Джордж Вайґель: католицькі ЗМІ стають інструментом російської пропаганди

4 березня 2016, 15:39 | Відкрита тема | 2 |   | Код для блогу |  | 

Джордж ВАЙҐЕЛЬ

Із кінця 2013 року – коли на Майдані в Києві розпочалася Революції Гідності – світ заливає безперервний потік російської пропаганди, що нагадує потугу пропаганди з нацистської Німеччини в 1930-тих роках. Ця пропаганда — на урядових та номінально незалежних російських телеканалах, на вустах високопоставлених кремлівських чиновників, на «Russia Today» (авт. — державній мережній багатомовній телевізійній компанії, орієнтованій на закордонну аудиторію), її підсилюють російські інтернет-тролі. На превеликий жаль, її учасниками є і вищі посадові особи Російської Православної Церкви. Вони занадто часто подають викривлену інформації про справжні наміри Кремля щодо України, і в той же ж час очорнюють греко-католицьких лідерів України наклепницькими звинуваченнями у русофобії.

Ця брехливість є лихом у своїй суті. Проте її згубний вплив на міжнародне громадське життя тільки посилюється, коли неосвічені, наївні або лукаві західні журналісти і коментатори беруть цю брехню за чисту монету і користуються інформацією у своїй роботі.

Ганебним прикладом цього феномену є матеріал в нещодавньому випуску «Tablet» — католицькому тижневику Лондона, який охоплює міжнародну аудиторію. У своїй, на перший погляд проникливій, статті автор Джонатан Луксмур ретранслює явно наклепницьке звинувачення митрополита Іларіона Алфєєва, що греко-католицькі лідери України «відкрито використовують русофобську риторику», що унеможливлює заліковування історичних ран. Подальший текст – тільки згущує фарби:

«Московський патріархат має рацію. Молоді та недосвідчені лідери УГКЦ, без сумніву, допомогли розбурхати повстання у 2013-2014рр. проти проросійського президента України Віктора Януковича. Одним із тих, хто долучився до розпалювання конфлікту, був єпископ, американець за походженням, Борис Ґудзяк. Звичайно це не може виправдати російську анексію Криму та підтримку сепаратистських утворень в Донецькій та Луганські областях. Проте це може допомогти зрозуміти стриманий тон заяв Папи Франциска щодо цього конфлікту, що розчарувало Блаженнішого Святослава Шевчука, архієпископа Києво-Галицького, 45-літнього лідера УГКЦ».

Поодинокий приклад, коли так багато дезінформації вміщено в декількох реченнях.

Припускати, що владика Ґудзяк «розпалював конфлікт», є наклепом, адже правда полягає в тому, що він як і інші лідери Української Греко-Католицької Церкви, ризикували життям, щоб підтримувати ненасильницький спротив та заспокоювати Майдан, під час вбивчих нападів сил міліції та внутрішніх військ, які вбили понад сотню невинних мирних активістів.

Лідери українських греко-католиків не «допомогли розбурхати… повстання» в Україні, вони підтримували наполегливе прагнення українців до демократичного майбутнього у Європі, до дотримання обіцянки, яку зрадив корумпований грабіжницький уряд під тиском Володимира Путіна.

Щодо твердження про «молодість та недосвідченість» керівництва УГКЦ, то 80-річний кардинал Любомир Гузар, колишній лідер Церкви, був присутній на Майдані, підтримував своїх молодших колег і як найповажніша людина в країні, надавав Революції Гідності її вражаючу моральну глибину.

Кардинал Гузар, Верховний архиєпископ Шевчук та єпископ Ґудзяк мої друзі, то хтось може сказати, що я зацікавлена особа. Але я добре знаю цих людей, а тому у припущення, що Блаженніший Святослав Шевчук чи єпископ Борис Ґудзяк є незрілі чи недосвідчені та наївні, просто неможливо повірити тому, хто хоч трошки знає, яку роль вони відіграли протягом двох останніх років, у надзвичайно складних обставинах. Вони діяли так, як повинні діяти єпископи, і як папа нещодавно в Мексиці закликав єпископів чинити: бути з вірними як справжні пастирі, не боячись ризикувати власним життям. Їх свідчення та служіння надихнуло численні навернення на Майдані, вони справжні герої віри як їх натхненник Любомир Гузар.

Таке відкрите перекручування слів та дій керівництва Церкви змушує думати, що автор цих наклепів став інструментом пропаганди, сподіваємося мимоволі. Той факт, що редактори, які працювали з цим матеріал вважали за потрібне опублікувати його, викликає стурбованість, що це важливе католицьке видання втратило свою критичність.

Довгоочікуване зближення між Католицькою та Російською Православною Церквами не відбуватиметься, якщо католицької ЗМІ ковтатимуть і передаватимуть далі токсичну неправду, що походить від російських православних лідерів, які у свою чергу переробляють брехню, що її постачає Кремль. Єдність, якої ми прагнемо, може бути лише єдністю в правді.

Першоджерело: "First things", 2 березня 2016. Переклад українською РІСУ

Система Orphus
Рейтинг
0
0
2коментарів

Коментарі

додати коментар 
  • Fr. Valerii | 4 березня 2016, 16:40
    Коментувати коментар

    "Лідери українських греко-католиків не «допомогли розбурхати… повстання» в Україні, вони підтримували наполегливе прагнення українців до демократичного майбутнього у Європі, до дотримання обіцянки, яку зрадив корумпований грабіжницький уряд" - Але корумпованого грабіжницького уряду вже немає? - Цікаво, якому тоді уряду лідери українських греко-католиків дають останнє попередження і пропонують власну концепцію боротьби з корупцією? - Схоже, автор не знайомий з реальною ситуацією в постреволюційній Україні.

    • bopa1 | 12 березня 2016, 20:44
      Коментувати коментар

      Фраза "Схоже, автор не знайомий з реальною ситуацією в постреволюційній Україні." безвідповідальна. Статус автора, який майже щорічно відвідує Україну, дозволяє мати таку думку

Залишати коментарі можуть тільки зареєстровані відвідувачі Ввійти

Точка зору

  • 28 листопада 2016, 09:20 | Колонка Максима Балаклицького | 

    Реформація триває?

    Півтисячі років — достатній термін для підбиття підсумків. Навіть у релігійному світі, де панують об'ємні контексти й тривалі традиції, які відлякують багатьох обмежених сьогоденням політиків, журналістів і вчених.

  • 18 листопада 2016, 14:19 | Колонка Тетяни Деркач | 

    Не дрібниці олігархієрейського життя

    На пострадянському просторі, де духовний шлях багатьох теперішніх нуворишів пройшов крізь горнило 90-х років, тим більше не прийнято заглядати в послужний список церковних меценатів і цікавитися чистотою походження немалого пожертвування «на потреби Церкви».

Останні коментарі

  • Pavel Kovalchuk | 9 грудня 2016, 21:49

    Ох, уж эти "патриархи", борются за лидерство в Православии всеми возможными способами! А как же слова Господа: "Кто хочет между вами быть большим, да будет вам слугою или кто хочет

  • BBC | 9 грудня 2016, 21:40

    Це називається "старечий моразм"...Пора б вже подумати цьому "ієрарху", що він скаже в своє виправдання, адже ж не багато то залишилося...

  • BBC | 9 грудня 2016, 21:37

    З 90-х років уже виселяють на вулицю.....коли захопили все що можна...Тепер одиничні будівлі, які служать задля духовних потреб віруючих - і ті стараються забрати...А де ж тоді ось ця

  • BBC | 9 грудня 2016, 21:34

    Ви спочатку назвіть хто входить в це "проукраїнське" крило...Драбинко зараз піариться не менше політичного бомонду....А о ці тези про "автокефалію" слухати бридко....Чомусь як був

  • Оленка | 9 грудня 2016, 21:33

    Ще одна жертви пропаганди УПЦ КП. Спочатку "під прицілом" була УПЦ (МП), тепер - УАПЦ.

Популярні статті місяця