У Києво-Могилянській академії розповіли про новомучеників ХХ ст.
Директор видавництва Костянтин Сігов, відкриваючи зустріч, зазначив особливий характер цілого тижня. 23 листопада – день пам’яті священномученика Климента Римського, одного з перших мучеників за віру на нашій землі, а 25 листопада – новомученика свящ. Олександра Глаголєва т о. Олексія Глагольєва – останнього ректора Київської духовної семінарії. А 24 листопада день пам’яті жертв Голодомору. Книжка «Неопалима купина», декілька років тому видана «Духом і Літерою» присвячена подвигу християн нових часів, а також відкриття меморіальної дошки о. Глагольєва в Києво-Могилянській академії вписали на ново християнські цінності в пострадянський контекст. Він відзначив, що важливо вшановувати пам’ять не тільки свідків Христа в Україні, але й світу, зокрема сусідньої Польщі.
Протоєрей Богдан Огульчанський, настоятель київського храму на честь ікони «Всецариця», представив життєпис о. Олександра Глагольєва та родини, що народився 1867 року в Твері в Росії, навчався в Київській Духовній Академії, був видатним дослідником Закону Божого й залишився тут викладати і проповідувати. Його син Олексій також став священиком і прославився на службі Христа.
Початок ХХ ст. був складним часом, коли Православна Церква на теренах Російської імперії перебувала у полоні держави. Духовенство намагались звести до простих службовців, а богослужіння до формальності. Реакцією Церкви на тиск були дві течії. Перша за обер-прокурором Побєдоносцевим сповідувала ідею єдності православ’я та російського народу. У Києві також діяв чорносотенний Союз російського народу. Друга натомість прагнула демократизації Церкви, зокрема збільшення активності мирян і духовенства.
Священик відзначив особливий характер Києва як багатонаціонального і багатовекторного простору, в якому тоді відбувалось відродження українського народу. Цей контекст також відобразився в творах та діяльності о. Глагольєва. Він захищав найбільш вразливі національні громади міста, зокрема, євреїв від утисків на тлі релігійних конфліктів. Наприклад, у тодішній справі Бейліса відбивав звинувачення єврея у вбивстві хлопчика-християнина.
Син о. Олексій Глагольєв свідчив про Христа у часи фашистської окупації, також захищаючи євреїв. Це справжній приклад солідарності християн, які були відважними у складні часи в милосерді до немічних та переслідуваних, виявляючи цінності християнського світогляду.
К. Сігов додав, що саме у цей час Януш Корчак, меморіальну таблицю якому нещодавно було відкрито в Києві, також у цьому ж часі рятував єврейських дітей, ризикуючи своїм життям.
У Польщі християнський подвиг здійснив мученик священик Владислав Фіндиш. Про нього розповів о. Петро Тарнавський, секретар Апостольської нунціатури в Україні. Папа Бенедикт XVI в 2005 році проголосив його блаженним у Варшаві. Його постать маловідома. Блаженний Фіндиш народився на Прикарпатті та працював після 1945 року в околицях міста Ясли в Польщі. Він багато допомагав жителям міста та сприяв відродженню міста після війни. Внаслідок своєї активності зазнав переслідував комуністичної влади. Писав листи своїм парафіянам, закликаючи навернутись до Бога та повернутись до Церкви. його звинуватили у нав’язуванні віри та ув’язнили, відмовивши у лікуванні раку. В 1964 році його звільнили через тяжкий стан здоров’я й невдовзі він помер. Похорон о. Владислава став у рідному місті справжнім маніфестом віри. Вірні бачили його прообразом Христа Доброго пастиря.
Костянтин Сігов підкреслив, що переслідування о. Фіндиша збіглись у часі з руйнуванням вночі багатьох церков за Хрущова.
Одним з видатних членів сім’ї Глагольєвих була Магдалина Олексіївна Глаголєва-Пальян. Світлими моментами її життєвого свідоцтва поділився з присутніми архимандрит Філарет (Єгоров). Доповідач мав особистий зв’язок з цією родиною. Матушка Магдалина стала монахинею і таким чином продовжувала традицію служіння Христу своєї родини. Вона свідчила своїм мовчанням, як промовляло до оточуючих найбільше.
Протодиякон Василій Яковчук, аспірант Київської Духовної Академії представив як велась слідча справа о. Олександра Глагольєва. Отець Олександр був викладачем Духовної семінарії та багато зробив для розвитку біблеїстики та гебраїстики. Він був приятелем сім’ї Булгакових та став прототипом о. Олексія в повісті «Дні Турбіних». НКВД його звинуватило в участі в контрреволюційній діяльності за 11 пунктом 54 статті кримінального кодексу.
Підсумовуючи, учасники зустрічі наголосили, що ці постаті свідчать, як можна бути свідком Христа та прикладом людини в складній геополітичній ситуації. Вони діяли в часи Першої світової війни, жовтневого перевороту, радянського режиму та Другої світової війни. Нам сьогодні важливо вивчати їх подвиг життя, нам важливо знати аби пекло не повернулось в наше життя та будувати своє майбутнє на християнських цінностях.
