17-07-2006

Визначні святині Бердичева

1.jpgМісто Бердичів Житомирської області славиться багатою сакральною спадщиною. Достатньо згадати монастир Кармелітів Босих та чудотворну ікону Матері Божої, яка знаходиться в Маріїнському костелі.

Цей монастир засновано в 1630 році київським воєводою, польським магнатом українського походження Янушем Тишкевичем. Це був один з опорних пунктів католицизму з потужною видавничою та фінансовою базою на Правобережній України за часів Речі Посполитої. У 1866 р. Російська влада насильно ліквідувала монастир. Його нерухоме майно використовували до 1917 р. для розташування повітових установ. Для католицького парафіяльного костьолу, що діяв до 30-х років минулого століття, було залишено костельне двоповерхове приміщення. З 1928 року монастирський комплекс входив до складу пам’яток історії та культури Всеукраїнського значення. Під час бойових дій 1941-1944р.р. зазнав значних руйнувань. В повоєнний період більша частина його була відреставрована.

2.jpgЧастина монастирського комплексу в 1991 році повернута владою у користування чернечій спільноті та громаді. До цієї найбільшої римо-католицької святині щороку з’їжджається біля 4 тисяч паломників з нагоди вшанування чудотворної ікони Матері Божої Бердичівської, коронованої Папою Іваном Павлом II в 1998 році. Ікона є відтвореною копією оригіналу з-під пензля краківської художниці Божени-Мухи Совінської, тому що оригінал під час Першої світової війни був втрачений. Багато віруючих живе переконанням, що ця ікона може робити чуда у важких для людини обставинах життя.

Не менш важливим за своїм історико-релігійним значенням є костел св. Варвари, який поступово відроджують місцеві римо-католики.

Житомирський край, зокрема Бердичів, відіграв важливу роль в житті Оноре де Бальзака, класика французької і світової літератури. Цей бердичівський період був щасливий для відомого романіста. З його іменем пов’язаний костел св. Варвари, в якому він брав шлюб з Евеліною Ганською.

Цей храм збудований в 1759 році на місці старого дерев’яного. За архітектурними формами він представляє поширений в архітектурі ХVІІ-ХVІІІ ст. тип парафіяльного храму і повторює своїми формами відомий костел Джезу (Ісуса – прим. ред.) в Римі, збудований в стилі бароко.

В 1690 р. в заможній родині польського магната Кшиштофа Завіша народилася дочка Варвара. Виходячи заміж за князя Миколая Фаустина Радзівіла, вона отримала в посаг Бердичів, в якому в 1759 році збудувала костел на честь св. Варвари. Документи про цей храм збереглися у Житомирському обласному державному архіві і центральному державному архіві в Петербурзі.

2 березня 1850 року в костелі св. Варвари абат Віктор Ожаровський благословив шлюб вищезгаданого класика світової літератури. В цьому ж храмі у 1857 році був охрещений відомий англійський письменник Джозеф Конрад (Коженьовський), автор 30 книг, класик англійської літератури, який мав багато послідовників, одним з яких є Ернст Гемінгуей.

На кошти Радзівілів у костьолі був встановлений орган, на якому, за переказами, грав всесвітньовідомий композитор Фредерік Шопен.

За роки радянської влади костел зазнав істотних змін, він неодноразово перебудовувався. На початку 90-х років в ньому розміщувалася спортивна школа, в якій працював відомий на весь Радянський Союз видатний тренер-педагог В. Лонський.

Стараннями місцевих католиків храм повернутий законним власникам – місцевій римо-католицькій громаді. Він поступово відроджується, прилегла до нього територія упорядковується. На фасаді храму розміщена меморіальна дошка, яка нагадує про вінчання Оноре де Бальзака. Культова будівля має статус пам’ятки архітектури національного надбання (охоронне свідоцтво №1093).

Багато зусиль приклав для відродження храму шанований всіма бердичівлянами о. Бернард Міцкевич, один з небагатьох душпастирів, який у 1993 році отримав подяку від Папи Римського Івана Павла ІІ. У листі до нього Римський архиєрей писав: “Знаю, якою тяжкою є Ваша праця в тамтешній місцевості й молюся, щоб Найсвятіша Мати, образ Якої отримав і Яка “слухала” слів посвячення Її опіці цілого Радянського Союзу в день 14 серпня 1988 року, була потужною опорою Вашої місійної праці на тих теренах, спраглих віри в Бога. Сердечно благословляю отця і його побратимів у священстві”. Священик Бернард Міцкевич одним з перших звернуся до органів влади з проханням повернути бердичівську святиню віруючим. Уродженець Латвії, випускник Ризької духовної семінарії, який постраждав за релігійні переконання, він протягом тридцяти років свідчив євангельські правди в нашому краї. Нещодавно шанований настоятель відійшов до вічності і похований на території костелу св. Варвари, який був для нього завжди рідним. В такий спосіб парафіяни висловили свою пошану і вдячність о. Бернарду Міцкевичу за служіння людям.

На даний час при костелі діє велика недільна школа, третій Францисканський орден (до нього входять миряни-віруючі католики, які у вільний час беруть участь у житті парафії, дотримуючись певних внутрішніх настанов ордену. Як правило, вони задіяні у справах милосердя і благодійності). З 1994 року при костелі діє легіон Марії “Бердичівська Мадонна”, який діє в такому ж напрямі.

Громада бердичівського костелу св. Варвари має чим пишатися, передусім добрими справами. Про християнську любов, відкритість та готовність прийти на допомогу свідчить факт надання у безкоштовне користування приміщення храму іншій християнській конфесії – громаді УГКЦ, яка поки що немає свого храму у Бердичеві.

За матеріалами Олександра ПИВОВАРСЬКОГО підготував Ігор СКЛЕНАР

Про Бердичівську ікону

www.risu.org.ua

Авторське право на матеріали Релігійно-інформаційної служби України захищається законом.
Вони можуть буть використані повністю чи частково лише за умови посилання на РІСУ.
У разі використання їх в Інтернеті — обов'язкове гіперпосилання на risu.org.ua