• Головна
  • Публікації
  • З болем у серці. На кордоні з Польщею відбувся Екуменічний іконописний пленер...

З болем у серці. На кордоні з Польщею відбувся Екуменічний іконописний пленер

30.07.2014, 10:02
З болем у серці. На кордоні з Польщею відбувся Екуменічний іконописний пленер - фото 1
На Волині, в семи кілометрах від кордону з Польщею, є лісовий рай для іконописців. Протягом кількох днів він був у розпорядженні майстрів, що надихало їх на створення особливих сучасних ікон, які вони представили на екуменічній виставці у селі Замлиння.

На Волині, в семи кілометрах від кордону з Польщею, є лісовий рай для іконописців. Двоповерховий будинок з усіма зручностями, змішаний старий ліс, екологічно чисті продукти та незвичний бонус у вигляді коня. Все це протягом кількох днів було у розпорядженні майстрів, що надихало їх на створення особливих сучасних ікон, які вони представили на екуменічній виставці у селі Замлиння, на Волині.

Ікони, сотворені на пленері

Порядкує тут енергійний римо-католицький ксьондз Ян Бурас, який раніше був настоятелем кафедрального собору свв. Петра і Павла у Луцьку. З самого рання він обходить територію у супроводі свого собаки, бесідуючи з гостями. Протягом 12 днів та ночей митці з різних країн, міст мали можливість ненадовго вирватись з буденності, аби разом створити ікони. Серед інших стилів також представлене різьбярство, живопис, а головні твори виконані не лише у традиційних рамках або формах.

Ідея подібних заходів в Україні зародилась спонтанно, розповідає один з організаторів, професор та завідувач кафедри іконопису Львівської академії мистецтв Роман Василик. Шість років тому його запросили на художній пленер в Польщі, де попросили писати ікони. Пізніше його друг, поціновувач творчості Лемківщини, запропонував створити особливий захід для іконописців вже в Україні. Наразі це вже четверта зустріч творців, раніше вони писали ікони на загальні теми Спасителя, Богоматері, Старого Завіту та святих Волині.

Ікони, сотворені на пленері

«Як правило, представники Польщі малювали на тему святих вихідців з Волині або тих, хто безпосередньо служив тут. Так, одним із головних героїв виявився митрополит Петро Ратенський, який був монахом на Волині, займався написанням ікон», — розповідає майстер.

Представлені на презентації твори дещо відрізняються від традиційного образу ікони. Деякі загалом виглядають по-новому, стосовно чого вже тривають дискусії серед вірян. Однак всі вони витримані в каноні, не зважаючи на сучасне трактування образів.

Ікони в дереві

«Ікона сьогодні – вона несе в собі канон, але може бути різної форми. Чим відрізняється Святе Письмо ХІІ століття і ХХІ століття? Так само і з іконою, яка теж є передачею Святого Писання. Ікона відображає інший світ, золоте тло та обличчя святих вказують на те, щовона поза часом, екранізує світ духовний. Ікона поза матеріальним світом. Правила її написання прописані у книзі Іоана Дамаскина «Три слова про ікону». Все має робитись в каноні, але може бути і сучасна форма втілення, оскільки лишається найголовніше — суть. Ікона є доти, доки вона є читабельною з точки зору Писання», — пояснює Роман Василик.

За словами інших організаторів, подібні пленери – це закладання майбутньої культури, в тому числі й іконописної. Окрім того, це майданчик для діалогу, до якого долучаються духовні люди, що хочуть творити заради духовності.

Кшиштоф Савіцкі«Ми шукали форми духовної співпраці поляків та українців, всіх людей, які можуть бути представниками різної традиції, в тому числі й релігійної. Ми можемо розмовляти через ікони, через що ми маємо конкретний результат. Це файна справа, тому що ми мусимо допомагати один одному, враховуючи особливості нашої історії, традицій. Ми мусимо це робити, не забувати про наші справи, завдяки чому триває діалог», — ділиться консул Польщі в Луцьку з питань культури Кшиштоф Савіцький, один зі спонсорів заходу.

Четвертий пленер мав бути присвяченим темі материнства, але цьогорічна зустріч так і буде без назви, про що ми дізнались на церемонії відкриття першої виставки пленеру. Ситуація в країні просто не може лишати художників байдужими, тому будь-які теми для творів було скасовано. Кожен день починався та завершувався біля екрану телевізора, з постійним бажанням чути та слухати новини з передової, сподіваючись, що сьогодні ніхто не загинув. Ще одна традиція – ранкові богослужіння, коли обов’язково читається молитва за мир.

Презентація ікон

В останній день, в час презентації ікон, до молитви долучились не лише римо-католицький, а й православний священик (УПЦ КП), аби ще раз підкреслити, що минув час мурування перепон на підставі конфесійної приналежності. Самі ж художники, натхненні мужністю наших бійців, підготували особливі дарунки. Кожен з них написав мініатюрну ікону, що якраз має вміститись у кишеню гімнастерки. І тому великі твори помандрують далі різними містами, надихаючи людей, поки малі копії рушать до бійців на передову.

Спільна молитва

Роман ВасиликЗавершується пленер тим, що твори їдуть в Любомиль та Луцьк, звідки вони мандруватимуть у Люблін. У жовтні відбудеться зведена виставка у Львові. Там буде представлені твори майстрів з Харкова, Одеси, а також будуть зібрані роботи всіх пленерів і навіть ті, що зберігаються в колекції власника, консулу Савіцького. Цього року всі твори зберуться на одному майданчику, аби надихати та нагадувати про речі духовні. А малі твори знайдуть своїх власників в зоні АТО, аби оберігати їх та надавати сил.

Тетяна МУХОМОРОВА