Свідки Єгови

Свідки Єгови – релігійна організація, яка була заснована Чарльзом Тейзом Расселом в США наприкінці ХІХ століття. Деякі релігієзнавчі джерела зараховують Свідків Єгови до сект (Напр. Britannica Encyclopedia of World Religion, 2006; Encyclopedia of religion, 2004). Їх також не прийнято зараховувати до числа християнських деномінацій, оскільки вчення СЄ кардинально відрізняється від загального вчення, притаманного всім християнським конфесіям  (насамперед Свідки Єгови відкидають вчення про божественність Ісуса Христа і тим самим не сповідують віру в Трійцю (Триєдиного Бога). Свою сучасну назву організація отримала у 1931 році. На сьогодні кількість членів організації Свідків Єгови перевищує 7 мільйонів, які проживають у 239 країнах світу. Центр релігійної організації знаходиться в Нью-Йорку, в районі Бруклін. В Україні Свідки Єгови розпочали свою діяльність ще наприкінці ХІХ століття.

Історія

Засновником релігійної організації Свідків Єгови був Чарльз Тейз Рассел (1852-1916). Вихований в пресвітеріанській родині в Пітсбургу (штат Пенсильванія), згодом він розчарувався в кальвіністському вченні про первородний гріх, вічну муку невіруючих та предистенацію. У 1870 році Рассел організував групу «Дослідників Біблії». В своїх духовних пошуках він на деякий час захопився адвентизмом. Разом з деякими представниками цієї течії  (Нельсоном Барбором, Йонасом Венделем) він очікував приходу Христа у 1874. Коли цього не сталось вони почали стверджувати, що Христос прийшов на землю невидимо. Згодом він заперечив такі очікування, назвавши це захоплення спонукою від Бога до глибшого дослідження Біблії. Деякий час він ще продовжував співпрацю з Нельсоном Барбором задля чого продав 5 своїх крамниць одягу і з цього фінансував спільну діяльність. Проте у 1878 році Рассел відокремився і у 1879 році почав видавати власний часопис «Сторожова башта Сіону і вісник присутності Христа» (Watch Tower and Herald of Christ's Presence) де друкував свої власні богословські дослідження Біблії (Хоч сам Рассел не мав богословської освіти та не володів древніми, біблійними мовами). У цьому ж році він одружився з Марією Френсіс Еклі.

У 1881 році Чарльз Рассел зорганізував читачів свого журналу в Товариство Вартової башти і трактатів (Zion Watch Tower and Tract Society), яке з 1891 року розпочало щорічні зустрічі. За прізвище свого засновника ця релігійна група отримала назву «расселіти», а свого засновника називали «Пастором». Свої видання расселіти розповсюджували, йдучи від дверей до дверей будинків. Ця традиція залишилась до сьогодні.  Самих же розповсюджувачів Рассел назвав «вісниками» (ця назва збереглась до сьогодні). У 1884 році Товариство було зареєстроване в державній службі США як корпорація, якою керують сім директорів, включаючи президента (Чарльза Рассела). Завданням корпорації згідно з статутом було сприяння психологічному, моральному і релігійному зростанню людей через вивчення Біблії, поширення літератури та преси та через безкоштовні лекції. 

Окрім статей в  часописі «Сторожова башта Сіону і вісник присутності Христа» Рассел також є автором шеститомної праці «Світанок тисячоліття» (Millennial Dawn), яка побачила світ протягом 1886-1904 років. Ця збірка являє собою посібник для вивчення Біблії, тому часто її так і називають «Дослідження Святого Письма» (Studies in the Scriptures). Праця містить Расселову інтерпретацію різних біблійних тем, таких як: Божий план щодо світу, пояснення біблійної хронології, спасіння та інших. Так, зокрема, Рассел стверджував, що присутність Христа в світі розпочнеться після того, як Ізраїль буде звільнено від поган. На його думку, Христос невидимо прийшов в світ у 1874 році, а його реальна присутність стане явною у 1914 році.

У 1909 році Чарльз Рассел заснував в Брукліні (штат Нью-Йорк) структуру, яка отримала назву Бетел. Її завданням було служіння задля поширення вчення Товариства, праця ж самих членів Бетелу була (і є) на засадах волонтерства. Згодом така форма організаційних структур була перейнята і в нових регіонах, куди поширювалось Товариство.

Особисте життя Чарльза Рассела було позначене низкою криз. Зокрема, він розлучився зі своєю дружиною Марією через те, що вона вимагала повноправної участі в прийнятті рішень в Товаристві. Дружина звинуватила Рассела в аморальній поведінці і подала на розлучення. Остаточне рішення щодо розлучення було ухвалене у 1908 році. Незважаючи на те, що Свідки Єгови вчать про непорушність подружжя, випадок Чарльза Рассела вважається екстраординарним і є для них прикладом негідної поведінки жінки, коли вона прагне влади. Тому жінки не беруть жодної участі в керівництві спільнотою та не займають високих посад.

Чарльз Тейз Рассел помер через хворобу 31 жовтня 1916 року під час поїздки потягом до Брукліна. Смерть була спричинена виснаженням організму та хворобою, внаслідок численних подорожей і перенавантажень.

Смерть засновника спричинила певну кризу в Товаристві Вартової Башти, яка була розв’язана після обрання нового президента Товариства. 6 січня 1917 року ним став Джозеф Франклін Рутерфорд, який народився у 1869 році та на момент обрання займався юридичною практикою. До свого обрання Рутерфорд був одним із семи спів-директорів Товариства. За час його керівництва й були сформовані головні риси сучасної організації Свідків Єгови. Рутерфорд був доволі харизматичною особою, а стиль його управління авторитарним. Він встановив в Товаристві жорстку дисципліну та порядок (зокрема ввів щомісячну звітність про діяльність кожного члена Товариства). У 1919 році Рутерфорд потрапив за грати, відстоюючи право членів Товариства не йти на військову службу. Форма правління нового президента, звинувачення у відсутності патріотизму та те, що так і не відбувається прихід царства Христа відштовхнув багатьох членів від Товариства вартової башти. Деякі з них, відійшовши від Товариства, заснували власну організацію зі схожим віровченням.

За час правління Рутерфорда почав виходити офіційний місячний журнал Золотий вік (The Golden Age), який згодом був перейменований на «Пробудись!» (Awake!). В процесі своєї діяльності він переглянув багато поглядів Рассела, зокрема щодо більш колегіального керівництва Товариством (конфлікт між Рутерфордом і деякими спів-директорами Товариства виник відразу після смерті Рассела). З цього часу керівництво має теократичний характер та здійснюється виключно з офісу в Брукліні. Рутерфорду також належить вчення про 144 000 вибраних членів Товариства, які будуть царювати з Христом на небі, в той час як решта членів Товариства житимуть після приходу царства Христа в раю на землі. Йому ж належить вислів: «Мільйони, які живуть сьогодні, не помруть». У 1931 році, під час з‘їзду в Коламбусі (штат Огайо), з ініціативи президента була змінена й назва організації на «Свідки Єгови» (відповідно до Ісаї 43:10—12) для того, щоб відрізнятись від інших організацій, що дотримувались вчення Чарльза Рассела, проте від‘єднались від очолюваного Рутерфордом Товариства.

Джозес Франклін Рутерфорд помер від раку у 1942 році. На посту президента Товариства його замінив Нейтан Гомер Норр. За час його керівництва Товариство почало інтенсивно зростати та відкривати нові представництва. Так сам Норр здійснив багато поїздок по цілому світу і заснував організації в Азії, Латинській Америці на Близькому Сході. Під його керівництвом була розвинена ефективніша форма популяризації організації, а також було встановлене правило згідно з яким всі публікації в виданнях Свідків Єгови подаються анонімно. Це було зроблено для того, щоб показати, що існує лише офіційна інтерпретація Біблії, а не погляди тих чи інших людей. Офіційною інтерпретацією є лише та, яка походить з головного офісу в Брукліні. Також було започатковано низку навчальних програм, які покликані були випрацювати власну апологетичну базу Свідків Єгови. Зокрема, в Нью-Йорку було засновано Біблійну школу Гілеад.

У 1947 році Свідки Єгови також розпочали працю над власним перекладом Біблії (Переклад Нового світу). Особливість цього перекладу в тому, що перекладачі намагались якомога точніше передати зміст писань. В деяких складних місцях їм це вдалось. Проте переклад зазнав і багато критики. Перш за все за досить вільну заміну усталених біблійних термінів (чи додавання нових слів), що викривлює зміст оригінальних текстів (напр. «Дух Божий» замінено на «Діюча сила Бога», термін «прихід» (παρουσία) замінено на «присутність» та багато ін.), за самовільне внесення імені «Єгова» в ті місця Старого Завіту, де його не вжито в оригіналі. А також за внесення цього імені Бога в Новий завіт (замість слів «Господь» і «Бог»), оскільки воно взагалі відсутнє в грецьких рукописах. Переклад також критикують за тенденційність, яка дозволяє Свідкам Єгови відстоювати власне віровчення. Запитання згодом виникли і до фаховості перекладачів, які працювали над текстом, не маючи належної освіти і наукової компетентності.

За час президентства Норр відбулась також реорганізація управління Товариства. Раду директорів замінив Керівний орган (Governing body) (налічує 8 членів), який є головним авторитетним джерелом влади над всім Товариством, затверджує всі публікації, виступає головним арбітром у всіх доктринальних чи дисциплінарних суперечках. Норр також започаткував практику згідно з якою місцеві громади також обирають свій власний керівний орган, який складається з старійшин (виключно чоловіків). В період керівництва  Товариством Нейтаном Норром воно пережило чергову кризу. Багато членів чекало приходу царства Христа у 1975 році (не зважаючи на те, що офіційні органи Товариства застерігали проти) – тому після того, як цього не відбулось, частина людей залишила організацію, як це траплялось і в попередні рази.

Нейтан Норр помер у 1977 році і його змінив Фредерік Вільям Френц, який продовжив розвивати внутрішню освіту організації, заснувавши Школу для служителів у 1987 році та курси віри для новоохрещених членів Товариства. У 1992 році Френца на посту президента змінив Мільтон Джордж Геншель. За час свого правління (пішов у відставку у 2000 році) Геншель частково змінив форму керівництва Товариством до більш колегіального. За час його правління також довелось дещо виправити віровчення Свідків Єгови. Оскільки Рутерфорд заявляв, що 144 000 вибраних не помруть допоки не прийде царство, а на початок 90-х років лишилось не більше 9-ти тисяч представників цього покоління, то з цього часу Товариство вчить, що дату другого приходу Христа неможливо встановити. 

У 2000 році відбулась чергова реорганізація управління Свідків Єгови. Замість Мільтона Геншеля посаду президента обійняв Дон Алден Адамс. Внаслідок організаційної реформи він разом з радою директорів очолив «Товариство Вартової башти і трактатів Пенсильванії» – матірну корпорацію Товариства. Дана неприбуткова організація є головним юридичним органом Свідків Єгови в цілому світі, володіє авторськими правами на літературу. Це прямий спадкоємець саме тієї корпорації, яка була зареєстрована Расселом у 1884 році. Від цієї матірної організації було виділено низку нових корпорацій, які відповідають за різні ділянки діяльності Товариства. Всього в США існує чотири корпорації, які належать Свідкам Єгови. Керівний орган (Governing body) Свідків Єгови не включений в жодну корпорацію, а існує без юридичних засад. В його компетенцію входить духовний провід організації в цілому світі. Критики зауважують, що всі ці кроки були спрямовані на те, щоб убезпечити Керівний орган від судових позовів через заборону переливання крові, якої дотримуються Свідки Єгови.

Структура

Від початку заснування структура Товариства вартової башти була колегіальною. Першим президентом Товариства вартової башти, Біблії та трактатів Пенсільванії (головний керівний орган організації Свідків Єгови) у 1881 році був Уільям Генрі Конлі, а Чарльз Рассел був її секретарем. Як корпорація ця організація була зареєстрована у 1884 році і тоді Рассел вже став її президентом. Керівництво здійснювалось спільно з радою директорів. Керівництво Товариства було одночасно і керівництвом для цілої сітки громад, які дотримували віровчення Товариства. Другий президент Товариства – Рутерфорд обмежив колегіальну форму управління, яка почала відроджуватись лише після його смерті. Третій президент Товариства – Норр реорганізував раду директорів Товариства в Керівний орган Свідків Єгови. У 1976 році повноваження президента Товариства було обмежено. Проте Рада директорів на чолі з президентом Товариства вартової башти і трактатів була одночасно і Керівним органом Свідків Єгови. Розмежування цих двох управлінських інститутів (Ради директорів Товариства і Керівного органу Свідків Єгови) відбулось у 2000 році. Хоча по суті вони знаходяться в одному місці – офісі в Брукліні, Нью-Йорк. Але Керівний орган, що складається з восьми осіб, не має юридичного статусу.

До 1938 року старійшини, які входили до ради директорів, обирались на загальних зборах. Але відповідно до теократичних засад, якими керуються Свідки Єгови, ця процедура була замінена на пряме призначення нового члена правління самими членами ради директорів. Згідно з теократичною теорією Свідків Єгови, керівництво здійснює сам Бог через своїх представників, натхнених Ним. Тому лише вони мають право обрати нового старійшину на заміну померлому (членство в керівництві як правило є пожиттєвим).

На сьогоднішній день світова структура Свідків Єгови розділена на тридцять зон. Кожна зона розділена на філіали, яких на сьогодні нараховується 115. Філіали поділені на області, а ті в свою чергу – на райони, які включають до 20 громад  – «зборів».  Область складається з 10 районів.

Кожний філіал очолює Комітет філіалу, який складається з трьох-семи осіб, чоловічої статі. Щорічно Керівний орган із Брукліна направляє своїх представників для перевірки роботи філіалів, проповідництва. Області і райони контролюють обласні і районні наглядачі. Обласний наглядач зобов’язаний відвідувати райони своєї області, а районний в свою чергу відвідує громади (кожну двічі на рік). І районні, і обласні наглядачі (інколи їх називають мандрівними) перебувають на утриманні релігійної організації.

Двічі на рік проводяться конгреси районів, раз на рік – області. Одна громада – «збори» включає від одного до 200 осіб – «вісників». Зустрічі зборів двічі на тиждень відбуваються в Залах царства. Територія зборів поділена на сектори, за якими закріплені окремі «вісники», які проповідують на цьому терені. Зборами керує Рада старійшин, яку призначає наглядач.  Збори в свою чергу поділені на кілька груп (по 10-15 людей), які щотижня збираються у домівках (або в Залах царства) і спільно вивчають Біблію відповідно до тем і літератури, яка затверджена Керівним органом з Брукліна (журнал «Вартова башта», «Пробудись»). Серед головних напрямків навчання вісників є вдосконалення навиків проповідування та вміння добре вести розмову із людьми.

«Вісники», які проповідують на вулицях і будинках, називаються – піонерами. В залежності від кількості присвяченого на проповідництво часу вони є:  підсобними піонерами – 50 годин проповідництва на місяць, 90 годин – загальний піонер, 130 і більше годин на місяць – спеціальний піонер (на утриманні громади). Кожен вісник щомісяця здає звіт кількості годин та розповсюдженої літератури.

При кожному філіалі діє Бетель, який є меншою копією Бруклінського керівного центру Свідків Єгови. В Бетелі, який складається з комплексу житлових, робочих і допоміжних будівель, постійно проживає певна кількість осіб, які виконують різну роботу: офісну, перекладацьку, обслуговуючу тощо. В Бетелях вісники працюють без оплати праці на волонтерських засадах, отримуючи лише кошти на кишенькові витрати. Одна з основних ділянок діяльності Бетелю – це переклад на місцеві мови друкованої, аудіо- і відео- продукції, яку виготовляють в Брукліні. Переклади мусять бути максимально точними та в жодному разі не відхилятись від оригінального тексту. Для проживання в Бетелі необхідно бути неодруженим активним вісником і проповідником та мати рекомендації від місцевих старійшин. А також, щоб в самому Бетелі було вакантне місце для служіння. В Бетелях живуть також пари, які не мають дітей. При деяких філіалах діють друкарні, які продукують літературу для цілого світу. При Бетелях знаходяться також склади з літературою, автомобілі, які розвозять матеріали по території філіалу. Діють також служби, які консультують місцеві збори щодо експлуатації Залів царства та їх будівництва, яке також здійснюється лише відповідно до встановлених вимог та бригадами волонтерів із самих вісників.

Організація Свідків Єгови існує на пожертви своїх членів. На 2014 рік в світі налічується 7.96 мільйона вісників, які належать до 113 823 громад.  На сьогоднішній день триває спорудження нового світового центру Свідків у Ворвіку (штат Нью-Йорк), який заплановано відкрити у 2017 році.

Віровчення

Формулювання віровчення Свідків Єгови знаходиться виключно прерогативою Керівного органу в Брукліні. Лише цей орган має авторитет давати інтерпретації Біблії нормативну і обов’язкову для всіх послідовників. Віровчення може з часом зазнавати певних трансформацій, що відбувається завдяки одкровенню Бога, яке здатне приймати лише вище керівництво. На думку Свідків Єгови, християнська спільнота відійшла від правдивого вчення Христа практично відразу після смерті апостолів, тому вся подальша історія і доктринальний розвиток є помилковим. 

Відповідно до доктрини Свідків Єгови,  їх віровчення базується виключно на Біблії, яку вони зазвичай трактують буквально. Виключення може бути лише там, де вони вважають, що  Біблія говорить мовою символів. Свідки Євгови відкидають вчення про Триєдиного Бога і божественність Ісуса Христа, безсмертя душі, оскільки не знаходять для цього підтвердження в Біблії. Оскільки Свідки Єгови походять із протестантизму, то вони також відкидають рукоположення клиру і єрархії.

Свідки Єгови сповідують віру в єдиного Бога – Єгову, який сотворив світ за шість днів (один день міг тривати кілька тисячоліть). Категорично не приймають теорії еволюції. Світ був сотворений через Ісуса Христа, який не має вічного буття, а згідно з доктриною Свідків Єгови з‘явився в певний момент по волі Єгови. Тобто він є перший серед всього творіння: був час, коли його не існувало. Слово Боже – Ісус Христос, згідно з вченням Свідків Єгови, існував до свого земного життя як архангел Михаїл.  Христа Свідки Єгови називають «богом», тобто меншим від Єгови і пишуть з малої букви. Молитви здійснюються в імені Ісуса. В розумінні Свідків Єгови «святий дух» – це діяльна сила Бога.

Вірять також, що існує диявол – це ангел, який спротивився Єгові. А оскільки, на їхнє переконання, увесь світ перебуває під владою диявола, то вони відкидають участь у будь-яких політичних, економічних чи міжрелігійних альянсах.

Людська душа не є безсмертною, а помирає разом із тілом. Майбутнє життя залежить від воскресіння в царстві. Через це вони також не приймають вчення про страждання неправедної душі по смерті. Тому пекло в розумінні Свідків – це просто смерть і могила.

Ісус Христос народився від діви Марії та був помазаний святим духом під час хрещення як Месія. Він жив без гріха як Адам до гріхопадіння в Едемі. Через його послух Божій волі він став досконалою жертвою за гріхи, а через смерть і воскресіння дав можливість тим, хто вірить в нього, мати вічне життя.  Згідно з доктриною Свідків Єгови, Христос був розіп’ятий на стовбі без горизонтальної перекладини. Єгова воскресив його як «безсмертну духовну особу» з авторитетом царювати у царстві Месії.

Особливе місце у віровченні Свідків Єгови займає доктрина про 144 000 вибраних – «малий останок» (Лк 12, 32) , які будуть царювати з Христом на небесах у його царстві. Вони не воскреснуть для життя на оновленій землі, які всі інші люди, а перенесуться на небо як «духовні особи». Саме їх, на думку Свідків Єгови, стосується завіт Христа, встановлений на Тайній вечері, і лише вони (ті, хто мають «небесну надію») можуть приймати хліб і вино Тайної вечері («Пригадування» або «Вечеря пригадування смерті Ісуса Христа»). (Свідки Єгови заперечують реальну присутність Христа в Євхаристії). Цей обряд у Свідків Єгови називається «приймати від символів» і відбувається один раз на рік, в четвер, 14 дня єврейського місяця Ніссан. На кожній такій зустрічі ведеться підрахунок тих, хто «приймає від символів». Кожен, хто споживає символи робить це відповідно до власного сумління, тому старійшини не завжди погоджують з тим, що та чи інша особа має «небесну надію», проте не забороняють цього робити.

Всі, хто не входить в число 144 000 – «інші вівці» (Ів 10,16), які мають «земну надію» воскреснуть до життя в земному раю. На думку Свідків Єгови, це буде оновлена земля, де всі житимуть в мирі. Всі, хто виступає проти Єгови, не воскреснуть для цього життя. Царство триватиме 1000 років, а після цього сатана буде на деякий час звільнений і знову спокушатиме людей. Хто спокуситься, той помре вдруге, а хто вистоїть, той отримає вічне життя. В доктрині Свідків Єгови особливе місце займає 1914 рік,  в який, на їх думку, Христос почав невидимо царювати на небесах. Зараз тривають останні дні, після яких Христос зацарює видимо.

Свідки Єгови визнають необхідність хрещення через повне занурення у дорослому віці після відповідного навчання. Обряд, як правило, відбувається під час великих з’їздів, наприклад обласних конгресів. Окрім хрещення та Вечері пригадування Свідки Єгови не вшановують ніяких інших пам’ятних дат, таких як Різдво Ісуса Христа чи інших біблійних персонажів.

Свідки Єгови дотримуються строгої етичної доктрини: заборонено вживати алкоголь, наркотики, тютюн, азартні ігри. Гріхом вважають гомосексуалізм, перелюб, дошлюбні сексуальні стосунки та аборти. Заборонено також певні форми контролю народжуваності.

Базуючись на текстах з Діянь апостолів, Свідкам Єгови заборонено переливання крові. Це створює багато проблем, особливо, коли йдеться про життя дітей, батьки яких належать до організації. Свідки Єгови активно займаються популяризацією так званої «безкровної хірургії».

Доктрина Свідків Єгови передбачає повний нейтралітет щодо державної влади і політичних процесів. Тому члени організації відмовляються від служби в армії та не беруть участі в політичних процесах країн, де вони проживають. Заборонено також працювати в органах державної влади. Через таку позицію вони зазнавали значних переслідувань від нацистського і радянського режимів. Проте Свідки Єгови не вважають себе пацифістами, оскільки очікують справедливої війни – Армагедону, в якій Христос переможе всі світові уряди.

У вченні Свідків Єгови важлива увага приділена міцній родині та ролі жінки, яка повинна користуватись пошаною з боку чоловіка. Проте вона не може брати участі в будь-яких керівних інститутах цієї релігійної організації.

Віровчення Свідків Єгови зазнає значної критики з боку більшості християнських деномінацій світу, оскільки доктрина Свідків не включає головних християнських постулатів про Триєдиного Бога і божественну природу Ісуса Христа. Відкидають Свідки Єгови і вчення про спасіння через благодать. Натомість, самі Свідки Єгови наполягають на тому, що вони християни, а всі довкола відійшли від правдивого вчення Христа.

Свідки Єгови не беруть участі в екуменічному русі та негативно ставляться до міжконфесійних і міжрелігійних контактів. Не схвалюється навіть індивідуальні тривалі контакти з представниками інших конфесій.

Закриття від зовнішнього світу, що не раз провокує в тому числі і сімейні конфлікти, є причиною гострої критики практик і структури Свідків Єгови, а також звинувачень у сектантстві і навіть у тоталітарному підході.

Свідки Єгови в Україні

Історія Свідків Єговив Україні нараховує вже більше ста років. Засновник організації під час своїх відвідин Європи у 1911 році мав заплановану лекцію у Львові, проте через спротив місцевої єврейської громади вона не відбулась. Низка зацікавлених людей попросила, щоб їм надіслали відповідну літературу і отримувала її від німецького філіалу Товариства вартової башти. Після війни громади Свідків Єгови продовжували засновуватись і в Галичині, і на Буковині. У 1922 році в буковинському селі Колінківці відбулось перше хрещення – Степана Кольца. У 20-х роках групи прихильників Товариства почали виникати і на Закарпатті. А у Львові на вулиці Пекарська, 91 було відкрито офіс дослідників Біблії, який став зв’язковим центром із Брукліном та отримував звідти літературу.

У 1926 році у закарпатському селі Великі Лучки відбувся перший конгрес Свідків Єгови на українських теренах. У 1928 році конгрес відбувся також і у Львові. З 1927 року засновуються також групи на Волині, яка на той час,  як  і Галичина, входила до складу Польщі.  Найуспішнішою місією Товариства була закарпатська (Закарпаття входило до складу тодішньої Чехословаччини), там постав і перший Зал царства. У 1932 році Зал для зібрань постав у селі Діброва, а згодом – в селах Солотвино і Біла Церква.

Першу книгу Товариства переклали українською мовою у 1918 році. Це було здійснено стараннями українських емігрантів в США і Канаді. Уродженець Сокаля, Еміль Зарицький, родина якого емігрувала до Канади у 20-х роках, зайнявся повноцінним служінням перекладів літератури Товариства українською мовою. У 1928 році у Вінніпезі (Канада) Товариство придбало будинок, який став центром для перекладів літератури українською мовою. Паралельно з цим Еміль Зарицький записував платівки з проповідями, які використовувались для місії. Зарицький займався перекладами впродовж 40 років і у 1964 році його змінив Моріс Саранчук.

У 1920-30-х роках громади Галичини і Волині підпорядковувались філіалу в польському місті Лодзь. На 1939 рік в Польщі було 1100 вісників, половина з яких були українцями.

Паралельно зі Західною Україною проповідники Товариства вели місію і на східних українських землях. На початку ХХ століття у вуглевидобувний район поблизу Харкова приїхав проповідник Трумпі з Швейцарії. У 20-та роки році на хуторі Любимівський пост та в селі Калинівка були засновані перші групи вивчення Біблії.  У 1928 році в Харкові був проведений невеликий конгрес, який організував канадієць Джордж Янг. Були організовані також групи в Києві та Одесі.

З початком ІІ Світової війни діяльність Свідків Єгови на українських теренах була призупинена. Багато членів було заарештовано, а ті, що залишились, пішли у підпілля. Особливо багато свідків Єгови постраждало через відмову йти в армію. Протягом  повоєнних років в СРСР було заарештовано багатьох провідних членів організації. Їх затримували за друкування літератури, за відмову вступати до армії та йти на вибори, а також за відмову віддавати дітей в піонери і комсомол. Сама лише належність до Свідків Єгови була вже причиною для ув'язнення. В радянський час серед українських свідків Єгови стався тимчасовий розкол через те, що деякі діячі пішли на компроміс із владою та інформували державні органи про діяльність організації. Проблема була вирішена лише на початку 70-х років.

Починаючи з 1965 року радянська влада дещо послабила репресії щодо свідків Єгови. Тим членам організації, які раніше були виселені до Сибіру, було дозволено пересуватись територією СРСР. Наступна хвиля репресій пройшла у 1983-84 роках, коли на Східній Україні відбулось кілька судових процесів проти членів організації. Полегшення наступило лише у 1989 році, коли українські свідки змогли відвідати конгрес у Польщі, а у 1990 році організація отримала право на легальну діяльність.

Релігійну організацію свідків Єгови офіційно зареєстрували в Україні 28 лютого 1991 року — це була перша реєстрація Свідків Єгови на території тепер колишнього СРСР.

У 1991 році Моріс Саранчук, який з 1964 року керував процесом перекладів літератури, передав цю справу в німецький філіал Товариства, куди приїхали працювати перші п’ять вісників з України. Згодом працю було перенесено до польського філіалу, а ще пізніше – до новозбудованого Бетелю в Брюховичах, біля Львова. Будівництво розпочалось у 1998 році і завершилось посвятою приміщення філіалу 19 травня 2001 року.

На сьогодні в Україні зареєстровано 1030 громад Свідків Єгови. Найбільша кількість громад сконцентрована в Закарпатській області.

 

Література

1. Jehovah’s Witness / Britannica Encyclopedia of World Religion, Encyclopaedia Britannica, Inc., 2006
2. David L. Weddle  Jehovah’s Witnesses / Encyclopedia of religion (vol. 7), Macmillan Reference USA, 2005
3. Кантеров И.Я. Свидетели Иеговы / Религиоведение. Энциклопедический словарь. Москва, 2006
4. Офіційний сайт Свідків Єгови // http://www.jw.org/uk/
5. Онлайн-бібліотека «Вартової башти» // http://wol.jw.org/uk/wol/h/r2/lp-u