• Головна
  • Моніторинг
  • «Я не залишу свою церкву та свою країну». Суд заарештував за підозрою у держзраді священника УПЦ (МП), який переїхав до Києва з окупованої Херсонщини...

«Я не залишу свою церкву та свою країну». Суд заарештував за підозрою у держзраді священника УПЦ (МП), який переїхав до Києва з окупованої Херсонщини

19 березня, 16:42
Священник Сергій Чертилін у Солом'янському районному суді Києва, 14 березня 2024 року. - фото 1
Священник Сергій Чертилін у Солом'янському районному суді Києва, 14 березня 2024 року.
Джерело фото: Олексій Арунян, Ґрати
12 березня Служба безпеки України прийшла з обшуками до членів «Спілки православних журналістів». Це організація, яка інформаційно підтримує Українську православну церкву Московського патріархату (УПЦ (МП). СБУ вважає, що під її прикриттям в Україні працювала «агентурна мережа ФСБ, яка розганяла прокремлівські наративи та провокаційні повідомлення». Після обшуків спецслужба оголосила 14 людям підозри у державній зраді, участі в організованій злочинній групі, розпалюванні міжрелігійної ворожнечі та виправдовуванні російської агресії. Чотирьох заарештували, решта виїхала з України та оголошена в розшук.

Джерело: Ґрати

Один із затриманих підозрюваних — молодий священник Сергій Чертилін. Раніше він вів службу у Генічеському районі Херсонської області, а після окупації регіону переїхав до Києва. Сам він заявляє про проукраїнську позицію та заперечує провину.

«Ґрати» побували на суді, де йому обирали запобіжний захід, і розповідають про подробиці справи.

«Хочемо молитися так, як звикли»

Молоді люди уткнулися в молитвослови, сидячи на лавках для публіки у просторій залі Солом’янського районного суду Києва. Це парафіяни Української православної церкви Московського патріархату. Вони прийшли сюди підтримати священника Сергія Чертиліна, якого 12 березня затримала Служба безпеки України.

Того дня співробітники СБУ провели 20 обшуків у членів «Спілки православних журналістів» (СПЖ). Це організація, зареєстрована як ТОВ, надає інформаційну підтримку УПЦ. На своєму сайті вони критикують головних опонентів УПЦ — Православну церкву України (ПЦУ) та висвітлюють кримінальні справи проти священників УПЦ, яких СБУ підозрює у розпалюванні міжрелігійної ворожнечі, виправданні російської агресії та інших злочинах. При цьому «Спілка» засуджує російське вторгнення, Російську православну церкву та патріарха Кирила за підтримку інтервенції. Зокрема, СПЖ вважає, що саме РПЦ підставила своєю позицією Українську православну церкву, чим спровокувала «гоніння» на них з боку української влади.

Але СБУ все одно вважає, що «Спілка» працює на Росію. Після обшуків спецслужба заявила, що «нейтралізувала злочинну організацію, яка проводила інформаційні диверсії на замовлення ФСБ». СБУ повідомила, що викрила «понад 15 учасників угруповання», з яких затримала чотирьох.

«Серед них — один із керівників столичного храму УПЦ (МП), який входив до агентурного апарату російської спецслужби… За даними слідства, координатором мережі в Україні був затриманий СБУ клірик. Він відповідав за поширення матеріалів, у яких підбурювали до міжконфесійної ворожнечі та виправдовували агресивну війну проти України», — заявив пресцентр СБУ.

У повідомленні йдеться про Сергія Чертиліна. Це 39-річний священник із Херсонської області. До повномасштабної війни він служив у храмі Архістратига Михаїла у селі Новомихайлівка Генічеського району Херсонської області. Росія окупувала цей регіон у перший день повномасштабного вторгнення. Священник залишився у селі та продовжував службу. На своїй сторінці у фейсбуці він засуджував російську агресію і українською анонсував молебні «за мир у нашій країні, за всіх воїнів та мирне населення, яке потерпає від війни».

Священник Сергій Чертилін у Солом’янському районному суді Києва, 14 березня 2024 року - фото 131568
Священник Сергій Чертилін у Солом’янському районному суді Києва, 14 березня 2024 року
Джерело фото: Олексій Арунян, Ґрати

За пів року разом із сім’єю він виїхав до Києва. В інтерв’ю влітку 2023 року священник заявляв, що ухвалив таке рішення після погроз від росіян.

«Одного разу до мене підійшов чоловік, якого я часто бачив на вулицях. Він знав, що я священник, назвав моє прізвище. І спокійно сказав, що через те, що моя дружина відмовилася працювати у школі за російською програмою (вона вчителька української мови та літератури), нам краще виїхати», — пояснив він причину від’їзду.

У Києві Чертилін критикував керівництво УПЦ, зокрема, через те, що ті не відреагували, коли Російська православна церква відібрала у них кілька єпархій на окупованих територіях. Але Чертилін все одно вирішив залишитись з УПЦ.

«Нас сьогодні змушують бути кимось іншим, але я не люблю, коли мене примушують. Я просто хочу бути тим, хто я є, і залишатись в церкві, яка мене хрестила, в якій я вінчався, в якій став священником. Величезна кількість наших вірян зараз на фронті чи допомагає військовим. Це все патріоти, і ми хочемо молитись так, як звикли та як вважаємо за потрібне», — пояснив він.

Чертилін активно включився у життя церкви та критикував владу за виселення УПЦ із Києво-Печерської лаври. Священник був частим учасником «молитовних стоянь» під Лаврою, які священники та парафіяни влаштовують на знак протесту.

«Переконані у вищості російської нації»

Конвоїри заводять Чертиліна до зали засідань і знімають із нього наручники. Декілька парафіян відкладають молитвослови і розпочинають відеотрансляцію зі смартфонів. Суддя Сергій Коробенко відкриває засідання та передає слово прокурорці Валерії Васечко. Та повідомляє, у чому саме підозрюється священник.

Вона заявляє, що під час розслідування справи, в якій фігурує Чертилін, було «викрито злочинну організацію, яка розпочала неправомірні дії у 2020 році». Її керівником прокурорка називає Віктора Вишневецького.

Це бізнесмен із Донецької області, голова вугільної корпорації «Сoal energy». Під час президентства Віктора Януковича він входив до рейтингів найбагатших українців. Коли у 2014 році почалася війна, більша частина шахт Вишневецького залишилася на території, підконтрольній «ДНР», але продовжила там працювати. Вишневецький був відомий як спонсор УПЦ (МП) та після 2014 року зберіг свій вплив на церкву. Зокрема, він започаткував організацію «Миряни», яка проводила мітинги на підтримку УПЦ від імені парафіян. Також прихильники ПЦУ приписують Вишневецькому і те, що він тіньовий керівник «Спілки православних журналістів».

Прокурорка Валерія Васечко у Солом’янському районному суді Києва, 14 березня 2024 року.  - фото 131567
Прокурорка Валерія Васечко у Солом’янському районному суді Києва, 14 березня 2024 року.
Джерело фото: Олексій Арунян, Ґрати

Прокурорка Васечко заявляє: Віктор Вишневецький, «переконаний у вищості російської нації над іншими народами, свідомо бажаючи знищення української держави та всіх атрибутів української держави, у тому числі Православної церкви України, підтримуючи російську агресію, вирішив створити організовану злочинну групу, діяльність якої була спрямована проти основ національної безпеки шляхом розпалювання релігійної ворожнечі».

— Метою створення групи Вишневецький визначив скоєння кримінальних правопорушень, а саме розпалювання релігійної ворожнечі для формування у суспільства необхідної точки зору для підтримки держави-агресора, антиукраїнської пропаганди та дискредитації України, підриву довіри до українського патріотичного суспільства, повернення України до зони релігійної, культурної та політичного впливу Росії, — заявляє прокурорка.

За її словами, Вишневецький як «організатор групи» особисто підбирав учасників, які «вміють редагувати та подавати інформацію у формі відеоматеріалів та публікацій на інтернет-ресурсах». Прокурорка додає: у грудні 2020 року Вишневецький залучив до організації людей на прізвища Моїсеєнко, Клименко, Жарких, Каленчук, «які мали відповідне соціальне положення та зв’язки в інформаційній сфері».

Коли Росія повномасштабно вторглася в Україну, за версією слідства, Вишневецький вирішив долучити до організації більше людей, які теж «підтримують ідею вищості російської нації над іншими народами». І тоді він залучив Чертиліна, Зощука, а також Андрія Овчаренка та Валерія Ступницького. Останні двоє — автори сайту «Спілки православних журналістів».

Прокурорка також заявила, що організація Вишневецького «з метою конспірації злочинної діяльності використала офіційно зареєстровані суб’єкти господарювання, пов’язані з інформаційною сферою». А саме «Спілка православних журналістів», організацію «Миряни», головою якого прокурорка називає Чертиліна, та ютуб-канал «Перший Козацький», на якому виходили інтерв’ю зі священниками УПЦ. Наразі «Перший Козацький» видалено з відеоплатформи.

— На зазначених ресурсах висвітлюються типові провокативні наративи російських ЗМІ з метою маніпулювання суспільною свідомістю, що надалі використовується як основа для проведення інформаційно-психологічних операцій, — цитує прокурорка Васечко підозру.

За версією слідства, роль Чертиліна полягала в тому, що він «на виконання вказівок Вишневецького виступав керівником організації «Миряни» та контролював діяльність «Першого Козацького», а також спільно з юридичним блоком організовував підривну діяльність, яка сприяла розколу у суспільстві на релігійному ґрунті» . За словами прокурорки, цей розкол у суспільстві Чертилін хотів влаштувати «шляхом блокування законопроєкту» щодо заборони УПЦ МП.

— Крім того, Чертилін здійснював розробку та поширення у ЗМІ, у тому числі західних країн, викривлену інформацію щодо процесу переходу релігійних громад УПЦ до ПЦУ, — додає прокурорка.

Усе вищезгадане і стало підставою, щоб оголосити Чертиліну, Вишневецькому та ще 12 людям підозри одразу у чотирьох злочинах: держзраді, участі в організованій злочинній групі, розпалюванні міжрелігійної ворожнечі та виправдання російської агресії.

Працівники СБУ протягом року негласно стежили за Чертиліним та іншими підозрюваними та отримали доступ до їхнього листування у месенжерах. Слідство доводить провину священника записами його приватних розмов, у яких він, за словами прокурорки, заявляє, що «Вишневецький придумав так званий медійний блок УПЦ». А також листуваннями, де Чертилін та інші підозрювані обговорюють свою діяльність. Крім того, у справі є лінгвістичні експертизи текстів та відеозаписів із сайту «Спілки православних журналістів» та «Першого Козацького», в яких йдеться, що ці матеріали «сприяють підривній діяльності на території України».

Прокурор просить суд на два місяці заарештувати Чертиліна, бо на волі він може втекти, вплинути на свідків, знищити докази та продовжити злочинну діяльність.

«Підозрюваний наділяється містичними можливостями»

Слово бере один із трьох адвокатів Чертиліна Микита Чекман. Сам він також священник — настоятель Храму воздвиження хреста господнього, де служить і Чертилін. Колись Чекман працював оперуповноваженим у карному розшуку, але потім вступив до духовної семінарії УПЦ. Минулого року він відкрив біля Лаври приймальню для священників та парафіян УПЦ, яку назвав «Центр правової допомоги». 12 березня СБУ влаштували обшуки й там.

Адвокат Микита Чекман у Солом’янському районному суді Києва, 14 березня 2024 року. - фото 131566
Адвокат Микита Чекман у Солом’янському районному суді Києва, 14 березня 2024 року.
Джерело фото: Олексій Арунян, Ґрати

Чекман називає підозру необґрунтованою, а переслідування свого підзахисного політичним. Він звертає увагу на суперечність у фрагменті підозри про те, що ймовірний лідер злочинної групи Вишневецький «бажає знищення України та всіх її атрибутів, у тому числі ПЦУ».

— Це чудово! У світській державі, в якій церква відокремлена від держави, атрибутом чомусь є Православна церква України, яка, я хотів би зазначити, визнана лише чотирма помісними церквами із шістнадцяти. Тобто коли представник ПЦУ буде відвідувати Єрусалим для отримання благодатного вогню та його не допустять, це також можна розцінювати як посягання на територіальну цілісність України чи що? — каже Чекман.

Він заявляє: в Україні діє багато конфесій, які можуть сперечатися одна з одною щодо віри, догматів та канонів, і це законно.

— Але в нашому випадку, коли йдеться про обґрунтовану критику незаконних та протиправних дій представників конкретної конфесії, Православної церкви України, одразу вбачаються ознаки злочину та підрив національної безпеки. Вибачте, як це ще можна назвати окрім політичного переслідування?! — обурюється Чекман.

За його словами, у справі немає доказів, що Чертилін порушував закон. Чекман заявляє, що слідство помилково називає його підзахисного керівником організації «Миряни». У реєстрі юридичних осіб зазначено, що нею керує інша людина — Василь Макровський.

За словами адвоката, слідство також необґрунтовано приписує Чертиліну матеріали на сайті «Спілки православних журналістів» та «Першого Козацького», в яких експерти знайшли розпалювання ворожнечі та виправдовування російської агресії. Адвокат Чекман наполягає, що священник до них не має стосунку і у справі немає доказів протилежного.

Адвоката Чекмана доповнює його колега — довговолосий бородань у чернечому вбранні. Це монах Аристарх, у миру Антон Корогодник. Колись він отримав адвокатську ліцензію, потім постригся у ченці та закинув практику. Але коли влада вирішила виселити монастир УПЦ з Лаври, згадав свою мирську професію і почав представляти церкву в судах.

Корогодник називає абсурдними звинувачення прокуратури у тому, що Чертилін хотів заблокувати ухвалення закону про заборону УПЦ.

— Як фізична особа може заблокувати діяльність центрального органу влади в Україні? Вважаю, що таке твердження взагалі настільки абсурдне, що за його змістом підозрюваний наділяється містичними можливостями, — каже адвокат-монах.

Монах і й адвокат Антон Корогодник у Солом’янському районному суді Києва, 14 березня 2024 року. - фото 131565
Монах і й адвокат Антон Корогодник у Солом’янському районному суді Києва, 14 березня 2024 року.
Джерело фото: Олексій Арунян, Ґрати

Третій адвокат священника Дмитро Цвєтов просить суд визнати недопустимим лінгвістичні експертизи матеріалів СПЖ та «Першого Козацького». Він заявляє, що експерти використали методичні матеріали, які випущені в Росії та є псевдонауковими.

Захисники просять відпустити Чертиліна під домашній арешт або призначити йому м’якіший запобіжний захід.

«Можна бути патріотом, але й членом УПЦ»

Суддя Сергій Коробенко пропонує висловитись самому Чертиліну. У нього блідий вигляд. Уже вечір, а, за словами священника, йому не давали їжі з учорашнього дня.

Чертилін називає обвинувачення на свою адресу «сюрреалізмом». Він розповідає судді, як мешкав в окупованому Генічеську, проводив служби українською мовою за «повернення України на нашу землю», але змушений був виїхати до Києва через погрози.

— Коли я опинився тут, у Києві 14 жовтня, я поїхав по пораненим бійцям ЗСУ. Це була моя точка неповернення туди (в окупований Генічеськ — Ґ). З того часу ми провели кілька акцій для ЗСУ зі збирання грошей на пальне, обмундирування, автомобілі, щоб допомагати нашим військовим будь-де! — заявляє священник.

Він скаржиться, що під час обшуку співробітники СБУ вилучили у нього гроші, зібрані на евакуатор для військових.

— Слідчі, зважайте на те, що поранені бійці не вивозяться зараз із сірої зони завдяки тому, що гроші десь загубилися. Це на вашій совісті! — лютує Чертилін.

Священник Сергій Чертилін спілкується з адвокатом Микитою Чекманом у Солом’янському районному суді Києва, 14 березня 2024 року.  - фото 131564
Священник Сергій Чертилін спілкується з адвокатом Микитою Чекманом у Солом’янському районному суді Києва, 14 березня 2024 року.
Джерело фото: Олексій Арунян, Ґрати

Він повторює, що ніколи не був керівником «Мирян», а у справі немає доказів його провини. За його оцінкою, у його словах, таємно записаних СБУ, він не каже нічого протизаконного та «демонструє проукраїнську позицію».

— Я хочу показати суспільству, що можна бути патріотом, але можна бути і членом Української православної церкви. Свою церкву залишати я не буду. Свою країну залишати я не буду. Я хочу показати людям, які опинилися там, на окупованій території, що Україна прийде туди вільна, незалежна та демократична! — каже священник.

Суддя Коробенко видаляється до нарадчої кімнати. У перерві з вулиці долинають піснеспіви. Підтримати священника прибуло ще більше парафіян. Вони влаштували на його честь «молитовне стояння».

Невдовзі суддя повертається та оголошує вердикт: клопотання задовольнити та відправити Чертиліна в СІЗО на два місяці. Чим обґрунтовано рішення, поки що невідомо. Коробенко поки що зачитав лише резолютивну частину ухвали.

— Це рішення політичне та невмотивоване. Але такі часи настали, — встигає сказати Чертилін перед тим, як конвоїри вивели його із зали з кайданками за спиною.

Крім Чертиліна у цій справі заарештували ще трьох людей, зокрема авторів «Спілки православних журналістів» Андрія Овчаренка та Валерія Ступицького. Їхні адвокати, як і захисники Чертиліна, збираються оскаржити рішення в апеляційному суді.