєм. Трускавець – може. Музей розташований неподалік Церкви Миколая і щороку його відвідує понад 5 тисяч екскурсантів. Тут зберігаються справжні раритети: мощі Святого священомученика Йосафата, пасмо волосся Митрополита Андрея, його накидка, особисті речі Патріарха Йосифа, копія грамоти Берестейської унії.

Церковно-релігійне життя Трускавця не можливо уявити без спільноти Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії, що розташувалася на початку вулиці Стебницької. Нещодавно спільнота відзначила 110-ту річницю відкриття свого монастиря, де зберігається святиня усіх греко-католиків - ікона з мощами Блаженної Сестри Йосафати Гордашевської, однієї із засновниць монастиря.

Не зважаючи на те, що переважна більшість мешканців міста греко-католики, тут розташовані православні храми. На зорі незалежності на вул. Івана Мазепи вірними УПЦ Московського Патріархату збудовано Церкву Святого пророка Іллі. Тоді вважалося, що нова церковна споруда може дестабілізувати ситуацію в місті, посилити на той час серйозне протистояння між греко-католиками, які щойно вийшли з катакомбного існування своєї Церкви і православними, що з об’єктивних причин втрачали свій вплив у регіоні. Але цього, слава Богу, не сталося.

Церква пророка Іллі (УПЦ-МП)

Неподалік згаданої Церкви, але ближче до автостанції, Патріархом УПЦ Київського Патріархату Філаретом у 2007 році освячено ще один новий православний храм Трускавця Церкву Успення Богородиці. Віддавна по вулиці Роксолани в пристосованому приміщенні функціонує невеличка парафія УАПЦ, яка має дозвіл на будівництво свого храму. Таким чином, православні різних юрисдикцій мають можливість задовольняти свої духовні потреби.

У Трускавці кілька протестантських спільнот: об`єднання християн-баптистів "Вістка миру", спільнота "Еммануїл" , спільнота "Добра Новина", адвентисти сьомого дня. Для кожної з них створені необхідні умови для діяльності.

Безумовно, така релігійна поліфонія стала можливою тільки у незалежній Українській державі. Про це треба пам’ятати, особливо сьогодні на тлі різних економічних і соціальних негараздів. Адже, як відомо, не хлібом єдиним живе людина.

Богдан Червак,

Київ-Трускавець-Київ, вересень 2011 року

www.risu.org.ua

Авторське право на матеріали Релігійно-інформаційної служби України захищається законом.
Вони можуть буть використані повністю чи частково лише за умови посилання на РІСУ.
У разі використання їх в Інтернеті — обов'язкове гіперпосилання на risu.org.ua