24-12-2010

“Виступи Папи на Різдво — це месиджі всього наступного року”

Християнський світ, який живе за Григоріанським та Новоюліанським календарями, готується зустріти світле і величне свято. Прямий телеефір з Ватикану поєднає і українців у спільній молитві на чолі з Папою Бенедиктом XVI.

У ці дні Різдвяний настрій витає і у Головній редакції Першого національного телеканалу, який вже багато років здійснює прямі телетрансляції з Риму. Але підготовка до такої роботи — справа далеко не одного тижня чи місяця. На екрані монітора Христини Стебельської — незмінного коментатора прямих ефірів і головного редактора Першого національного — ялинка на площі Святого Петра у Римі. Здавалося б, просто так — для краси чи створення святкового настрою. Виявляється ж — зовсім ні. Бо під час підготовки до такої урочистої і величної телетрансляції важлива кожна деталь.

Христина Стебельська— Щороку, за традицією, започаткованою Папою Римським Іваном Павлом ІІ, у Ватикані цю лісову красуню в якості подарунка везуть з різних країн світу, — розповідає Христина Стебельська. — Однак таке право необхідно заслужити. Пожертвувати ялинку ? це велика честь, це дар, своєрідна молитва за ту землю, з якої вона прибула, за людей, які там живуть і працюють. Уже третій тиждень стоїть ця розкішна ялинка на площі Святого Петра, і я постійно спостерігаю за нею в онлайн-трансляції. Адже повинна роздивитися усі деталі вертепу, щоб бути обізнаною під час коментування, яка ідея в декорі цього дерева, що нового в сценографії вертепу. Я повинна мати всю інформацію про відкриття ялинки, запрошених гостей, про те, яку музику використає Сикстинська капела.

— Скільки фахівців працюють над тим, щоб показати українцям Різдвяну Месу?

— Трансляцію організовує професійна команда спеціальних проектів Першого національного, літредактори, спеціалісти закордонного співробітництва узгоджують останні деталі з Медіа-центром Ватикану. Це не так просто — провести сигнал через Європу на Перший національний, а далі — на всю Україну! Синхронно діють найкращі фахівці прямоефірних трансляцій НТКУ й Посольства Ватикану в Україні. 60 країн світу транслюють Різдвяні богослужіння з Ватикану! Особисто я щодня  аналізую останні новини агенцій Ватикану та Католицьких медіа-центрів в Україні. Збираю гігабайти матеріалу: енцикліки, звернення, промови Папи, останні богослужіння, візити. Про що? Де? До кого? Адже виступи Папи на Різдво — це месиджі всього наступного року. Кожне його слово — це настанова: для молоді, сім’ї, духовенства, вчених, народів та країн. Кожна його поїздка — це дипломатично вивірена процедура з влучними акцентами. Жодна не повторюється, а доповнює одна одну. І якщо зібрати всі промови Папи за рік, то вийде величезна книга Мудрості.

— Особисто для себе, що із цієї книги почерпнули Ви?

— Що кожна людина має право та обов’язок на пошук релігійної істини. Бог і душа, духовна особистіть людини становлять те, що є дійсно реальним, що має значення. Вони набагато реальніші за об’єкти, які ми можемо відчути на дотик. Лише об’єднана Церква здатна дати світові стійку моральну основу в часи глобалізації. Власне такими є настанови на наступний рік від Святішого Отця Бенедикта XVI під час його Різдвяних зустрічей з університетською молоддю та пастирських візитів до парафій бідних людей.

— Чи така телетрансляція є важливою тільки для римо-католиків України?

— Як досвідчений телевізйник, запевняю вас, що опівнічну Месу дивляться не тільки католики, а й православні, протестанти, мусульмани… Я часто спілкуюся з духовними провідниками Церков і знаю, як  люди різних віросповідань, навіть атеїсти, люблять трансляції з Риму.

— Що ж викликає цю любов навіть у тих, хто не вірить?

— У символіці богослужінь є те, що нас цікавить. Ватикан — дуже красивий архітектурний палац. Папську резиденцію, численні музеї та каплиці їдуть побачити мільйони паломників. Католицькі університети, де навчаються українці-семінаристи, нагадують замки. Десятки тисяч вірян моляться не тільки у Базиліці Св. Петра, а в усіх храмах Риму одночасно. На площах італійської столиці встановлено велетенські мультимедійні екрани, де кожен бачить головну Літургію Різдва.

Я щоразу завмираю, коли Папа Римський благословляє світ і віншує українською мовою. До речі, цьогорічну ялинку подаровано Ватикану від високогірної італійської провінції Больцано. Це улюблене місце літнього відпочинку Бенедикта ХVI. І не тільки завдяки неповторним краєвидам, а й численній німецькомовній громаді. Папі Римському важливо під час відпочинку бути в рідному мовному середовищі. Повчально, чи не так?...

— Скільки змісту лише із самої трансляції…

— Це не просто трансляція. І не тільки заради світового календаря. Різдво — це родинне свято — ось що головне. Не випадково трансляції відбуваються в п’ятницю, суботу та неділю, адже традиційно це сімейні дні, коли ми разом. Саме заради цього Перший Національний телеканал відтворює містерію божественної краси Різдвяної літургії, аби передати відчуття соборності, єдності, родинності. Зрештою, це наше призначення ? єднати Україну зі світом. Різдвяні трансляції нагадують кожній людині, що вона не самотня. Кожен з нас має не тільки родину, але й небесних покровителів. І тут вкотре процитую Папу: “Сам шлях до Бога пролягає через Вифлеємську печеру”. Тому дуже важливо бути на такій відправі разом із цілим світом, адже саме в цей час усі небесні покровителі, навіть тих, хто просто дивиться на це, як на видовище, чують наші думки та бажання. Це не містика, а доведена вченими істина. Особливо у намолених місцях, біля чудотворних ікон, вища сила нам допомагає.

— Як відомо, Святий Престол уважно вивчає рівень кожного журналіста, який коментує Різдвяні та Великодні богослужіння з Ватикану. Що Вам допомагає почуватися перед мікрофоном впевнено: досвід, релігйне виховання?..

— І те, і інше. Але стосовно досвіду, то навіть зараз я постійно вчуся, вдосконалююся. Зазвичай, я коментую богослужіння з кимось зі священиків. Бо прямі трансляції — це не лише величезна інтелектуальна робота, а ще — велика дипломатія слова.

Так, я виростала у релігійній родині — родині лікаря та вчительки. Батьки ніколи не силували мене до молитви, виховували натяками про свята. І навіть у ті непрості радянські часи я і колядувати на Різдво ходила, і писанки на Великдень розмальовувала. Ми жили вірою в Бога, хоча той час диктував інші правила. Батьки навіть повінчалися у катакомбній Церкві. І ще: скільки себе пам’ятаю, у нашій сім’ї була любов до всього українського. Саме за це мій батько Любомир і поплатився десятьма роками сталінських таборів...

— Ви коментуєте богослужіння з різних церков, але у якому храмі Ви, як людина, а не журналістка, почуваєтеся найлегше?

Христина Стебельська— Звісно, мені приємно молитися у будь-якому храмі, але я завжди пам’ятаю, що поєднана з наступником Святого Петра — Папою Римським. Я — греко-католичка і дуже люблю київський храм Святого Василія Великого. Там маю своє місце, і ніщо мене не відволікає від зосередження.

Людина, яка коментує такі богослужіння, обов’язково повинна відвідувати церкву. Інакше вона не розумітиме того, що насправді відбувається у прямому ефірі!

Довідка РІСУ:

Христина СТЕБЕЛЬСЬКА — народна артистка України, заслужений працівник культури України, головний редактор Першого національного телеканалу. Коментує українцям Різдвяні та Великодні богослужіння з Риму, Хресну дорогу з Колізею, прямі включення святкових Літургій з храмів України. Працювала у прямому ефірі під час святкування 1020-річчя Хрещення Київської Русі, Молитов солідарності молоді світу за мир і злагоду між народами під проводом Івана Павла II (Рим, Берлін, Бухарест, Лісабон, Загреб), Літургії за упокій душі Івана Павла ІІ, інавгурації понтифікату Бенедикта ХVI…

Народилася на Тернопільщині, виростала в Івано-Франківську. 1981 року закінчила філологічний факультет Прикарпатського університету. Українському теляглядачеві запам’яталася як ведуча відомої колись програми “Сонячні кларнети”.

Розмовляла Наталія ФЕЩУК,

22 грудня 2010

Фото з особистого архіву Христини Стебельської

www.risu.org.ua

Авторське право на матеріали Релігійно-інформаційної служби України захищається законом.
Вони можуть буть використані повністю чи частково лише за умови посилання на РІСУ.
У разі використання їх в Інтернеті — обов'язкове гіперпосилання на risu.org.ua