Над Києво-Печерською Лаврою - "тінь" приватизації

05.02.2012, 13:35
Опозиція твердить, що влада готується через парламент провести закон, який дозволить приватизацію об’єктів української культурної спадщини і задовольнить інтереси лише однієї церкви - УПЦ Московського патріархату

Опозиція твердить, що влада готується через парламент провести закон, який дозволить приватизацію об’єктів української культурної спадщини і задовольнить інтереси лише однієї церкви - УПЦ Московського патріархату.

Група депутатів парламентської більшості пропонує ухвалити закон, який передбачає вилучення із переліку об’єктів, що не підлягають приватизації, майно, яке входить до комплексів Києво-Печерської лаври, Почаївської лаври та Богоявленського монастиря у місті Кременець на Тернопільщині.

Така ініціатива збіглася у часі з тим, що кількох керівників національних культурних пам’яток та музеїв останнім часом звільнили з посад.

Проект закону також містить норму про право уряду передавати об’єкти культурної спадщини у безоплатне користування або у власність релігійним організаціям. Партія "Наша Україна" вбачає у таких намірах опонентів серйозні загрози.

"Такі дії влади ставлять культурну спадщину України під загрозу реального знищення, призведуть до обмеження права громадян на ознайомлення з національними культурними пам’ятками та розтягування безцінних музейних колекцій, які сьогодні збережені і експонуються на території цих пам’яток", - вказується у заяві "Нашої України".

Доктор філософських наук, релігієзнавець Віктор Єленський погоджується із твердженням про те, що церкви не завжди можуть як слід доглядати за пам’ятками архітектури, які перебувають у їхньому користуванні. Окрім того, непоодинокими є випадки, коли храми, передані у користування конфесіям, ставали об’єктами недбалих реконструкцій та перебудов.

"Рука Москви"?

Експерти і політики звертають увагу на ще одну особливість запропонованого законопроекту. Усі об’єкти, що у ньому згадуються, належать Українській православній церкві Московського патріархату.

"Проблема полягає у тому, що цей проект, внесений "регіоналами" Василем Горбалем, Андрієм Деркачем, Дмитром Шенцевим, комуністом Олександром Голубом, представником Народної партії Сергієм Гриневецьким передбачає повернення церковного майна тільки релігійним громадам УПЦ Московського патріархату, з яким автори законопроекту пов'язані, у тому числі – деякі напряму", - сказав релігієзнавець Віктор Єленський в інтерв’ю bbc.ua.

А голова парламентського комітету з питань культури і духовності, представник фракції "БЮТ-Батьківщина" Володимир Яворівський заявив, що за цим законопроектом "стоїть глава РПЦ Кирило".

Вже також лунають припущення, що після схвалення закону у Києво-Печерській лаврі буде розміщено резиденцію керівника російської церкви.

У "Нашій Україні" також заявляють, що пропозиції парламентської більшості, фактично, "легалізують передачу головних православних храмів у власність Московського патріархату, у той час як усі православні церкви України мають рівне право претендувати на користування храмовими спорудами".

Проте один із авторів законопроекту Василь Горбаль категорично це заперечує.

"До законопроекту можна вносити інші ініціативи стосовно передачі будь-яких об’єктів церковним громадам. Робити наголос на Московському патріархаті – це намагатися збурити і так непросту міжконфесійну ситуацію в Україні", - сказав Василь Горбаль в інтерв’ю bbc.ua.

Реституція в інтересах однієї церкви

Дискусія щодо намірів провладної більшості підняла на поверхню іще одну давню проблему: реституції, тобто відновлення прав власності, яке стосується не лише церков.

Рада Європи давно рекомендувала Україні повернути церквам їхнє майно за ту шкоду, що її було завдано радянським режимом. Відповідне положення міститься також і в чинному законі "Про свободу совісті і релігійних організацій".

Проте український парламент не ухвалює закон про реституцію, у якій би були зацікавлені усі церкви в Україні. Натомість, парламентська більшість пропонує преференції лише одній із релігійних громад. Що й дало підстави для звинувачень у тому, що проект Горбаля-Деркача спрямований не на відновлення справедливості, а на задоволення потреб однієї церкви.

Василь Горбаль також підтримує необхідність ухвалення закону про реституцію, проте він вважає, що і в запропонованій редакції закон має право на існування.

"У законопроекті детально виписаний контроль за такими об’єктами. Документ не імперативний, він ґрунтовний, має запобіжники, спрямовані на збереження об’єктів історико-культурного значення", - запевняє bbc.ua Василь Горбаль.

Однак Володимир Яворівський вважає, що це не так і пропонує ухвалити закон, який би закріпив у законодавстві право державної власності на пам’ятки, які є об’єктами культурної та природної спадщини.

"Треба заборонити передавати релігійним громадам пам’ятки національного значення, такі як Києво-Печерська лавра чи Почаївська. Звісно, що інші церкви, приміром, у селі чи містечку можна і треба передавати релігійним громадам. Держава не мала б ними опікуватися", - сказав bbc.ua Володимир Яворівський.

Пропозиції мають також і експерти. Вони кажуть, що треба законодавчо заборонити приватизацію будь-яких об’єктів церковного вжитку і культових споруд. Доктор філософських наук Віктор Єленський вважає, що, натомість, законопроект Горбаля-Деркача таку приватизацію дозволяє.

Що зроблять нові менеджери?

Василь Горбаль категорично заперечує будь-який зв’язок між ініціативою про передачу об’єктів релігійним громадам та звільненням керівників кількох національно-культурних пам’яток. Він твердить, що "це, на жаль, збіглося у часі і додало зайвого ажіотажу і підвищеної уваги до законопроекту". А сам законопроект "лише врегульовує ситуацію, яка де-факто і так існує", - каже депутат від Партії регіонів.

Останнім часом були звільнені п’ятеро керівників національно-культурних закладів, у тому числі директор національного заповідника Києво-Печерська лавра, яка згадується серед тих об’єктів, які хочуть вилучити із переліку заборонених для приватизації.

Посад позбулися також керівники "Софії Київської", заповідника "Биківнянські могили", національного музею Тараса Шевченка і музею народної архітектури і побуту в Пироговому.

Міністр культури Михайло Кулиняк називав однією з причин заміни керівництва національних пам'яток культури підготовку до Євро-2012. Мовляв, нові енергійні керівники мають за короткий термін часу усунути усі існуючі проблеми.

Стосовно звільнень попередніх керівників - за словами Кулиняка, вони відбулися після перевірки 25-и національних заповідників та понад десяти національних музеїв. Він твердить, що пішли з посад ті, хто припускався помилок у фінансовому управлінні і порушував архітектурне обличчя пам’яток. Міністр пообіцяв, що на звільнені посади мають прийти більш ефективні менеджери.

Експерти вже дискутують, чи може бути ефективним менеджером Вікторія Ліснича, яку призначили на посаду директора заповідника Києво-Печерська лавра. Позаяк 33-річна чиновниця до останнього часу була заступником міністра культури, а до того працювала лікарем-кардіологом в Інституті серцево-судинної хірургії імені Амосова.

Світлана Дорош

"Українська правда", 03 лютого 2012