Коли українська православна церква зможе отримати автокефалію?
На грецькому острові Крит після понад тисячолітньої паузи зібрався Всеправославний собор. Підсумки масштабної події підбиваємо в студії «Громадського радіо»
З протоієреєм і керівником Відкритого православного університету Святої Софії-Премудрості Георгієм Коваленком підбиваємо підсумки Великого православного собору.
Наталя Соколенко: Вчора на Криті завершився Великий православний собор і внаслідок цього з’явилися важливі документи, зокрема — документи про піст і діаспору.
Георгій Коваленко: Найважливіший сьогодні документ – послання собору. Послання – це звернення собору до світу. Також з’явився документ про діаспору і документ про піст. Сьогодні перший день посту. Він триватиме до 12 липня. Це не суворий піст, важлива саме його просвітницька складова. Можна не задумуватися про їжу, але варто задуматись про документи.
Нічого революційного в них немає, але багато в чому там підтверджена важливість посту і традиція багатоденних постів. Крім того, у документі зазначено, що існує економія, місцева традиція і увага до тих обставин, в яких перебуває людина. Таким чином загальнозрозумілі для церковних людей речі ще раз підкреслені у вигляді документу.
Спираючись на ці документи, можна продовжувати побудову церковно-парафіяльної практики, де піст допомагав би, а не ставав перепоною.
Апостольський піст — піст перед днем пам’яті апостолів Петра і Павла. Головне апостольське служіння полягає у просвіті.
Наталя Соколенко: А як щодо документу православного собору на Кіпрі про діаспорні гілки окремих церков поза межами канонічної території?
Георгій Коваленко: Наші діаспори відповідають тому формату, до якого крокує собор. В 90-х роках вони увійшли в єдність з Вселенським православ’ям. В Америці і Європі почали зіштовхуватися з ситуацією, коли в одному місці з’являється декілька єпископів різних церков. За канонічним правилом в одному місці має бути один єпископ.
В Нью-Йорку є з десяток православних єпископів різних церков, а в Америці питання з автокефальною церквою ще не вирішено.
Наталя Соколенко: Вона не має автокефалії?
Георгій Коваленко: Таке церква є, але її автокефалію не визнає Константинополь. За проханням російської православної церкви це питання було зняте з порядку денного собору.
У нас проблема з автокефальною церквою полягає у відсутності визнання. В Америці ж визнання є, немає тільки визнання статусу.
Константинопольський патріархат з 90-х років працював над створенням єпископських конференцій — місцевих мікрособорів, де збирались єпископи різних юрисдикцій і демонстрували свою єдність і місцеву ієрархічність.
У посланні собору зазначено, що сьогодні у світі є 14 помісних автокефальних церков. Документ про діаспору пропонує відмовитись від практики однакових титулів. Також в документі зазначена важливість традиції нарад синапсисів предстоятелів помісних церков. Цей собор був розширеним зібранням предстоятелів. Соборність XXI століття втілюється у зібраннях предстоятелів.
Дмитро Тузов: Коли українська православна церква може отримати автокефалію від константинопольського патріарха?
Георгій Коваленко: Все залежить від константинопольського патріархату. Було вирішено, що всі послання будуть розглянуті на синоді. Синод складається з єпископів, що постійно змінюються.
Послання, до речі, написав предстоятель албанської церкви — один з найбільш освічених богословів нашого часу. В цьому документі є згадка і про те, що ми молимося про єдність і мир в Україні.
Наталя Соколенко: Яким чином синод приймає рішення?
Георгій Коваленко: Більшістю голосів. Консенсус по-церковному — це рішення більшості.
Наталя Соколенко: Папа Римський вчора сказав, що церква має попросити вибачення у геїв за колишнє ставлення. Українська православна церква якось на це реагує?
Георгій Коваленко: Я не речник української православної церкви вже понад 2 роки. Особисто я вважаю, що не має бути жодної дискримінації. Гріхи меншості — це привід для мене, як для священика, говорити про гріхи більшості.
