Давнослов’янські святилища на Хортиці
Тоді на Хортиці на було лісів, і ці святилища робилися на видноті. А тепер, коли йдеш лісом, час від часу знаходиш кам’яні кола, овали, кільця — ніби якась невідома сила виводить тебе на ці містичні місця.
Навіть якщо прогулюватися Хортицею самотужки, отримаєш цікаву інформацію – біля відновлених кромлехів знаходяться пояснювальні стенди. А нам сьогодні про ці культові споруди розповідає науковий співробітник Національного заповідника «Хортиця» Олена Палійчук:
— Ці кам’яні кола — древні храми під відкритим небом. Зараз вже ми знаємо, що вони не мали практичного значення, це виключно духовні місця. Сьогодні важко відновити, які саме дії відбувалися на цих святилищах, але вочевидь, були хороводи та жертвопринесення. І зараз чудово видно, що конструкція та форма пов’язані з культами зародження життя (яйцевидна кам’яна кладка), з календарним циклом (святилище-обсерваторія). Звичайно, все це було пов’язане з культом Сонця, найдавнішим, притаманним всім народам, — розповідає Олена Палійчук.
Святилища на Хортиці – одні з найдавніших, віднайдених в Україні.
Зараз можна впевнено стверджувати, що Хортиця – сакральне місце, острів не слугував для практичних цілей, це був своєрідний культурний і духовний центр, до якого у різні епохи приходили різні народи.
Разом із пані Оленою ми йдемо до каменів біля історико-культурного комплексу «Запорозька січ». Найчастіше відвідувачі саме тут відкривають для себе перший кромлех – з цього місця можна одночасно побачити це святилище доби енеоліту (йому більше 5500 років) та сучасну церкву. Це, звичайно, дуже символічно. Саме тут можна також згадати відомий на весь світ Стоунхендж у Великій Британії. Та дізнатися від екскурсовода чи з пояснювальних табличок, що ці наші святилища – древніші від британських на півтори тисячі років.
Більшість святилищ – оригінальні, тобто дійшли до нас з глибини віків – у прямому сенсі: їх піднято на поверхню землі. Як розповідає Олена Палійчук, зараз науковці припускають, що на півночі острова був єдиний сакральний комплекс дуже великих розмірів.
Йдемо далі вглиб лісу, до балки Велика Молодняга, десь через 15 хвилин виходимо до святилища-обсерваторії (або «Брагарні», за козацькою назвою місця) – найбільшого святилища на острові, що датується II тисячоліттям до нашої ери. Тут кожна допитлива людина на власні очі може впевнитися, що культову споруду зорієнтовано на сторони світу, в найкоротший та найдовший дні Сонце стоїть над відповідними каменями…
Коли встановлюються теплі дні, о 12 годині по неділях тут можна побачити обряди, які проводять сучасні запорізькі рідновіри-язичники з Духовного центру "Руське Православне Коло".
Святилище, пов’язане з культом «світового яйця» — трохи далі. Воно, звичайно ж, має яйцеподібну форму. «Жовток» в центрі — це округла площа, не заповнена камінням. Гострий кінець «яйця» зорієнтовано на схід. У центрі, під землею, дослідники виявили прямокутну чашу-вівтарик, зорієнтовану по сторонах світу. Тобто знову можна впевнитися, що святилища були своєрідними обсерваторіями.
Найбільше прадавніх культових споруд можна побачити в північній частині острова Хортиця. Під час екскурсій відвідувачам найчастіше показують комплекс кромлехів доби енеоліту, найбільше святилище-обсерваторію, святилище доби бронзи, культову споруду з двох кам’яних закладок та святилище скіфської доби. Всі ці пам’ятки можна знайти, гуляючи пішки.
В південній частині острова Хортиця можна оглянути реконструкцію святилища на території меморіально-туристичного комплексу "Протолче" – туди краще їхати машиною, якщо не впевнені, що вистачить сил на чотиригодинний похід.
Багато кам’яних пам’яток зібрано на найвищій точці Хортиці, на території історико-культурного комплексу "Скіфський Стан" («Зорова Могила»). Це музей-лапідарій під відкритим небом. Звідси відкриваються чудові краєвиди Хортиці, панорама Дніпра, Правого берега та міста Запоріжжя. Але кам’яні культові фігури тут значно молодші.
Щоб побачити всі ці споруди, яким вклонялися наші прадавні предки, достатньо приїхати до Запоріжжя та завітати на Хортицю. До речі, до всіх древніх хортицьких цікавинок можна потрапити, користуючись сучасним GPS-навігатором з сайту Національного заповідника «Хортиця».
Фото автора, Олени Палійчук та з сайту Національного заповідника «Хортиця»
