Львівський храм, розташований на місці збереження дофедорівського стародрука

На вулиці Харківській, яка є бічною від вулиці Личаківської розташована Церква Холмської ікони Божої Матері УАПЦ. Храм знаходиться на території Регіонального ландшафтного парку “Знесіння”.

На цьому місці понад пів-тисячоліття тому ймовірно стояла друга за значимістю на Галицькому передмісті Львова православна церква Воздвиження Чесного Животворчого Хреста Господнього. І хоча архівні матеріали згадують її вперше лише від 1539 р., однак, за припущенням археолога М. Бандрівського, ймовірним є існування храму ще за два століття до того, подібно до інших церков Галицького передмістя.

За свідченням джерел, зокрема опису про своє перебування у Львові архідиякона, а згодом – архімандрита Києво-Печерської Лаври, Захарії (Копистенського), на початку XVII ст. у Хрестовоздвиженській церкві зберігався унікальний стародрук, виготовлений у 1491 році у краківській друкарні Швайпольта Фіоля. Книга, видрукувана на вісімдесят років раніше за «Апостол» Івана Федорова, могла бути одним з найдавніших друкованих видань у середньовічному Львові. Нещодавно, вчені Львівської Політехніки І. Бокало та ін. здійснили спробу локалізувати місцезнаходження згаданої Хрестовоздвиженської святині на підвищеній частині присадибних ділянок будинків по вулиці Харківській № 22-24.

Про зовнішній вигляд церкви Воздвиження Чесного Животворчого Хреста Господнього можемо судити з гравюри Гогенберга з рисунку Аврелія Пасаротті 1618 року, на якому схематично позначено верхівку бані цієї святині. Повніше про її зовнішній вигляд можемо скласти враження з карти 1766 року Жана Ігнасія дю Дефі, на якій представлена також і частина сьогоднішнього Кайзервальду з розташованою тут Хрестовоздвиженською церквою.

Станом на кінець XVII ст. при церкві Воздвиження Чесного Хреста Господнього вперше згадується її церковне братство. І хоча церква простояла в цій місцині до 1786 року (тоді внаслідок касаційної реформи цісаря Франца-Йосифа ІІ вона була розібрана), пам’ять про неї львів’яни Галицького передмістя зберігали ще довгі десятиліття потому.

Після того, як церква була розібрана у 1786 році, парафію переведено до церкви Петра і Павла на вулиці Личаківській.

На честь цісарського візиту 8 травня 1781 р. поблизу храму на Кайзервальді з пісковика було встановлено статую Мінерви (ще її називали місцеві мешканці Афіною чи Цецерою), яка повинна була символізувати «просвітницьку місію цісаря-реформатора».

На постаменті був латинський напис: “Josepho II. Romanor’um Imperatoriqui XVI. Cal. Junii MDGGLXXX. Agrestis viri darii hujus varietatem visi tprobavitque Positum a Francisco Longchamps Leopol. Magistratus Consiliario VIII. Mai A. D. MDGCLXXXI”.

Як писав дослідник львівської минувшини Станіслав Шнюр-Пєпловський, “фігура Мінерви невідомого скульптора стояла там близько ста років і потім зазнала руйнування”. Постамент пам’ятника простояв до ІІ Світової війни. Його та “Символ Плодовитості”, що стояв неподалік, зафіксовано на фотографіях 1842 р., які можна побачити на сайті польського Національного цифрового архіву.

На жаль, зараз важко встановити, де стояли ці пам’ятники. Залишався лише невеликий зелений острівець наприкінці нинішньої вул. Харківської.

Поблизу церкви на купі каміння можна ще побачити фрагменти постаментів пам’ятників Мінерви та Плодовитості.

11952735_881056815308205_314714594154379858_o
Освячення місця для майбутнього собору

Повернув сакральне значення цьому місцю вгорі вулиці Харківської на Кайзервальді у 1990-х роках о. Володимир Ярема (згодом – Патріарх УАПЦ Димитрій), який після урочистого Хресного ходу за участю владик і священиків освятив встановлений на цьому місці великий дерев’яний хрест. За задумом о. Володимира Яреми тут мав постати величавий православний собор присвячений переселенцям з Холмщини (Польща). Був навіть проведений конкурс проектів і збір коштів на будівництво. Однак, проект не був реалізований – кільканадцять років на місці задуманого собору (макет якого певний час знаходився у сусідній Свято-Петропавлівській церкві) так самотньо і стояв великий дерев’яний хрест.

Фото9052

Справа зрушила з місця аж у 2008 році, коли за сприяння сьогоднішнього владики УАПЦ Макарія поруч зі згаданим дерев’ним хрестом, було споруджено і освячено невелику церковцю Холмської ікони Божої Матері. Освятив храм Холмської ікони Божої матері 2 листопада 2008 року, тоді ще Архиєпископ, а сьогодні Предстоятель УАПЦ Блаженніший Макарій.

Фото9048

Збудована церква за типовим проектом і пофарбована в ясно-синій колір. Має хрестоподібну в плані будову, звернена – згідно з візантійською традицією – вівтарем на схід, а із західної сторони має прибудований невеликий притвор. Церква може вмістити 200 парафіян.

RTEmagicC_222222_01

Сьогодні в церкві Холмської ікони Божої Матері однією з найцінніших пам’яток є маленька частинка молей св. ап. Якова – брата Господнього, що оправлена у спеціально виготовлену ікону, яку владиці Макарію передали з Константинополя.

p

3_535_54d91657806b

Отак з Божою допомогою отця Михаїла та безкорисливою допомогою все ще нечисленних парафіян, потрохи відновлюється святість цього місця.

Сьогодні церква Холмської ікони Божої Матері є місцем духовного єднання усіх холмщаків міста Львова та довколишніх сіл, і хоч усі вони є парафіянами багатьох інших львівських церков, за місцем їхнього проживання, проте кожної першої неділі місяця вони поспішають сюди на вулицю Харківську, 46.

З листопада 2010 р. указом тодішнього архиєпископа (сьогодні предстоятеля УАПЦ) Макарія, священиком в церкві ікони Холмської Божої Матері призначений о. Михаїл Савка. Настоятелем церкви є Блаженніший митрополит Макарій.

Престольний празник церкви Холмської ікони Божої Матері припадає 21 вересня в один день із Різдвом Пресвятої Богородиці.

Фото: dekanat.lviv.ua

Храм Холмської ікони Божої Матері УАПЦ
Адреса: 79010, вул. Харківська, 46

Настоятель: ієрей Савка Михайло

Розклад богослужінь

Щонеділі, а також в інші святкові дні служиться Служба Божа о 10:00 год.

Також щонеділі поперемінно служаться молебні до Пресвятої Богородиці (оскільки храм Богородичний) та до св. ап. Якова (оскільки в храмі знаходиться частичка його святих мощей) о 17:00 год. в літній час, та о 16:00 год. в зимовий час.

Іванна Еберле

"Духовна велич Львова"