Валерія Чорнобай: «Сучасна протестантська євангельська церква в Україні: маргінальна спільнота чи місто на верховині гори?»

Завершено роботу над першим в Україні науковим соціологічним дослідженням, метою якого було дослідити ставлення населення України до євангельських протестантських (зокрема до п’ятидесятницьких) церков. Розповісти про його результати ми попросили автора дослідження, магістра державного управління Валерію Чорнобай.

-  Валеріє, наскільки репрезентативним є дане дослідження?

- Дослідження проводилося по всій території України методом інтерв’ю. У ньому взяв участь 1951 респондент, представники чотирьох вікових категорій, різного рівня освіти, статі (44% чоловіки, 56% жінок). Люди різної релігійної приналежності: 67% православні віруючі, 9% католики, 6% - представники різних протестантських течій (3% з яких – євангельські п’ятидесятники), ще 6% - представники інших вірувань, включаючи старовірів, так званих «Свідків Ієгови» та адептів різних східних культів. Ще 12% ті, хто вважає себе «нерелігійною людиною». Тобто дослідження доволі глибоке і репрезентативне.

- Яку головну мету ви переслідували у цій роботі?

- Метою дослідження було визначити, як ставиться населення України до п’ятидесятницьких церков та дослідити фактори, що впливають на можливу зміну ставлення населення до віруючих-п’ятидесятників. А також виявити асоціації, які наші громадяни перш за все мають щодо євангельської церкви.

Основною гіпотезою було припущення, що, по-перше, суспільна діяльність євангельських церков в Україні за останні 3 роки вплинула на зміну ставлення населення на краще. По-друге, ми припускаємо, що крім самої діяльності євангельської церкви, такі чинники, як вік, освіта та регіон проживання респондентів, впливають на ставлення людей до цієї церкви.

- І що ж ви визначили?

- Звернули увагу на такий чинник як «обізнаність про діяльність місцевої євангельської церкви». Виявилось, що про діяльність євангельської протестантської церкви знає загалом більш 55% населення України, біля 37% - не знають, і ще 8% було складно відповісти. Як і очікувалося, найбільш обізнаними про діяльність євангельських церков є жителі західного регіону. Цікаві відповіді ми отримали на запитання «з чим, перш за все, асоціюється протестантська євангельська церква в вашому розумінні».

- Мабуть ще живе міф про «страшну секту»?

- Насправді найбільше респондентів (майже 40%) сприймають євангельську церкву як звичайну християнську церкву, тоді як 17,6% - як культ чи закриту секту. Одночасно майже 8% ставляться до неї як до клубу за інтересами і ще приблизно 6% - як до громадського руху. 5% респондентів вибрали «інший варіант», серед яких відмічали «бізнес, спосіб заробляння грошей», «незвичайна християнська церква» та «церква, що по-своєму тлумачить Біблію». А більше як 23,5% взагалі не мають ніяких асоціацій, можливо, через те, що не знають про жодну місцеву євангельську церкву.

- А що саме люди говорять частіше про церкву ХВЄ?

- Що стосується оцінки респондентами різних видів діяльності євангельських християнських церков в Україні, то можна зазначити, що найбільш відомими (60%) та тими, що визивають схвалення (49,5%) є соціальна і матеріальна допомога. Це і різноманітна гуманітарна допомога нужденним верствам населення, і турбота про біженців, і благодійні обіди тощо. Також люди знають про профілактично-просвітницьку діяльність євангельських церков серед дітей та молоді (49% схвалюють її). Просвітницька робота віруючих в загальноосвітніх учбових закладах та вузах. Водночас ця діяльність є і найвідомішою для населення. Лише 35% респондентів не знають про неї.

Також досить високу позитивну оцінку отримали такі види діяльності церков, як волонтерська допомога військовим, полоненим та пораненим в зоні АТО та взаємодопомога між членами цих громад (48% та 47% відповідно).

Цікаво, що досить високий відсоток населення відмітив, що йому невідомо, наскільки віровчення євангельської церкви є відповідним Святому Писанню, Біблії (46%), і ще 10% відповіли, що їм це байдуже. Подібне ставлення викликає і літургія: на питання, наскільки хід богослужіння, проповідь, сповідь, причастя, духовні співи є зрозумілими, 45% респондентів відповіли, що їм це невідомо, та ще 13% - що це їм нецікаво. Можливо, це через те, що більшість респондентів майже ніколи не відвідували євангельські церкви і є необізнаними а ні з ходом богослужінь євангельської церкви, а ні з Біблійним віровченням.

- А що людям не подобається в діяльності євангельських церков?

- Найвищу негативну оцінку з усіх видів діяльності євангельської церкви отримала саме відповідність особистого життя членів цих громад віровченню, тобто їх порядність (10%).

- Добре, давайте ще поговоримо про населення: як відрізняються його обізнаність про церкву в залежності від статі і віку?

- Жінки дають більш високу позитивну оцінку ніж чоловіки, особливо волонтерській діяльності (44% чоловіки проти 49% жінок), а також літургії (33% і 37% відповідно). Найбільш обізнаними щодо діяльності євангельської церкви виявилися люди середнього віку 36-55 років (55%), а молодь віком від 18-25 років – найменш обізнаною (лише 43%). Далі, спостерігається така тенденція, що чим менше вік респондентів, тим менше вони схильні вважати євангельську церкву звичайною християнською церквою і водночас, молоді люди втричі більше ніж старші схильні вважати євангельську церкву громадським рухом (9% молоді проти 3% старших віком 56 років і більше) або клубом за інтересами (11% молоді і 4% людей старшого віку).

- Чим на вашу думку, можна пояснити таку різницю в оцінці?

- Молоді люди більше шукають в євангельській церкві можливості реалізувати себе та весело провести час, тоді як більш старші люди сприймають євангельську церкву як місце реалізації своїх духовних потреб, тобто за її прямим призначенням. А також, можливо, на таке сприйняття налаштовує сама атмосфера молодіжних служінь деяких новітніх протестантських церков, де питання веселого проводження часу і самореалізації своїх талантів для молоді стоїть вище за духовні цінності і чесноти.

Також показники байдужого ставлення молоді (особливо до літургії, віровчення Біблії та взаємодопомога між членами церков) відрізняється від ставлення літніх людей до цих видів діяльності аж у три рази. Разом з тим, як ми бачимо, приблизно 50% людей віком 55 і більше оцінюють позитивно майже всі види діяльності євангельської церкви.  В цілому спостерігається така тенденція: чим старші респонденти, тим вони більш схильні вони позитивно оцінювати всі види діяльності євангельської церкви в Україні.

- А спостерігається різниця у судженнях в залежності від освіти респондентів?

- Порівнюючи відповіді респондентів, можна зробити декілька цікавих висновків. По-перше, виявляється, найбільший відсоток, а саме 44% людей із середнє-спеціальною освітою вважають протестантську церкву звичайною християнською церквою, тоді як погоджуються з ними лише 36% і 35% людей із середньою та вищою освітою відповідно. По-друге, серед представників найнижчого рівня освіти помітно (іноді майже вдвічі) більш байдуже ставлення до будь-якої діяльності церкви ніж серед представників інших рівнів. По-третє, найбільш обізнаними з діяльністю протестантських церков виявилися представники середньо-спеціального рівня освіти, і одночасно вони схильні давати найбільш позитивну оцінку майже всім видам діяльності протестантської церкви. Але з цього можна зробити висновок, що чим більше люди є обізнаними із конкретними видами діяльності протестантської церкви, тим більш позитивну оцінку вони їм дають.

Цікаво, що мешканці сіл та смт дають майже вдвічі вищу оцінку церкві, ніж жителі великих міст.

- Як відрізняється ставлення до церков ХВЄ в залежності від віросповідання респондентів?

- Для достовірності результатів ми відповіді респондентів, які відносять себе до протестантських конфесій, в цей аналіз не включили. Виявилося, що більшість православних (55% від усіх православних) та приблизно половина католиків (53% від усіх католиків), є досить обізнаними про діяльність євангельських церков в Україні, порівняно з 46% і 45% представників нехристиянських культів та атеїстів. Разом з тим, є значуща різниця у сприйнятті протестантської церкви представниками різних віросповідань. Наприклад, 43% католиків, 39% представників нехристиянських культів,  37% православних і лише 28% атеїстів сприймають протестантську євангельську церкву як звичайну християнську церкву.

Таким видам як відповідність віровчення Біблії та взаємодопомога між її членами представники католицької конфесії дають дещо більш позитивну оцінку, ніж православні. Проте інші види діяльності (соціальна, волонтерська допомога, просвітницька діяльність та порядність членів протестантської церкви) православним подобаються значно більше, ніж католикам. А представники нехристиянських культів майже всім видам діяльності євангельських церков дають високу позитивну оцінку, особливо виділяючи їх просвітницьку діяльність та взаємодопомогу між їх членами.

Нерелігійні люди зовсім невисоко оцінили будь-яку діяльність протестантських церков взагалі. При тому вони висловили найбільш негативну оцінку щодо відповідності поведінки протестантів Біблії. Слід відмітити також, що нерелігійно налаштовані люди проявляють одночасно й найвищий рівень байдужості до діяльності протестантської євангельської церкви. Зауважимо також, що найбільш відкритими до змін стосовно діяльності євангельських церков виявляються саме представники східних, нехристиянських і інших культів, а також католики всіх напрямків.

- То чи змінили жителі України своє ставлення до протестантських євангельських церков на краще за останні три роки? Якщо так, то чому?

- Порівнюючи дані, можна зробити висновок, що майже третина населення України упродовж останніх трьох років позитивно ставилася до соціальної роботи євангельської церкви. Більше 10% населення України обізнані із соціальною діяльністю церкви і дають їй позитивну оцінку. Власне, саме через таку діяльність євангельські церкви і змінили ставлення людей до себе.

Із тих 49%, що схвалюють просвітницько-профілактичну діяльність євангельської церкви, 60% схвалювали її і раніше, а 23% змінили своє ставлення до церкви за останні 3 роки на краще. Що стосується впливу волонтерської діяльності на позитивну динаміку, то з 48% населення України позитивно оцінюють цей вид діяльності. Такий чинник, як взаємодопомога між членами євангельських громад також чимало впливає на зміну ставлення населення України до цих церков. Виявляється, що позитивно оцінили даний фактор 47% респондентів.

Але на особливу увагу заслуговує той факт, що саме ті види діяльності євангельської протестантської церкви, які отримали найнижчу позитивну оцінку від жителів країни й які одночасно є найменш відомими видами діяльності для них, - а саме літургія і відповідність життя цих вірян Біблії - найбільше вплинули на зміну ставлення українців до євангельських церков.

Ми можемо зробити висновок, що із усіх ознак євангельської протестантської церкви саме відповідність Святому Писанню особистого життя цих віруючих, тобто їх порядність, - є одночасно тією сферою, що піддається найбільший критиці з боку людей, і тим чинником, що найбільше вплинув на позитивну зміну ставлення народу України до євангельських протестантських церков за останні три роки.

- Яка кореляція між зміною ставлення та позитивною оцінкою порядності євангельських віруючих?

За останні три роки 65% стали позитивно оцінювати порядність протестантських євангельських віруючих, а це майже вдвічі більш позитивна оцінка порівняно із 35% тих, у кого за останні 3 роки не змінилося ставлення до церкви (див. Рис.2).

Таким чином, можна стверджувати, що на позитивну зміну у ставленні громадян до протестантських церков вплинула не стільки їх соціальна, просвітницька чи волонтерська робота, скільки здебільшого порядність членів цих громад. Також ми доходимо висновку, що чим більша обізнаність громадян щодо діяльності євангельських церков та життя їх віруючих, тим більш високу позитивну оцінку вони схильні їм давати. І в цьому спостерігається добра динаміка.

Сайт Церкви ХВЄУ, 9 листопада 2016