Інтерв’ю з о. Степаном Сусом

1 листопада 2010, 10:30 | Суспільство-дайджест | 0 |   | Код для блогу |  | 

Валерій ГРОМ

"Сайт храму верховних апостолів Петра і Павла", б.д.

Нещодавно Львівська міська рада передала у власність курії Львівської Архиєпархії колишній костел оо. Єзуїтів – храм Свв. Апп. Петра і Павла. Наскільки відомо, за дорученням та благословенням владики Ігоря Возьняка – Архиєпископа Львівського УГКЦ, Ви, отче Степане довгий час займались справою передачі цієї святині Церкві. Розкажіть трішки про історію передання храму та як було сприйнято цю звістку зі сторони УГКЦ?

Хочу сказати, що для Львівської Архиєпархії і для мене особисто це була приємна подія, яку очікував довгий час. Практично у 2008 році владика Ігор Возьняк – Архиєпископ Львівський УГКЦ призначив мене своїм декретом (церковний лист-призначення) займатись справою передання цього храму у власність УГКЦ.

Зрештою історія передання цього храму нашій Церкві вже тягнулась десятиліттям, однак, нажаль, вона не завжди завершувалась успіхом. Спочатку 22 липня 1994 року представник президента у Львівській області розпорядженням №700 передав храм у користування Чину Святого Василія Великого з умовою, що дана культова споруда буде використовуватись під гарнізонний храм (храм для військових) міста Львова. З огляду на те, що у керівництва Чину Святого Василія Великого у тому часі були інші пріоритети та потреби, їхній протоігумен о. Василь Мендрунь у березні 1995 р. направив листа на адресу владики Юліана (Гбура) – тодішнього протосинкела Львівської Архиєпархії з проханням взяти даний храм під юрисдикцію Львівської Архиєпархії. Владика Юліан згодився виконати дане прохання та й зрештою також листовно про своє рішення повідомив місцеву владу. Однак незважаючи на різні рішення, справу із переданням храму не було доведено до кінця, бо напевно що це не було у той час пріоритетом, багато храмів передавалось і були інші завдання. З іншого боку великою перешкодою для використання храму по призначенню стало й те, що у його стінах до цих пір знаходиться близько 2, 5 млн. томів книг фондів Бібліотеки ім.  В. Стефаника НАН України. Це питання також потрібно було вирішити. З огляду на те, що мені приходиться на сьогоднішній день виконувати функцію головного військового капелана Центру Військового Капеланства Курії Львівської Архиєпархії УГКЦ, а храм у певний час історії використовувався як гарнізонний, саме мені було доручено владикою Ігорем зайнятись справою святині та бодай цього разу довести все до кінця. Я вдячний Господові за те, що допоміг завершити дану справу і радію тим, що храм нарешті має свого власника, а це означає, що є кому тепер вирішувати його подальшу долю – служити Богові та людям.

А як віднеслась до цього рішення Бібліотеки ім. В. Стефаника? Чи не має у Вас з керівництвом закладу якихось непорозумінь?

Я багато разів спілкувався у процесі роботи із керівництвом Бібліотеки ім. В. Стефаника та зокрема із п. Мирославом Романюком, директором бібліотеки. Мені приємно відмітити, що у нас є порозуміння та співпраця у справі храму. На сьогоднішній день ми спільно шукаємо шляхів, як вирішити долю книг та стараємось використати усі можливі варіанти для цього. Також приємно сказати, що зі сторони бібліотеки, незважаючи на те, що у храмі находяться цінні книги, є усестороннє сприяння в тому, щоби наші гості, жертводавці могли завітати у храм та ознайомитись з усіма потребами. Зі своєї сторони, курія Львівської Архиєпархії в особі владики Ігоря Возьняка – Архиєпископа Львівського УГКЦ дала зобов’язання у тому, що ми також докладемо усі зусилля для збереження національного надбання, яким є книги, що знаходяться у нашому храмі та сприятимемо у пошуку та вирішенні їх долі. Надіюсь, що долю книг спільно з бібліотекою ім. В. Стефаника буде вирішено в недалекому майбутньому.

Наскільки відомо в Україні є зареєстрованою релігійна спільнота Товариства Ісуса ті ж самі отці Єзуїти, що у якійсь мірі були та і є історичними власниками костелу Єзуїтів. Чи знають вони, що їхню святиню передали у власність Курії Львівської Архиєпархії УГКЦ, а не їм?

Перш за все хотів би звернути Вашу увагу на те, що у 90-х рр., коли тільки почали говорити про передачу костелу Єзуїтів у власність УГКЦ та його використання під гарнізонний храм нашого міста, тоді ще не було окремої структури цього монашого чину в Україні. Однак тоді справа передачі храму все-таки не була завершеною. Цього разу, коли мені було доручено завершити усі документи щодо передачі цієї святині у власність УГКЦ, високопреосвященіший владика Ігор Возьняк – архиєпископ Львівський звернувся листовно 5 травня 2010 р. до настоятеля Товариства Ісуса в Україні, де попросив керівництво чину висловити свою думку та позицію у справі подальшої долі костелу. На цей лист була надіслана 14 травня 2010 р. відповідь від керівництва Товариства Ісуса в Україні, де сказано, що намір передати храм у власність УГКЦ позитивно схвалюється у Чині та монахи залишаються також «відкритими і готовими до пасторального служіння в храмі Свв. Апп. Петра і Павла», та надіються плідно співпрацювати.

Окрім цього ми тісно співпрацюємо із ченцями Товариства Ісуса у військовому капеланстві та зрештою будемо готові спільно будувати стратегії щодо пасторального служіння у храмі Свв. Апп. Петра і Павла, УГКЦ.

Хто на сьогоднішній день опікується храмом Свв. Апп. Петра і Павла?

З благословення владики Ігоря Возьняка – Архиєпископа Львівського УГКЦ храмом опікуються капелани Центру Військового Капеланства. Оскільки одним із пасторальних завдань храму буде праця із військовими, тому в храмі провадитимуть душпастирську діяльність військові капелани. Але це не означає, що вся діяльність храму матиме прив’язання виключно до праці з військовими. Храм відкритий для усіх людей незалежно від їх статусу та вікової категорії, це храм для віруючих і тут кожен буде почувати себе духовно збагаченим. Ми також у душпастирстві буде ставити великий акцент на праці зі студентською молоддю та потребуючими дітьми та й тими, хто може їм допомогти.

Яким є  майбутнє храму Свв. Апп. Петра і Павла? Коли його відкриють для Богослужінь та відвідування?

Враховуючи те, що святиня знаходиться у центральній частині міста, ми хочемо, щоби тут кожна перехожа віруюча людина могла зупинитись на хвилинку, зустрітись з Богом на молитві та віднайти душевний спокій. Це буде храм, де постійно здійснюватиметься Таїнство Покаяння та духовне порадництво. Ми розпрацювали окрему концепцію пасторального служіння у храмі і сподіваємось її втілювати від моменту відкриття храму для усіх людей. Коли це може статись? – Важко сказати, однак віримо, що спільними зусиллями та за підтримки різних доброчинців це може відбутись наприкінці наступного року. Однак все це тільки прогнозується, буде видно по обставинах. Сьогодні можу тільки з певністю сказати, що за підтримки Львівської Міської ради вже розпочали реконструкцію покрівлі храму, що є немаловажним, оскільки старе покриття протікало та результатом цього стало пошкодження чимало розписів на стінах храму.

Можливо у Вас є окремі побажання для наших читачів?

Бажаю усім берегти мир у глибині свого серця та пам’ятати, що справжній мир ми можемо отримати тільки з Господом. З іншого боку, людина, яка береже мир у серці – вона є добрим будівничим у цьому світі, бо тільки мир будує! Я запрошую усіх читачів, тих, хто цікавиться також подальшою долею нашого Храму, тих, хто береже мир та готовий його віднайти допомогти нам відродити святиню і тим самим, допомогти багатьом зустрітись з Богом. Можливо саме цей храм буде стояти на шляху багатьох людей, яку шукатимуть своєї стежки до Господа, і ми їм зможемо таким чином допомогти! Нехай береже нас усіх Господь!

Система Orphus
Рейтинг
0
0
0коментарів

Коментарі

додати коментар 

    Залишати коментарі можуть тільки зареєстровані відвідувачі Ввійти

    Моніторинг ЗМІ

    Останні коментарі

    • Oleg 65 | 23 липня 2016, 17:59

      edelweiss - ти що,тільки з Альп?

    • Oleg 65 | 23 липня 2016, 17:54

      бісом sandy1966 дійсно обзивати не варто,а от біснуватим-запросто.на майдан тільки такі і повискакували.Тільки зараз ці майдануті 'патріоти' сидять тихо - піндоси і ватікан припинили фінансування бо

    • edelweiss | 23 липня 2016, 16:03

      Що таке "зачепати"?

    • edelweiss | 23 липня 2016, 16:02

      Але ж не москві

    • Игил | 23 липня 2016, 15:37

      Нет! Почитать ты его будешь как церковного сепаратиста Денисенка,с помощью компартийного деятеля Кравчука,силой оторвавшего часть Единой Святой Соборной и Апостольской Церкви!

    Популярні статті місяця