Релігієзнавчі студії

  • 23 лютого 2017, 13:14 | Релігієзнавчі студії

    Богословська думка Олельківського ренесансу

    У 1440 р. відбулося відновлення Київського князівства, на чолі якого опинилася династія Олельковичів. У другій половині ХV ст. інтенсивно розвивався Київ як торгово-економічний центр. Місто налагодило торговельні зв’язки зі Сходом (через Кафу), так і з Заходом (через Польщу).

  • 21 лютого 2017, 13:08 | Релігієзнавчі студії

    Ісихазм та його поширення на українських землях

    На період «темних віків» припало оформлення ісихазму – містичного релігійно-філософського вчення, яке протягом тривалого часу впливало на українських мислителів.

  • 10 лютого 2017, 18:40 | Релігієзнавчі студії | 

    Релігійна тематика в архівах України: Державний архів Тернопільської області (ДАТО)

    Понад 3600 архівних фондів і понад 720 тис. архівних справ зберігають у Державному архіві Тернопільської області. Адреса установи — вул. Сагайдачного, 14, Тернопіль, тел. (0352) 52-44-95.

  • 9 лютого 2017, 18:28 | Релігієзнавчі студії | view photo | 

    Караїмські періодичні видання кін. ХІХ-поч. ХХст.

    В Музеї караїмської історії та культури Національного заповідника «Давній Галич» відкрилася виставка «Караїмські періодичні видання поч. ХХст.». Минулого року галицькій караїмській громаді виповнилося 770 років. Сьогодні музей пропонує увазі відвідувачів детально ознайомитися із караїмською періодикою.

  • 27 січня 2017, 14:36 | Релігієзнавчі студії | 

    Богословська думка України періоду «темних віків»

    Оригінальна богословська література «темних віків», подібно до давньоруської літератури попереднього періоду, звертала увагу на етичну проблематику, котра, зрозуміло, осмислювалася в християнському контексті.

  • 12 січня 2017, 09:49 | Релігієзнавчі студії | 

    Богословська думка Київської Русі. Князь Володимир Василькович

    У Київській Русі грамотними людьми, книжниками були не лише духовні особи, а й представники світської еліти. Книжна мудрість цінувалася в князівському середовищі. Таким у Галицько-Волинському літописі постає князь Володимир Василькович.

  • 11 січня 2017, 11:15 | Релігієзнавчі студії | 

    Богословська думка Київської Русі. Кирило Турівський, Клим Смолятич

    Богословська проблематика в більшій чи меншій мірі представлена в різних писемних творах давньоруського періоду. Зокрема, в ораторських творах Кирила, єпископа Турівського. До яскравих постатей давньоруської культури та церковного життя належав митрополит Климент Смолятич.

  • 30 грудня 2016, 14:20 | Релігієзнавчі студії | 

    Богословська думка Київської Русі. Князь Володимир Мономах як християнський мислитель

    Князю Володимиру Мономаху приписують твір «Повчання» – напучення своїм синам-княжичам, яке має християнський характер. Він складається з трьох самостійних частин: власне «Повчання», «Літопису» життя князя («Автобіографії») та листа («грамотицы») постійному політичному суперникові Мономаха – князеві Олегу Святославичу. Всі складові частини «Повчання» пов’язує єдине ідейне спрямування.

  • 30 грудня 2016, 13:59 | Релігієзнавчі студії | 

    Богословська думка Київської Русі. «Світоглядний зрив» Києво-Печерського патерика

    «Києво-Печерський патерик» був укладений десь у ХІІІ ст. Однак окремі його частини з’явилися ще в кінці ХІ – на початку ХІІ ст. «Патерик» це теж літопис. Але літопис специфічний, де викладається історія Києво-Печерського монастиря.

  • 23 грудня 2016, 10:51 | Релігієзнавчі студії | 

    Пригоди подільського “месії” Якова Франка

    Серед шахраїв від релігії та псевдо-пророків лжемесія з Поділля Яків Франк, він же Яків бен Єгуда Лейб (Лейбович), цілком справедливо посідає чільне місце. Вивчаючи його біографію, незабаром ловиш себе на думці, що персонаж викликає вже не відразу, а щирий шок, а в когось можливо і захоплення

  • 16 грудня 2016, 13:42 | Релігієзнавчі студії | 

    Богословські аспекти в творчості Нестора-літописця

    До авторів, які зробили значний внесок у формування культури праукраїнців, належить Нестор – широко відомий як автор літописної «Повісті минулих літ».

  • 14 грудня 2016, 12:10 | Релігієзнавчі студії | 

    Релігієзнавчі дослідження Івана Франка

    Франко був одним з небагатьох дослідників, хто фахово вивчав пам’ятки української релігійної культури (перекладені старослов’янською мовою релігійні, в т.ч. біблійні, тексти, апокрифічні твори, полемічну літературу тощо).

  • 6 грудня 2016, 13:18 | Релігієзнавчі студії | 

    Богословська думка Київської Русі. Погляди Іларіона Київського

    Про існування богословської думки на теренах України можемо вести мову з часів поширення тут християнського віровчення.

  • 16 листопада 2016, 15:01 | Релігієзнавчі студії | view photo | 

    З історії російської агресії в Україні. Частина І: «У нас ум-разум самого Христа»

    Прагнення спільноти, яку зараз називають Росією, асимілювати спільноту, яка тепер носить ймення Україна, мають тривале минуле. Знання і вивчення цієї історії, в якій тісно переплелися історія і політика, може убезпечити від багатьох помилок у майбутньому.

  • 11 листопада 2016, 10:02 | Матеріали конференцій | 

    Спроби легалізації Спілки Церков ЄХБ у період демократизації радянського суспільства (1985-1991 роки)

    Середина 1980-х рр. не стала винятком у цілеспрямованій політиці радянської держави: якщо не ліквідувати, то хоча б «одержавити» релігію. Це чітко засвідчують стосунки між владою та віруючими. Якщо у взаєминах з Всесоюзною Радою ЄХБ (ВР ЄХБ) був більш-менш повний консенсус, то відносно СЦ активно включали всі механізми репресивно-каральної машини.

  • 10 листопада 2016, 11:09 | Матеріали конференцій | 

    Становлення національних і міжнаціональних євангельсько-баптистських союзів у Західній Україні у 20–30-х роках ХХ ст.

    Зародження євангельсько-баптистського руху в Західній Україні сягає 20–30-х рр. ХХ ст. Його початок був спричинений, з одного боку, давніми протестантськими традиціями в регіоні, закладеними ще в період Реформації, з іншого – ідейними впливами польських, німецьких, чеських баптистів, а також євангельських християн з Росії, котрі після Першої світової війни активізувалися на землях II Речі Посполитої.

  • 7 листопада 2016, 17:10 | Релігієзнавчі студії | 

    Григорій Сковорода й Саїд Нурсі: паралелі

    На перший погляд, може видатися, що між Григорієм Сковородою та Саїдом Нурсі немає нічого спільного. Роки життя Григорія Сковороди (1722-1794) навіть не пересікаються із роками життя Саїда Нурсі (1878–1960).

  • 4 листопада 2016, 10:24 | Релігієзнавчі студії | 

    «Поет націоналіст-патріот»: патріярх Йосиф про Івана Франка

    У контексті ідеалів патріярха Йосифа, впливів української літератури на формування його світогляду та замилування красним письменством не можна обминути увагою і поглядів та думок Блаженнішого про творчість Івана Франка (1856 – 1916).

  • 27 жовтня 2016, 15:15 | Релігієзнавчі студії | 

    Гелловін: особливості культурно-релігійних трансформацій

    Переддень Дня Усіх Святих (31 жовтня), більш відомий зараз як Гелловін (Halloween, Hallowe’en) за свою багатовікову історію зазнав численних трансформацій і часто наповнювався новим сенсом, інколи цілком протилежним по відношенню до того, що він мав спочатку.

  • 17 жовтня 2016, 11:13 | Релігієзнавчі студії | 

    Досвід впровадження військового капеланства у Збройні Сили України

    Релігійні організації, так і Збройні Сили України користуються в українському суспільстві достатньо високим рівнем довіри. Констатуючи високий рівень громадської довіри до релігійних і військових інституцій, в 2016 році в Україні залишається актуальним питання щодо їх взаємодії і співробітництва.