Майбутнє починається з довіри

30.09.2011, 11:28
Майбутнє починається з довіри - фото 1
У рамках проведення 4 Екуменічного соціального тижня, 29 вересня 2011 року в приміщенні Львівської обласної ради відбулася Академічна конференція на тему «Реформи через довіру» за участі провідних експертів із України та з-за кордону.

Екум.-тиждень-конф..gifУ рамках проведення 4 Екуменічного соціального тижня, 29 вересня 2011 року в приміщенні Львівської обласної ради відбулася  Академічна конференція на тему «Реформи через довіру» за участі провідних експертів із України та з-за кордону.

Академічна конференція «Реформи через довіру», що проходила в рамках IV Екуменічного соціального тижня (ЕСТ), розпочалася із спільної екуменічної молитви. Своє слово-звернення сказав владика Бенедикт, єпископ Львівський, зазначивши : «Перші християни хотіли і шукали свої шляхи до Бога, до єдності. Сьогодні і ми молимося за єдність Церков, за вселенську єдність. На жаль, єдності в суспільстві не вистачає на сьогодні, бо людина не ставить Бога на перше місці у своєму житті».

Модераторами конференції були: депутат обласної ради, заступник начальника управління з питань соціально-культурної діяльності ‒ начальник відділу з гуманітарних питань Львівської обласної ради Андрій Холявка та проректор з наукової роботи Українського Католицького Університету (далі УКУ) Олег Турій.

З огляду на проведення заходу, Олег Турій відзначив: «Мобілізуючим в сьогоднішній акції є те, що ми будемо говорити про реформи та ідеї, про їхнє втілення, що допоможе нам спільно будувати мости навколо один одного заради досягнення кращого майбутнього».

Відтак на початку заходу символічним було вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру хвилиною мовчання.

Серед присутніх на конференції був голова Львівської обласної ради Олег Панькевич, констатуючи наступне: «Ми цінуємо сьогоднішню зустріч і сподіваємося, що цьогорічний форум буде шукати шляхів досягнення довіри, адже тепер в українському суспільстві в період розчарувань саме цей фактор може стати об’єднуючим для його подальшого розвитку».

Від імені міського голови Львова ‒ Андрія Садового ‒ привітальне слово виголосив його заступник з гуманітарних питань Василь Косів, який відзначив: «Сьогодні ми говоримо про реформи. Оскільки Львів – одне із найбільших європейських міст, мусимо шукати хорошого прикладу для розвитку нашої країни від наших сусідів, які спромоглися досягти економічного злету. Реформи слід проводити негайно, а не поступово. В іншому випадку ми отримаємо своєрідних «мутантів» системи законодавства».

О.-Борис_w.gifАкадемічну конференцію відвідало надзвичайно багато гостей: серед них був присутній отець, ректор УКУ ‒ Борис Ґудзяк, який також висловив свою позицію щодо актуального питання реформ у громадянському суспільстві. На його думку, «Історія нашої країни вражена радіацією, яка нищила довіру з ранніх років життя кожного із нас. Саме недовіра руйнує наше політичне та бізнес-життя. Є вона і в особистих людських стосунках. Тому пошуки довіри є найважливішим завданням сьогодення. Цю тему піднімати непросто, і результат буде не швидким, але Господь допоможе нам у цій нелегкій справі».

Від імені НУ «Львівська політехніка» слово-звернення до аудиторії мав проректор з питань наукової роботи Богдан Моркляник, який відзначив: «У нашому університеті є кафедра «Соціології та соціальної науки». Саме тому тема реформ і довіри в суспільстві для нас близька. Дякуємо УКУ за співпрацю, адже розуміємо, що знання без моральності – погана справа».

Безперечно, на Академічній конференцї було представлено та розглянуто актуальні питання сьогодення. Насамперед мав можливість виголосити свою доповідь Маріус Вісмантас, яка стосувалася теми: «Довіра у фінансовому секторі: її вплив на удосконалення фінансового ринку та економічний розвиток». Маріус Вісмантас як координатор програми приватного та фінансового сектору Світового банку на Україні, Білорусії та Молдовії наголосив на тому, що: «Відома письменниця Агата Крісті колись сказала: «Там, де задіяні великі гроші, рекомендується не довіряти нікому». Українці слідують цьому прикладу. 70 млд доларів залишається у матрасах. Це вказує на недовіру людей до банківської системи. Уряд і Нацбанк повинні бути основними гравцями у промоції довіри до фінансових реформ. Люди мають схильність помічати і оцінювати негативні події більше, аніж позитивні. Саме тому здобуття довіри займає більше часу, аніж її знищення. У порівнянні з Норвегією, де 75 % населення довіряює фінансовій системі своєї країни, в Україні 75 % ‒ не довіряє нікому». Пан Маріус відзначив й те, що лише формування більшої прозорості у фінансовому секторі зможе підвищити довіру населення. Банки повинні бути зацікавлені в освіті своїх клієнтів – це закон «здорового глузду» у світі. Тому з такими реформами не слід відтягувати. Бо довіру населення треба здобувати важкою щоденною працею».

Окрім цього, віце-ректор Папського Грегоріанського Університету, декан факультету соціальних наук о. Даніел Макдональд представив присутнім свою доповідь на тему: «Наука Церкви: довіра і реформи». Він окреслив питання на спорідненості вчення Церкви та соціального життя суспільства, на важливості руху реформ, які вимагають довіри. Відтак о. Даніел не залишив поза увагою теологічного, філософського, політичного, економічного аспектів реформ у сучасному суспільстві, вмотивовано зосереджуючись на проблемі: «Є дві влади у світі: церковна і державна, глобальною перспективою яких має бути розвиток особистості. Постає питання: на чому ж зосереджені реформи: на економічному аспекті чи на вірі та милосерді? Мушу визнати, що соціальною роботою Церкви є встановлення Царства Божого на землі, а це неможливо без використання глибокої довіри до людей та віри в Бога. Тому, насамперед, ми повинні змінити наше мислення. У реалізації реформ основну позицію має займати Слово, бо правдиві реформи повинні пробуджувати добро в кожній людині, що спонукає до розвитку цивілізації та релігійного суспільства».

Розглядаючи питання реформи через довіру, доповідне слово (на прикладі Великобританії) мав надзвичайний і повноважний посол Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії в Україні (2002-2006 рр.) Роберт Брінклі. Він посилався на такі твердження: «Довіра поєднує людей у суспільстві. Її треба будувати поволі».

Порівнюючи ситуацію в Україні та Великобританії, екс-посол зауважив, що в його країні підтримкою довіри є прийняття акту «Про свободу інформації» та громадське визнання функціонування Служби безпеки. За його словами, все повинно бути відкрите для громадськості. До того ж, Роберт Брінклі нагадав, що на його Батьківщині довіра населення до влади не завжди була на найвищому рівні, зокрема, це стосується скандалу щодо парламентських витрат 2009 року, світової фінансової кризи та медіа скандалу, котрий стосувався незаконного прослуховування голосової пошти відомих людей журналістами газети «The news of the world». Наприкінці доповіді спікер пригадав слова римського мислителя Тація про те, що найкращі закони випливають із поганих вчинків людей, зазначаючи: «Жодне суспільство не є досконалим, але треба працювати, щоб цього досягти».

Окрім вищезазначених учених, з доповіддю виступила Крістін Менгес Ле Пап, професор Тулузького університету. Її тема розмови звучала так: «Економіка «беззаконня»: перспективи діалогу та реформ», в якій вона зауважила, що релігія і право в житті суспільства займають кардинально протилежні ролі, проте щодо проведення реформ їхня співпраця є необхідною. Учений Мішель Сер у праці «Час криз» наголосив на тому, що коли людство переживає кризу, то рух назад є неможливим. Рухатись треба лише вперед. Сьогодні, щоб суспільство дало можливість економіці охороняти людські життя, не варто забувати про моральний аспект економіки. Сама етимологія слова «фінанси» походить від грецького слова «fides», що означає «довіра». З цього можна зробити висновок, що економічна криза нашого століття зумовлена тим, що всю свою довіру люди вклали в гроші, а не в моральні принципи». До того ж, доповідач згадала три основні правові принципи Римської імперії: жити чесно, нікому не шкодити, віддавати кожному своє.

Зауважимо, у своїй доповіді вона погодилася із позицією Папи Івана Павла II, який назвав нашу еру «епохою руйнування свідомості», спричинену спокусою грошей і забуттям основних цінностей: чесності, довіри, моралі.

Не оминула теми довіри і президент асоціації ADIE (Право на економічну ініціативу) Франції Марія Новак. У доповіді «Мікрокредит: інструмент довіри» пані Марія зауважила, що, незважаючи на те, що Франція вважається багатою країною, 8 мрл. осіб живе за межею бідності. Асоціація права на економічну ініціативу, презедентом якої вона є, працює з безробітними. Вона зазначає: «Наша організація дотримується принципів, що особи, які переживають труднощі, є рівними з іншим населенням, тобто теж можуть відкривати власні підприємства Сьогодні 58 % клієнтів нашої асоціації є безробітними. Проте ми акцентуємо свою увагу на жінках та емігрантах, адже, основною метою нашої Асоціації права на економічну ініціативу ставимо зміну погляду суспільства на «вигнанців». Велику увагу у своїй доповіді пані Марія закцентувала на кредитних спілках, які в Україні були створені ще у 1874 році. Адже, за її словами, основним у фінансових реформах сьогодні повинен бути мікрокредит. «Бо саме слово «кредит» походить від «credere», тобто «вірити», що сприяє справедливому розподілу влади, підтримує довіру населення до держави».

Тему реформ через довіру підтримав також доктор філософії, директор корпорації HQS Consulting Servises (підтримка організацій на шляху становленя ) з Канади Діонел Дж. Квінел. Свою промову на тему «Еволюція лідерства: сучасний погляд на старий процес» він розпочав зі слів, насамперед зазначаючи: «Лідерство має використовувати різні засоби для досягнення спільного добра людей. Лідери – це люди, які можуть надихати інших людей іти за ними. Вони живуть в оточенні, яке є дуже складним». Також доповідач зауважив, що сьогодні лідери часто зазнають невдач, адже їх захоплює страх. А це є основною перешкодою рухові вперед. Отже, тільки хороші лідери можуть допомогти досягти людству спільного добра і зрозуміти істину в процесі пошуку довіри.

Шаповалова_w.gifЦікаву доповідь на тему «Концепція програми підготовки та працевлаштування населення з обмеженими фізичними можливостями» виголосила Тетяна Шаповалова – голова президії Науково-методичної комісії з соціального забезпечення Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, ректор ДЗ «Луганського інституту праці та соціальних технологій». Вона зосередила свою промову навколо питання про роль соціальних партнерів в організації людей з обмеженими можливостями, констатуючи: «У країні створено деякі види спеціалізованих підприємств для інвалідів, але їх дуже мало, тому соціальні партнери повинні допомагати у пошуку роботи особам з особливими потребами. Адже вони рівні з іншими людьм». На прикладі свого Луганського інституту вона запропонувала шляхи ефективного покращення довіри населення, зокрема, повинні функціонувати такі реабілітаційні центри, які б перепрофільовували інвалідів для кращої реалізації їх можливостей. За її словами, «Потрібно об’єднати фінансові зусилля Фонду захисту інвалідів з фінансовою підтримкою Центру зайнятості. Це може бути й спеціальне обладнання, а не обов’язково фінанси. Найкращий спосіб підтримання довіри населення у цьому питанні – створити спеціалізовані місця для інвалідів у неспеціалізованих підприємствах».

Віра-Нанівська_w.gifНа завершення Академічної конференції «Реформи через довіру» промову на тему «Незавершена «десовєтизація» командно-адміністративної вертикалі влади – основна перешкода для демократичних реформ» виголосила директор Міжнародного центру перспективних досліджень Віра Нанівська (Київ). Крім доповіді, пані Віра продемонструвала учасникам та гостям конференції детальну презентацію свого проекту, зазначивши: «Очевидним сьогодні є певний парадокс з реформами, оскільки немає такої сфери і такої соціальної групи, яка би не потребувала реформ. Довіра громади до влади (яка сприяє прийняттю реформ) ‒ перший крок до порозуміння цих двох секторів. По суті, вплив громадського суспільства на уряд – поняття ілюзії, оскільки уряд працює не за якимись моральними нормами та принципами, а за стандартами».

На жаль, конференцію не змогли відвідати такі доповідачі як Наталія Королевська ‒ народний депутат України, голова комітету Верховної Ради України з питань промислової і регуляторної політики та підприємства; Сіріл Арно ‒ голова Глобального фонду енергетичної ефективності і відновлюваних джерел енергії; Катерина Ющенко ‒ голова Наглядової Ради МБФ «Україна 3000» (Київ).

Наприкінці хотілося б згадати слова Маріуса Вісмантаса, які безпосередньо стосуються української держави та реформ в суспільстві: «Українському громадянину не залишається робити нічого іншого, як розширити свій рівень довіри. На особистому рівні в українців він є дуже високим. Зростання ж його в громадському секторі допоможе зрозуміти людям, що слід працювати один для одного, що є пріоритетом для загального блага».

Ліда БАТІГ, Уляна ЛЕГКА