• Головна
  • РПЦ визнала за УГКЦ право на існування, зокрема, в Криму та Сході України...

РПЦ визнала за УГКЦ право на існування, зокрема, в Криму та Сході України

13.02.2016, 08:34
РПЦ визнала за УГКЦ право на існування, зокрема, в Криму та Сході України - фото 1

Оголошення про зустріч стало несподіванкою для всіх. Помітне було позитивне хвилювання серед західної преси та занепокоєння з боку деяких українських богословів. Здивування в українців викликало те, що УГКЦ в одну мить вже не була перепоною цій довгоочікуваній зустрічі. Інакше як позитивом цей факт назвати не можна.

Наталя КарфутВчора відбулася історична зустріч між Папою Франциском та Патріархом Кирилом. Історичною вона є вже тому, що це вперше і тому, що її довго готували і бажали ще попередники Франциска і Кирила. Оголошення про зустріч стало несподіванкою для всіх. Помітне було позитивне хвилювання серед західної преси та занепокоєння з боку деяких українських богословів. Здивування в українців викликало те, що УГКЦ в одну мить вже не була перепоною цій довгоочікуваній зустрічі. Інакше як позитивом цей факт назвати не можна.

Кардинал Курт Кох, президент папської ради у справах єдності християн, повідомив, що в двогодинній розмові між папою та патріархом буде іти мова про Україну, але те, що в у спільній декларації три пункти із тридцяти було присвячено темі Украни стало несподіванкою. Можна припустити, що саме православна сторона захотіла включити тему України в текст. Позиція Ватикану у цьому випадку, за словами кардинала, була чіткою – УГКЦ – католицька Церква і про це не дискутується.

У 25 пункті йдеться про «уніатизм» та його засудження як методу з умовою, що Церкви, які виникнули таким способом мають право на існування та задоволення духовних потреб своїх вірних, стримлячи до миру з сусідами. Це фактично повторення Баламандської угоди 1994 року. Гарна новина для УГКЦ: вона має право на існування та буття Церквою, наприклад в Криму чи на Сході України, там, де її вірні. Добре, що наші сусіди хотіли ще раз те саме наголосити і підкреслити.

У пункті 26 і Папа, і Патріарх жаліють з приводу конфлікту в Україні, який забрав багато життів, спричинив чисельні страждання мирним жителям, економічну та гуманітарну кризу. Вони закликають всі сторони конфлікту до солідарності та стати миротворцями. Важко не погодитися зі словами єрархів, які закликають до миру. Хочу зазначити, що текст дуже загальний. Може б українці і хотіли, аби тут були названі винуватці конфлікту, але сам текст вцілому не сходить на конкретні деталі. (Окрім випадку із безвістизниклими алепськими митрополитами).

Далі тест закликає Церкви працювати для досягнення згоди, утримуватися від участі в конфлікті та не підтримувати його розвиток. Таке формулювання цілком узгоджується із соціальним вченням католицької Церкви. Якщо православні брати згідні з цим формулюванням та дотриманням, то це тільки на благо всім.

У 26 пункті висловлені сподівання щодо єдності православних в Україні та необхідності сприяння у цьому католицької спільноти. Тут взагалі важко щось заперечити чи протиставити. Православний Собор, який відбудеться у червні цього року на острові Криті стане добрим прикладом співпраці та діалогу між православними.

Хочу зазначити, що інші пункти, в яких ідеться про право на життя, про сім'ю, про релігійну свободу, про переслідування християн, про біженців, міжрелігійний діалог, бідність та нерівність також стосуються українців. Навіть якщо українське питання і згадується практично прикінці тексту, то треба віддати належне Папі та Патріарху, які ще раз нагадали світовій громадськості про Україну та озвучили труднощі її громадян.

Хотілося б дізнатися, як ці ініціативи, перераховані в тесті, будуть конкретно втілені. Треба сподіватись, що співпраця у цьому напрямку буде тривати.

Наталя Карфут,

богослов, католицький журналіст, мешкає в Римі