Калейдоскоп
Храми Львівського скансена02.10.2008 // Релігійне краєзнавство //
Концентрат із суєти та неспокою розчиняється тут під натиском часу. Звуки міста сюди не досягають, а для будь-якого хаосу просто бракне місця. Адже на території львівського Музею народної архітектури та побуту у мініатюрі розташувались десять етнографічних регіонів Західної України. В імпровізованому просторі минулого, як обереги, як символи світла і надії, височіють шість дерев’яних храмів. А це найбільше у світі у музеях просто неба, — розповідає спеціально для РІСУ Данута НАУГОЛЬНИК
Рош-га-Шана — єврейський „головний” новий рік26.09.2008 // Свята і звичаї //
Трактат Талмуду «Рош-га-Шана» починається словами: «Є 4 початки року, а саме 1-го ніссана – новоліття для царів і для свят; 1-го еула – новоліття для виділення десятої частини худоби; 1-го тішрея – новоліття для відліку років; для дерев – 15-го швата».
Секрети й історії Святошинського кладовища
24.09.2008 // Релігійне краєзнавство //
Мало хто знає, що столичне Святошинське кладовище приховує в собі багато цікавих загадок, таємниць, секретів. Розташоване в одному з найстарших районів Києва – між Борщагівкою та станцією метро „Житомирська”, – це місце стало вічним прихистком для праху сотень киян, котрі вже прожили своє життя та очікують суду Божого. Нечасто приходять сюди відвідувачі. У багатьох похованих на цьому кладовищі вже й живих родичів та близьких не залишилось, про декого рідня просто якось прикро забула, а дехто похований тут волею випадку – народився й жив деінде, але померти довелося у Києві, то ж тут і поховали. Про деякі таємниці Святошинського кладовища розповідає киянин Іван ВЕРСТЮК.
Забутий храм забутих гетьманів
19.09.2008 // Релігійне краєзнавство //
Іван ДИВНИЙ, відповідальний редактор сайту «Відлуння віків», ділиться своїми враженнями від відвідин храму Успення Пресвятої Богородиці у Новгород-Сіверському на Чернігівщині
Одісея «Дикого попа»29.08.2008 // Релігійне краєзнавство //
Іван ДИВНИЙ, відповідальний редактор сайту «Відлуння віків», розповідає історію козелецького священика з ХVІІІ ст. Кирила Тарновського, який від запорожців отримав прізвисько „Дикий піп”
Унікальна історія маловідомої самбірської ікони
18.08.2008 // Релігійне краєзнавство //
Кожен народ має свої перекази і передання, пов’язані із християнським життям. Не виняток і українці, які знають більше реальних подій в духовній сфері, в які треба сильно повірити. Про історію однієї такої віри, пов’язаної із давньою церквою Різдва Пресвятої Богородиці, що знаходиться у районному центрі Самборі на Львівщині, розповідає Ігор СКЛЕНАР.
Дружба народів, Церков та людей на вулицях Старого Києва
14.07.2008 // Релігійне краєзнавство //
Київський історик Віктор ЗАСЛАВСЬКИЙ продовжує розповідати про невідомі сюжети християнської історії української столиці. Сьогодні в центрі уваги деякі з героїв Андріївського узвозу: Міхал Грабовський, Микола Костомаров та їх сучасники
Наші святині. Свято-Михайлівському Золотоверхому – 900 років02.07.2008 // Релігійне краєзнавство //
Історія будь-якого народу, на жаль, складається не тільки зі славних її сторінок. Є в ній і прикрі речі, про які згадувати потім буває дуже соромно. У 30–50 роки ХХ століття ми пережили сталінський період самознищення власної культури і духовності – широкомасштабну руйнацію національних святинь – стародавніх храмів і тисяч церков, яким вдавалося вижити у продовж багатьох віків, пережити численні навали завойовників, бувши тим осередком національного духу, який, мабуть, і дозволив українському народу витримати усі страждання і випробування у часи лихоліття. Проте пережити найстрашнішу руйнацію – більшовицьку – багатьом не судилося.
Отець Еджідіо Монтанарі: “Справа єдності і потреба у милосерді є особливо актуальними в Україні”27.06.2008 // Калейдоскоп //
Сучасна діяльність УГКЦ включає в себе працю священнослужителів з-за кордону, які виявили інтерес до України, її традицій та духовності і за вказівкою своїх настоятелів або за добровільною згодою прибули до нас. Їх є небагато, проте вони теж роблять свій внесок у поширення євангельських цінностей, трудяться в ділянці релігійного виховання різних прошарків.
На Поділлі пам’ятають про свого земляка, який став префектом Конгрегації Східних Церков04.06.2008 // Релігійне краєзнавство //
Кардинала і префекта Конгрегації Східних Церков Владислава Рубіна (1917-1990) в Україні знають мало. Про нього у нас не написали книг, йому не присвячують теле- чи радіо програм. За радянської влади його забували зумисне, а от за незалежної України тих, хто пам’ятає Рубіна залишилося надто мало. Літні жінки і чоловіки, які хоч трохи знають про кардинала, ще живуть у його рідному селі Токах, Підволочиського району на Тернопіллі. У міжвоєнні часи вони були ще дітьми, але тільки завдяки їм про земляка односельчани таки знають. У селі досі стоїть родинний будинок, де ріс душпастир усіх поляків діаспори, розкиданих по планеті, розповідає Володимир МОРОЗ.
Cторінки: 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | [>>]
