• Головна
  • Агітація священнослужителів і боротьба з пропагандою гомосексуалізму — у фокусі світських ЗМІ...

Агітація священнослужителів і боротьба з пропагандою гомосексуалізму — у фокусі світських ЗМІ

01.11.2012, 13:18

У першій половині жовтня у світських засобах масової інформації чітко простежувалась тенденція до зменшення інтересу видань до внутрішньоцерковних справ, натомість на високому рівні трималося зацікавлення питаннями взаємодії Церкви з суспільством та політикумом. Ключовою темою залишились вибори і роль у них Церкви.

Моніторинг висвітлення світськими засобами масової інформації найрезонансніших релігійних подій у першій половині жовтня 2012 року. В матеріалі проаналізовано публікації 25 онлайн-ресурсів — загальноукраїнських інформаційних агенцій, новинних сайтів, електронних версій всеукраїнських і регіональних друкованих видань, телеканалів і радіостанцій.

Внутрішньоцерковні справи

Українська Православна Церква

У першій половині жовтня УПЦ не дала світським ЗМІ надто гучних інформаційних приводів, пов’язаних із її внутрішніми справами. Про заходи з відзначення річниці заснування Запорізької єпархії двічі написали «Коментарі» (1, 2).

Римо-Католицька Церква в Україні

«Історична правда» повідомила, що в Італії буде створено музей листів до Папи Римського Івана Павла ІІ.

Тим часом суд визнав колишнього камердинера Папи Римського Бенедикта XVI винним у крадіжці секретних документів і засудив його до 1,5 років ув’язнення (УНІАН, «Українська правда», «Главком», ТСН, Zaxid.net, «Український тиждень», «Українські новини», «Корреспондент»).

Мусульмани

«Дзеркало тижня» повідомило, що мусульмани України не збираються боротись у суді за заборону фільму «Невинність мусульман».

За повідомленнями УНІАНу та «Главкому», понад 160 українських мусульман збираються здійснити Хадж до Мекки.

Церква і суспільство

Конфлікт у Києво-Печерському заповіднику

У першій половині жовтня у світських ЗМІ було чути відгомін конфлікту навколо персони Влади Прокаєвої. Видання поширили низку коментарів міністра культури Михайла Кулиняка про ситуацію в заповіднику, зокрема його визнання помилковим призначення Вікторії Лісничої директором заповідника («Голос»), акцент на тому, що вона сама спровокувала скандал в Лаврі («Голос», «Коментарі»), несхвалення ідеї не пускати в Лавру моделей («Голос») і його рішення в майбутньому більш ретельно добирати кадри в заповіднику («Голос», Liga.net).

Натомість, колишня директорка повідомила, що звільнить свій кабінет тільки після відповідного рішення суду («Голос»). Засоби масової інформації також повідомили, що посаду Влади Прокаєвої в Києво-Печерському заповіднику скоротили і, відповідно, вона була звільнена (УНІАН, «Українські новини», «Українська правда», 5 канал, «Главком», «Подробности», «Український тиждень», «Дзеркало тижня», «Коммерсант», «Сегодня»). Тим часом сама Прокаєва назвала свій хабар позикою директорці заповідника («Українська правда», «Український тиждень»).

Висвітлювали ЗМІ й інші питання, пов’язані з установою. 10 жовтня інтерв’ю з директором заповідника Любомиром Михайлиною опублікував «Голос». В розмові йшлося про зміни, які очікують на заповідник, зокрема квитки тепер будуть продаватися в спеціальних автоматах («Подробности», «Голос»). Про те, що з 2013 року буде запроваджена система електронних квитків, говорив і міністр культури («Голос», Liga.net, «Дзеркало тижня», «Коментарі», «Корреспондент»). «Главком» та «Коментарі» також повідомили, що Кабінет Міністрів виділив більше 5 мільйонів гривень для проведення протиаварійних робіт на території Києво-Печерської Лаври. А на план розширення буферної зони Києво-Печерського заповідника з бюджету буде витрачено 3,1 мільйона гривень («Український тиждень»).

Pussy Riot

Не охолола увага ЗМІ і до суду над учасницями панк-групи Pussy Riot. Як повідомили УНІАН, «Главком», «Подробности», «Український тиждень», «Дзеркало тижня», «Українські новини», ВВС, Liga.net, «Коментарі», «Корреспондент», судом було звільнено одну з учасниць виступу, Катерину Самусевич. В інтерв’ю дівчина заявила, що група продовжить свої виступи і в черговий раз наголосила на тому, що акція в храмі Христа Спасителя була політичним актом («Главком», «Українські новини», Liga.net). ЗМІ також акцентували на тому, що учасниці Pussy Riot перепросили православних, але не визнали своєї провини (УНІАН, «Дзеркало тижня», «Радіо Свобода»).

Повідомили видання і про інші судові позови щодо учасниць групи, зокрема, 3 жовтня суд відхилив громадянські позови про компенсацію моральної шкоди («Українські новини»). Крім того, підсудним було відмовлено у відбуванні покарання в СІЗО («Українські новини»). Адвокати вимагали відтермінувати відбування покарання на строк досягнення дітьми засуджених віку 14 років («Українські новини», ВВС), але марно. Тим часом, продовжилася критика вироку з боку європейських організацій, зокрема ПАРЕ (Liga.net).

Відреагували світські засоби масової інформації і на реакцію Церкви. За словами Глави РПЦ Патріарха Кирила, будь-яку свободу можна обернути на зло, тому суспільство і Церква мають шукати золоту середину між свавіллям і обмеженням свобод («Главком»). А тим часом, ігумен РПЦ Сергій Рибко, настоятель кількох храмів Москви, благословив прихожан на побиття послідовників Pussy Riot як засобу протидії хуліганським діям («Главком», ТСН, «Подробности», «Українські новини», «Корреспондент»). Він також висловився за побиття людей нетрадиційної сексуальної орієнтації камінням, як пише Біблія («Главком»). Також православні активісти виступили за запровадження при храмах секцій самбо («Українські новини»).

Закон про заборону пропаганди гомосексуалізму

Ще однією гарячою темою стало протистояння навколо закону про заборону пропаганди гомосексуалізму, ухваленого Верховною Радою України 4 жовтня. Народний депутат Тарас Чорновіл заявив, що Партія Регіонів прийняла цей закон в орієнтації на православних виборців, але в силу він не вступить («Главком»). У коментарі «Главкому» письменник Юрій Винничук також наголосив, що цей закон орієнтований на православний електорат. Про роль Церкви в боротьбі за закон про заборону пропаганди гомосексуалізму і підводні камені її участі в цій кампанії написала Катерина Щоткіна в матеріалі «Нерукопотискувані, або Про гомосексуалізм і розпалювання ворожнечі» («Дзеркало тижня»). Про підтримку законопроекту церквою писали ВВС, «Корреспондент» (1, 2). Темі боротьби православних проти гомосексуалізму присвячено і матеріал журналіста Rzeczpospolita Петра Кощинського, републікований «Главкомом» та «Корреспонденту».

Об’єднання України, Росії і Білорусі

Увагу ЗМІ привернула й ініціатива з об’єднання України, Росії та Білорусі. Глава РПЦ Патріарх Кирило заявив про те, що вищезгадані країни мають спільне минуле і майбутнє («Українська правда», «Главком», Zaxid.net, «Сегодня», «Коментарі»). Крім того, Патріарх закликав не здавати рубежів Росії («Главком»). За його словами, РПЦ підтримує інтеграційні процеси на теренах колишнього СРСР («Главком»). Натомість кардинал-емерит УГКЦ Любомир (Гузар) наголосив на тому, що ця ініціатива є суто політичною і орієнтована на русифікацію України («День», «Українська правда»). Тим часом «Дзеркало тижня» повідомило, що підписи за об’єднання почали збирати в Києві.  

Історія

Відзначення свята Покрови Пресвятої Богородиці 14 жовтня, коли також відзначають день українського козацтва і річницю створення УПА, спричинило низку висловлювань духовних осіб. Кардинал Любомир (Гузар) назвав УПА позитивним прикладом боротьби за права людини проти злочинної влади («День», УНІАН, «Історична правда», ТСН, «Подробности», «Корреспондент»). Єпископ УГКЦ Борис (Ґудзяк) висловив думку, що, з огляду на історію ХХ століття, страх, недовіра, неповага до влади закладені в ДНК українців (Zaxid.net). Також він наголосив на тому, що в сучасній ситуації 60% молоді хоче емігрувати (Zaxid.net).

Біометричні паспорти

В черговий раз активізувалося протистояння навколо ідеї запровадження в Україні біометричних паспортів. З уведенням в дію таких паспортів віряни прогнозують початок Апокаліпсису. Архиєпископ Почаївський Володимир, архиєпископ Запорізький та Мелітопольский Лука, митрополит Сімферопольський і Кримський Лазар, митрополит Дніпропетровський і Павлоградський Іриней та інші владики УПЦ ще минулого року звернулися до влади з проханням запровадити альтернативу таким паспортам («Україна молода»). Про хресну ходу і мітинг в Києві проти запровадження цього документу повідомили «Українська правда», ТСН, «Радіо Свобода», «Фокус», «Корреспондент». За повідомленнями «Української правди», 5 каналу, «Главкому», «Дзеркала тижня», Zaxid.net, «Подробностей», «Українського тижня», «Коммерсанту», «Радіо Свобода», «Фокусу», «Коментарів», «Корреспонденту» з проханням ветувати закон про біометричні паспорти до Президента звернувся і глава УПЦ (МП) Митрополит Володимир. З аналогічним проханням виступив і настоятель Почаївської Лаври митрополит Володимир («Левый берег», «Подробности», «Сегодня»). Великий матеріал про біометричні паспорти опублікували «Подробности».

Прощі та мощі

Про всеукраїнську прощу до храму Св. Софії в Римі, що відбулася 13-14 жовтня, писали «День» (1, 2), 5 канал, Zaxid.net і «Коментарі» (1, 2). Те, що прощу очолить Глава УГКЦ Патріарх Святослав, анонсував Zaxid.net. Сам першоєрарх назвав храм Св. Софії в Римі клаптиком України в Італії (Zaxid.net). Також видання повідомило, що Папа Римський Бенедикт XVI отримав від українців подарунок (УНІАН, Zaxid.net, «Главком»).

За повідомленням УНІАН, «Главкому», «Подробностей», «Голос» і «Сегодня», до Києва привезуть мощі Святого Пантелеймона, що зберігаються на Афоні. «Левый берег» наголошує на тому, що це відбудеться під патронатом Президента України.

Унікальна ікона Почаєвської Божої Матері 10 жовтня прибула до Черкаської області, де в різних храмах перебуватиме до 14 жовтня («Подробности»). Щоправда, «Голос» опублікував інформацію про те, що голова Городищенської райдержадміністрації висловив сумнів у достовірності ікони, оскільки мав інформацію про те, що всі монастирські ікони з Почаївського монастиря на місці. Голова Катеринопільської районної адміністрації пов’язав інформацію про прибуття чудотворної ікони з передвиборною кампанією і ім’ям одного з кандидатів у депутати. Такі заяви викликали здивування в єромонаха Іполита, який супроводжував ікону.

Іншу чудотворну ікону – образ Божої Матері «Скоропослушниці» привезли на Прикарпаття («Голос»). А на Київщину привезли копію Вишгородської Божої Матері (5 канал). В матеріалі «Коментарів» зазначено, що це відбулося за підтримки голови Київської облдержадміністрації Анатолія Присяжнюка. А у Бердянську 7 жовтня відбулися святкування з нагоди 120-річчя ікони «Троєручиця – Бердянська» («Коментарі»).

ЗМІ продовжили висвітлювати перебування в Україні плащаниці Богородиці. Повідомлялось, що третього жовтня реліквія прибула до Луганська (Liga.net). «Коментарі» (1, 2) повідомили про перебування плащаниці в Мелітополі та Дніпропетровську. За повідомленнями «Главкому» та «Коментарів», 12-13 жовтня плащаниця перебувала на Київщині. 14 жовтня, в день Покрови Богородиці, відбулося урочисте богослужіння в Спасо-Преображенському соборі Києва. А 18-19 жовтня реліквію змогли побачити мешканці Львова, де вона була виставлена в храмі Св. Георгія (Zaxid.net, «Сегодня», «Коментарі»).

Про цікавий випадок написали «Подробности» та «Голос» – на Гуцульщині, в місті Ворохта, на старому дереві з’явився образ Святої Родини. Місцеві мешканці переконані, що це диво, а от Церква поставилась до таких заяв з обережністю.

Будівництво. Реставрація

Традиційно увагу світських засобів масової інформації привернули питання відбудови храмів. За словами архітекторів, на залишках Десятинної церкви планують встановити залізобетонну плиту і розпочати будівництво (5 канал, «Левый берег»). Про це ж повідомив і депутат Київради Олександр Бригинець (УНІАН, «Історична правда», «Главком», «Український тиждень», «Коментарі», «Корреспондент»). А журналіст «Коментарів» Олекса Шкатов написав, що будівництво церкви може початися після виборів.

Тим часом, містобудівна рада Києва затвердила проект відбудови Стрітенської церкви, яку планується зробити скляною та з гвинтовими сходами («Українська правда», «Главком», ТСН, «Левый берег», «Українські новини», «Фокус», Liga.net, «Сегодня», «Корреспондент»).

За інформацією Zaxid.net, «Коментарів»» на реставрацію Домініканського монастиря в Жовкві (Львівська обл..) виділено 12 мільйонів гривень. Тим часом, дерев’яний костел із села Язлівчик на Львівщині планується перенести до Львова, в музей «Шевченківський гай», нібито без погодження з фахівцями (Zaxid.net).

Надзвичайні ситуації

В Єнакієвому (Донецька обл.) 7 жовтня згоріли два культові приміщення – приміщення молитовного будинку церкви адвентистів сьомого дня і молитовний дім церкви Свідків Єгови. За словами Головного управління МНС, була також зафіксована і третя спроба підпалити молитовний дім, Зал Царства Свідків Єгови у Вуглегірську («Главком», ТСН, «Українські новини», «Сегодня», «Корреспондент»). Крім того, газета «Сегодня» акцентувала на тому, що за останні кілька місяців на Донбасі згоріло 5 церков, повідомивши, що фанатики палять церкви, а експерти спростували інформацію про війну між конфесіями.

14 жовтня церква горіла і на Житомирщині, в с. Мирославка («Голос»). А на Київщині в селі Лісники невідомий намагався знищити місцеву церкву, підклавши під нею вибухівку (УНІАН, «Главком», ТСН, «Голос», «Сегодня»).

Тим часом, в Івано-Франківській області молодик викрав із храму пожертви, щоб купити алкоголь, але був затриманий міліцією (Zaxid.net).

Міліція проводить заходи щодо з’ясування місцезнаходження Антоніна Догнала – лідера УПГКЦ (Zaxid.net).

Свята

Оповідь про свято Воздвиження Чесного хреста 1 жовтня опублікувала газета «Сегодня».

Свято Покрови Пресвятої Богородиці відзначають православні (УНІАН, «Главком», «Левый берег», «Подробности», «Українські новини», «Сегодня»), православні та греко-католики (ТСН, «Український тиждень», «Голос», «Корреспондент»). Про особливості свята – «Голос» (1, 2, 3), «Сегодня», «Коментарі»

Просвітницькі матеріали

На Тернопільщині в с. Покропивній поставили пам’ятник сподвижнику УГКЦ о. Миколі Хмільовському («День»).

Нарис історика Євгена Чернецького про рід Шептицьких опублікувала газета «День».

Про видання Біблії з малюнками Салвадора Далі писали «День» і «Главком». «Українська правда» також повідомила, що один екземпляр цієї книги було подаровано Президенту України.

5 жовтня в Києві в музеї Духовних скарбів України відкрилася виставка унікальних релігійних видань («Главком»). Виставку ікон було відкрито в Тернополі (Zaxid.net), а також у виставкових залах заповідника «Софія Київська» в Києві (УНІАН).

У Львові під час археологічний розкопок було виявлено руїни Великої міської синагоги («Україна молода», Zaxid.net).

Ситуація з забороною в Ростові-на-Дону рок-опери «Ісус Христос – суперзірка» за ініціативною православних активістів зацікавила УНІАН, Zaxid.net, «Український тиждень», «Сегодня», «Корреспондент». Низка ЗМІ опублікували коментарі експертів: журналіста Володимира Корсунського («День»), історика Олександра Палія («День»). «Українські новини», «Корреспондент» подали думку представника РПЦ, який наголосив на тому, що ця опера не є джерелом образи для православних віруючих. Зацікавив ЗМІ і виступ представників т.зв. УПГКЦ («догналітів») проти проекту «Спляча красуня», втіленому в Національному художньому музеї (ВВС, «Історична правда», «Корреспондент»).

Тим часом, прем’єр-міністр України висловився про потребу знімати в Україні православне кіно («Українські новини», «Главком»). ЗМІ також повідомили, що в Києві знімають фільм про святителя Луку («Главком»). 11 жовтня в столиці відкрився фестиваль православного кіно «Покров» («Голос», «Радіо Свобода»).

Також світські ЗМІ повідомили про факт заміни православними священиками логотипу фірми Apple (надкушене яблуко) на своїх пристроях («Фокус», «Главком», «Дзеркало тижня», «Сегодня», «Коментарі», «Корреспондент»).

Тим часом, в Україні, Білорусі та Росії з’являться плакати, на яких відомі люди агітуватимуть за РПЦ («Українська правда», «Главком», «Левый берег», «Українські новини», «Голос», «Сегодня»). «Корреспондент» додав, що більшість цих плакатів потрапили в мережу Інтернет до їх узгодження з відомими людьми, що на них зображені, і ті відмовились від участі в акції. А 13-14 жовтня в різних містах відбулися акції «Ми – православні!», спрямовані на невоцерковлену молодь («Главком», «Подробности», «Дзеркало тижня», Liga.net).

Привернули увагу ЗМІ і соціальні ініціативи. Зокрема, той факт, що в УГКЦ ініціювали створення Єдиного молодіжного простору, що сприятиме реалізації молодіжних програм (Zaxid.net, «Коментарі»). А «Подробності» опублікували матеріал про священничу родину з Житомирщини, яка виховує 7 прийомних дітей.

Церква і вибори

Центральною для багатьох засобів масової інформації залишилась тема виборів. Чимало уваги світські ЗМІ приділили позиції Церкви з передвиборних питань. Зокрема, УНІАН, «Українська правда», Zaxid.net, «Подробности», «Український тиждень», «Коммерсант», Liga.net, «Коментарі» повідомили про те, що Глава УПЦ (МП) Митрополит Володимир видав розпорядження про неприпустимість політичної агітації в храмах УПЦ і пригрозив священикам відповідальністю за такі дії. А за словами голови Синодального інформаційно-просвітницького відділу УПЦ (МП) протоєрея Георгія Коваленка, таких священиків має карати держава, адже агітація священнослужителями суперечить Конституції (УНІАН). Опублікували й реакцію представника УПЦ КП, голови інформаційного управління УПЦ КП архиєпископа Євстратія (Зорі), який додав, що, продаючи голос на виборах, людина ганьбить себе як особистість.

Глава УГКЦ Патріарх Святослав порадив покаятися тим виборцям, які взяли щось у кандидатів в депутати, і наголосив на численних фактах підкупу виборців, у тому числі й духовенства. Він також акцентував, що йому дуже соромно за таких священнослужителів (УНІАН, «Главком», ТСН, Zaxid.net, ВВС, «Радіо Свобода», «Коментарі»). Важливу інформацію опублікували «Радіо Свобода» та «Голос» – на Львівщині священикам, що агітували за кандидата в народні депутати Тараса Батенка, було оголошено догану.

Цікавою для інших ЗМІ стала розмова журналістки Оксани Климончук з архиєпископом УГКЦ Любомиром (Гузаром) («День», 9 жовтня), що стосувалась і теми виборів. ЗМІ розтиражували твердження архиєпископа Любомира про те, що кампанія цілком справляє погане враження («Українська правда»), а голосування чужими картками принижує депутатів («Українська правда»). Ще раніше кардинал Гузар висловився проти прийняття законів, що обмежують громадянські права людей, зокрема проти криміналізації наклепу та обмеження мирних зібрань («Українська правда», ТСН, Zaxid.net, «Український тиждень»). Він також сказав, що політики не зацікавлені в тому, щоб в Україні були вільні люди (Zaxid.net), а самі українці безвідповідально ставляться до майбутнього своєї країни («Дзеркало тижня»).

У коментарі газеті «День» секретар Синоду єпископів УГКЦ владика Богдан (Дзюрах) наголосив на тому, що кандидати в депутати зловживають авторитетом Церкви і порадив виборцям більш ретельно обирати депутатів.

Zaxid.net опублікував думку протоєрея храму прп. Агапіта Печерського о. Андрія Ткачова, який наголосив на тому, що обов’язок священнослужителя допомагати суспільству, перебуваючи в храмі, а не лізти у політику.

ЗМІ продовжили висвітлювати факти агітації священнослужителів за тих чи інших кандидатів в народні депутати. За інформацією «Української правди», «Главкому» і «Українського тижня», в храмі св. кн.. Ольги в Києві після служби прихожанам вручали агітаційні матеріали за кандидата в депутати по 216 округу Юрія Полуектова. «Главком», Zaxid.net, «Український тиждень», «Українські новини», «Коментарі» повідомили про агітацію за представника Партії Регіонів Артема Семенюка, що балотувався на 204 окрузі в Чернівецькій області. За словами ЗМІ, за нього під час богослужіння агітував священик в с. Грубна. Факт дарування ікони і агітації зафіксований на відео.

Темі агітації священнослужителів за політиків присвячений і матеріал директора РІСУ Тараса Антошевського, опублікований на сайті «Левый берег». Автор наголосив на тому, що західний регіон виривається на перше місце за рівнем масової клерикальної агітації, де в агітації помічені представники УГКЦ, УАПЦ, УПЦ КП тощо. Тарас Антошевський звернув увагу на те, що священнослужителі фактично зневажають звернення своїх власних Церков. 12 жовтня в ефірі програми «Ваша свобода» на «Радіо Свобода» релігієзнавець Віктор Єленський заявив про те, що на перших осіб багатьох Церков під час виборчої кампанії чинився тиск, але вони поводились у більшості своїй достойно.

Неоднозначний матеріал Івана Гватя про «православний сталінізм» у сучасній Росії опублікували «Радіо Свобода» та «Українська правда». Тим часом, ЗМІ повідомили, що в РПЦ дозволятимуть священикам іти на вибори у випадках «крайньої церковної необхідності» (УНІАН, «Коментарі», «Українська правда», «Главком», «Левый берег», ТСН, Zaxid.net, «Український тиждень», «Українські новини», «Коммерсант», «Радіо Свобода», Liga.net, «Сегодня», «Корреспондент»).

Також ЗМІ поширили хвалебні оди Патріарха Кирила на адресу президента Росії Володимира Путіна («Главком») і подібного роду висловлювання митрополита Одеського Агафангела (УНІАН). Факти взаємодії Церкви і влади висвітлили й інші ЗМІ, зокрема повідомили, що Митрополит Володимир зустрівся з представником Партії регіонів Олександром Єдіним у своїй резиденції в Феофанії і нагородив його орденом святого благовірного князя Ярослава Мудрого («Главком»).

Отже, в першій половині жовтня 2012 року у світських засобах масової інформації чітко простежувалась тенденція до зменшення інтересу видань до внутрішньоцерковних справ, натомість на високому рівні трималося зацікавлення питаннями взаємодії Церкви з суспільством та політикумом. Ключовою темою залишились вибори і роль у них Церкви. Що цікаво, предметом передвиборних конфліктів між політиками стали навіть релігійні святині. Також увагу ЗМІ привернули протистояння морально-етичного характеру, зокрема, навколо закону про заборону пропаганди гомосексуалізму, ідеї введення біометричних паспортів тощо. Традиційно світські видання публікували матеріали просвітницького характеру, проте їх відсоток реально зменшився в порівнянні з попередніми  періодами – далася в знаки орієнтація ЗМІ на висвітлення актуальних проблем. Найбільше матеріалів про релігійне життя в Україні опублікували «Главком», «Коментарі», Zaxid.net, «Українська правда», «Голос», «Корреспондент» та УНІАН.

Підготувала Марина ДОВЖЕНКО,

експерт Центру суспільного моніторингу