Церква може стати місцем переговорів для політиків, — о. Георгій Коваленко

6 грудня 2013, 11:02 | Інтерв'ю | 1 |   | Код для блогу |  | 

Розмовляла Алла БОЙКО

kovalenko-georgij.jpgІнтерв’ю з протоєреєм Георгієм КОВАЛЕНКОМ, головою Синодального інформаційно-просвітницького відділу Української Православної Церкви, про роль Церкви у нинішній політичній ситуації в Україні

— Отче Георгію, передвчора Юрій Луценко запропонував Церквам допомогти вирішити кризу в державі і бути посередниками між владою і протестуючими. Як ставиться до цього УПЦ (МП)?

— Те, що відбувається в Україні, — це політична боротьба. І не варто її перетворювати на священну війну. Щодо пропозиції Луценка, то Церква, звичайно, може бути посередником, коли всі сторони конфлікту визнають авторитет Церкви і готові до Неї дослухатися. Але чи не буде це означати, що Церква бере на себе державні чи політичні функції? Мені здається, що Церква може бути місцем переговорів, або гарантом щирості домовленостей. А домовлятися мають політики, бо питання, що стоять на порядку денному, є у площині політичній, економічній і геополітичній. І ніяк не релігійній.

— Чи бачите Ви особисто шляхи вирішення конфлікту між владою і народом?

— Я би не проводив такого розділу. Бо представники влади – це також народ. І народ, згідно з Конституцією, є носієм влади.

А Церква в ситуації, що склалася, нагадала всім слова Спасителя про те, що «Царство, що розділилося в собі, спустошиться; і місто чи дім, що розділився в собі, не встоїть».

Щодо шляхів вирішення конфлікту, то вони можуть бути різними. Особисто мені ближче щирий діалог та пошук шляхів до єдності і порозуміння. І абсолютно неприйнятним для мене є шлях силового протистояння.

Але, на жаль, а може і на щастя, ми не є радниками ані влади, ані опозиції. І тому все залежить від їх чеснот і відповідальності.

— На п’ятницю, 6 грудня, анонсовано «хресну ходу проти "Євросодому"», на яку збираються біля Києво-Печерської Лаври? Ви знаєте, хто ініціював цей захід? Чи УПЦ (МП) причетна до нього?

— Це не є заходом Української Православної Церкви. Зазвичай подібні ходи організовуються представниками т.зв. «політичного православ’я», що було офіційно засуджене нашою Церквою ще у 2007 році. Церква і тоді, і зараз закликала не вносити політику до церковної огорожі та просить не використовувати церковні символи і гасла у політичній боротьбі.

Тому Українська Православна Церква не благословляла ані ходи «проти» Майдану, ані храми-палатки на Майдані «за». При цьому Церква не ділить людей за їх політичними поглядами чи геополітичними уподобаннями.

Чи не можуть такі заходи ще далі поглиблювати розкол в Україні?
Українська Православна Церква робить все, щоб розкол в нашому суспільстві не поглиблювався. На жаль, цього не можна сказати про політиків та політичні рухи.

— По Києву ходять чутки, які навіть пройшли у медіа, нібито на території Лаври знайшли притулок ті, кого в народі називають "титушками". Нібито їх привезли зі східних областей України для участі в "антимайданах". Як Ви можете прокоментувати ці чутки?
— Це вже не перше намагання перекласти все «з хворої голови на здорову». Спочатку одна з депутатів говорить, що УПЦ винна у тому, що Президент не підписав Асоціацію. Політправославні засуджують священноначалля зі свого боку. А тепер ще ось така інформація… Дійсно, що той, хто стоїть між барикадами, потрапляє під перехресний вогонь.

Ворота Лаври і двері храмів в Лаврі відкриті цілий день для всіх. І ми не питаємо у людей, з якого регіону вони прибули, чи яку політичну силу підтримують. А люди, зазвичай, залишають свої політичні справи за воротами храму і приходять до Лаври молитися. І масок, до речі, на обличчя не одягають.

— Що поганого і що доброго, на Вашу думку, принесе Україні входження в Таможенний Союз? Та що поганого і що доброго, на Вашу думку, принесе Україні входження в Євросоюз?

— Я свідомо об’єдную ці питання в одне, бо відповідь для мене в Святому Письмі. А Святе Письмо говорить: «Якщо можливо для вас, будьте в мирі з усіма». І сам Господь говорить: «Віддайте кесарю кесареве, а Боже – Богові». Питання про геополітичні союзи лежить в царині кесаря і тому у вирішенні цих питань ми покладаємося на фахівців з економіки, політики чи геополітики, яким довіряємо і за яких голосуємо на виборах. В мене, звісно, є власна думка, але в нашому заполітизованому суспільстві, мені здається, священнослужителям власні політичні погляди краще висловлювати лише в кабінці для таємного голосування. Щоб політика не заважала проповіді. Бо ми служителі того Царства, що «не від світу цього».

Система Orphus
Рейтинг
0
2
1коментарів

Коментарі

додати коментар 
  • Лучка Олександр | 6 грудня 2013, 12:59
    Коментувати коментар

    З одної сторони Церква поза політикою. З іншої - може стати місцем переговорів для політиків. Щось я не "доганяю".

Залишати коментарі можуть тільки зареєстровані відвідувачі Ввійти

Точка зору

Останні коментарі

  • Fr. Valerii | 24 серпня 2016, 13:06

    "І більше ніхто ніколи у Римі не згадає про Товариство Пія" - Ось і згадали.

  • Чуваки | 24 серпня 2016, 11:21

    Ну да согласен, конечно же они все намномго большие патриоты чем мы. Один только этот их украинский выговор чего стоит, щедро разбавленый до неузнаваемости родным канадским. Лучше уже наш суржик

  • OLesja | 24 серпня 2016, 05:04

    "іноземні українці, ставши громадянами інших країн та активними членами тамтешніх політичних націй не забувають свою історичну Батьківщину. «Російсько-радянська імперія викорінювала український

  • Чуваки | 24 серпня 2016, 02:50

    Ко всякому, слушающему слово о Царствии и не разумеющему, приходит лукавый и похищает посеянное в сердце его(читай в уме его). Они видя не видят, и слыша не слышат, и не разумеют; и сбывается над

  • Чуваки | 24 серпня 2016, 01:37

    Умнейшие люди, я вам скажу эта диаспора. В сытом, тихом омуте сидеть и так громко квакать о своём патриотизме и любви к своей бывшей и далекой, а поэтому горяче любимой родине, что даже президент не