Весняні гаївки, веснянки, майські пісні

24 березня 2010, 15:57 | Гаївки, веснянки | 0 |   | Код для блогу |  | 

Місяць травень – останній місяць весни. І саме в цьому місяці природа постає в усій своїй красі. У народі цей місяць колись називали „май”. Ця назва відома дуже давно і широко вживана ще за часів Київської Русі. Назва „май” походить від латинського „майус”, тобто від імені давньоримської богині весни Майї. Пізніше цей найбуйніший весняний період назвали „травнем”. Ця назва скоріше всього вказує на буйність трав. На травень припадає чимало свят і обрядових дійств, які тим чи іншим способом пов`язані з вшануванням природи. Серед обрядових дійств колись обов`язковими були веснянки, гаївки, маївки.

У травні проводяться хороводи веснянок і гаївок. Правда, гаївки виводять під час Великодніх свят, які найчастіше припадають на місяць квітень. Гаївки розпочинають період народних весняних забав. Гаївки були найбільш поширені в Галичині, тому не є дивним, що в Боснії ні один Великдень в українців не обходився без гаївок. У гаївках відображено особливу пасхальну радість найбільшого християнського свята – Великодня. У даний час гаївки виводять рідко, хоча старше покоління добре пам’ятає ті часи, коли протягом трьох днів Великодня до пізнього вечора на церковних подвір’ях виводили маївки.

Кожна місцевість мала свої традиційні слова гаївок, веселих забав. Які гаївки і забави побутували серед наших людей у Боснії, ми записали в Ольги Гевки з Інджії, яка дитинство і молодість провела в Брезовлянах у Боснії. Ольга Гевка розказує, що пам'ятає веселі забави біля церкви на Великдень, як після обіду діти і молодь йшли до церкви та водили гаївки до пізнього вечора. Гаївки виводили в основному дівчата, хлопці брали участь в різних забавах. Дуже поширеною грою серед хлопців була забава «ремінь».
Гаївок було багато і різних: для молодших дітей, для старших, для хлопців і дівчат тощо. Наймолодші діти, дівчата виводили гаївку «Соловійку». Дівчата бралися за руки і водили колом гаївку, всередині одна дівчинка була соловейком і виконувала всі дії, які співали діти. А сама гаївка звучала так:

Соловійку, спадку, спадку,
Чи бував у нашім садку?
Чи ти видів, як сіють мак?
Ось так, ось так, ось так сіють мак.

Соловійку, спадку, спадку
Чи бував у нашім садку?
Чи ти видів, як росте мак?
Ось так, ось так, ось так росте мак.

Соловійку, спадку, спадку
Чи бував у нашім садку?
Чи ти видів, як цвіте мак?
Ось так, ось так, ось так цвіте мак.

Соловійку, спадку, спадку
Чи бував у нашім садку?
Чи ти видів, як їдять мак?
Ось так, ось так, ось так їдять мак.

Подібною є і гаївка, яку також водили молодші дівчата. Діти ведуть хоровод, а дівчина всередині кола відображає все те, про що співають:

Наталя раненько встала
І грядочки гарненько скопала.
(ніби копає грядку)

На грядочках землицю розпушила
І рівненько квіток насадила.
(ніби розпушує і садить)

Різних квіток вона насадила
І водою рясненько полила.
(ніби поливає)

Ростіть, ростіть високо, квіточки,
Що садила в чотири рядочки.
(показує рукою вгору)

Добре потрудилась ти, Наталю,
Тепер бери тую, що є скраю.
(Дівчинка бере з кола іншу дівчинку на своє місце, а сама стає до гурту в коло і разом співають спочатку).

Подеколи одна гаївка водилася досить довго.
Гаївку «Жучок» водили і хлопці, і дівчата. Молоді люди стають у два ряди одне навпроти одного, попарно переплітаючи руки, утворюючи «жучкові» доріжку. «Жучком» вибирали невеличку дівчинку. По руках «жучок» іде тою доріжкою до її «голови», а остання пара перебігає на початок доріжки. Тож вона для «Жука» і не закінчується... Цю гру учасники супроводжують словами гаївки:

Ходить Жучок по дубині,
А Жучиха – по ялині.
Грай, Жучку, грай, небоже,
Най ті Господь допоможе.

А хто хоче Жучка мати,
Треба йому їсти дати.
Грай, Жучку...

На Жучкові черевички,
Бо сам Жучок невеличкий.
Грай, Жучку...

Парубки і дівчата співали гаївки, у яких вибирали собі пару. Одна з таких гаївок звучить так:

Ой чия то гуска на воді плюска,
Ой чий то гусак її додому не пуска.

Кожній дівчині доділювали пару і вони повинні були відтанцювати разом. Цей куплет повторювався протягом цілої гаївки, тільки додавали імена дівчат і хлопців.
Весняні забави продовжувалися протягом цілого травня. Після гаївок співали веснянки. Веснянки дівчата співали на вигоні тихими весняними вечорами. Словами веснянок в основному закликали дощ, сонце. В народі казали: “Якщо сухий май, гроші на хліб збирай”. Тому найбільш поширеними були веснянки, в яких закликали дощ:

Прилинь, прилинь, хмаронько, із неба
І дай дощу, бо нам дуже треба.
Нехай дощик рясненько полиє,
Всю травичку щедренько обмиє.
І дерева та кущі в лісочку,
І у нашім зеленім садочку.
Дай водиці для мої землиці,
А з врожаю будуть паляниці.
Дощик, дощик, щедро поливай,
Щоб багатий був наш рідний край.

Під час Зелених свят також співали відповідні, так звані майські пісні. Майські пісні – це пісні, назва яких, можливо, походить від слів "май" (травень) чи "маяти" (прикрашати зеленню). Ними супроводжувались обряди Зеленої неділі та пов'язані з нею ігрища молоді. Ці пісні менш відомі серед наших людей, ніж веснянки і гаївки. Найпоширенішим тут є мотив замаювання хат і подвір'їв:

Звеселіло подвір'я,
Прийшло зелене пір’я...
...Везе Василько бука,
Бука зелененького
Для ґазди молоденького.
Уся череда, уся,
Тільки скотаря нема.
Пішов скотар на зілля,
Нинька свята неділя.

Також для місяця травня характерним є відправлення Молебнів у честь Пресвятої Діви Марії – маївки в наших церквах. Маївки відправляються протягом цілого травня, звідси можливо і походить назва «маївка». Вони відомі вже віддавна і збереглися по сьогодні. На жаль, такі весняні звичаї, як виведення гаївок, веснянок, майських пісень нині забуті.

О. Стецюк

----------------------------------------------------

Джерело:
Мистецька сторінка

Система Orphus
Рейтинг
1
0
0коментарів

Коментарі

додати коментар 

    Залишати коментарі можуть тільки зареєстровані відвідувачі Ввійти