Формат — це вибагливість глядача, чи видумки шоуменів?

15.11.2007, 16:00
Формат — це вибагливість глядача, чи видумки шоуменів? - фото 1
Про християнську мультимедійну студію „Clara Studio”, її старі та нові проекти у матеріалі Світлани ЯРОШЕНКО

Містечко НадіяПро християнську мультимедійну студію „Clara Studio”, її старі та нові проекти у матеріалі Світлани ЯРОШЕНКО

Вже близько двох місяців в ефірі Першого Національного телеканалу не транслюється дитяча телепрограма „Містечко Надія“. Створювала цей медіа-продукт християнська мультимедійна студія CLARA STUDIO. В чому ж проблема? Віруючі знову терплять утиски чи на узбіччя випихає жорстка конкуренція?

На щастя, ситуація не містить драми. Причина тимчасового припинення трансляції – необхідність зміни формату.

З проблемою „форматності-неформатності“, напевно, стикався кожен медійщик. А от для пересічного глядача чи слухача це поняття може бути абсолютно новим. Тому варто на початку дати відповідь на питання: що то воно таке – „формат”.

За компетентною думкою до профі

Визначення „формату” і „неформату” окреслює Руслан Кухарчук, головний редактор телеканалу СІТІ, президент Асоціації журналістів „Новомедіа”, головний редактор газети „Камень краеугольный”:

„Формат на телебаченні чи на радіо – це сукупність критеріїв, за якими визначають сітку мовлення. Синонімом слова „формат” у цьому контексті є слово „концепція”. Наприклад, продюсери визначають, для кого переважно робиться телеканал (телепрограма) – для жінок, або чоловіків, або людей від 30 років з достатком вище середнього і так далі. Тобто, якщо у сітку мовлення на бізнес-каналі поставити дитячі мультфільми, то це буде неформатне рішення. Якщо на танцювальному радіо почати „крутити” джазові композиції, то в решті решт радіостанція загубить і любителів танцювальної музики, і шанувальників джазу. Адже вважається, що людина швидше слухає ту станцію, де абсолютна більшість музики відповідає її смакам.

Слід відзначити, що епоха широкоформатних телеканалів проходить (а радіостанції взагалі завжди були вузькосегментованими – працювали у конкретній ніші). Нині майже неможливо створити телеканал, який би перехопив глядача у таких гігантів, як то 1+1, Інтер. Тому інвестори починають вкладати гроші у вузько форматні речі – канал для театралів, для віруючих, для домогосподарок тощо. У деяких випадках рекламодавцям ефективніше співпрацювати з такими ЗМІ – з одного боку аудиторія менша, тому і реклама дешевша, з іншого – інформація потрапляє саме до вузької цільової аудиторії”.

Гаразд, теоретично з поняттями визначились, а як ця штука виглядає практично? Тобто, як відбувається чудесне перетворення у форматний шедевр? Про це на конкретному прикладі.

Жила-була “Надя”

Містечко НадіяТри з половиною роки в ефірі Першого Національного каналу виходила дитяча телепрограма „Містечко Надія”. І середній рейтинг тримала, і чисельними листами юних шанувальників тішилася, і в повазі у старших ходила…

Програма була побудована у стилі тележурналу з різними рубриками. Динамічна, яскрава телезабавка для дітей.

Автори програми створили для малих глядачів містечко, в якому мешкали герої передачі – діти і телевізійні персонажі. Серед них: мудрий Пес, єхидна Ворона, Ангел – оповідач цікавих історій, допитливий Кіт-мандрівник і професор добрих манер зі своїм учнем.

Центром подій була вулиця Містечка Надія. Місцеве співтовариство, як і всі звичайні діти, збиралося у дворі, де розігрувалися ситуації, які дуже близькі малечі. Таким чином діти могли ототожнювати себе з героями і переживати їхні пригоди, як свої власні. Мало того, зустрічаючись у житті зі схожими проблемами, дітлахи вже мали модель їх вирішення.

Доповнював увесь цей теле-каламбур мультфільм та музичний кліп. До речі, і мультик, і кліп команда Студії створювала сама.

Та життя телепроектів є нетривким. Дуже швидко глядачі виросли із коротких штанців. Та не тому, що роки беруть своє. А тому, що стрімкий інформаційний потік і розвиток комунікацій щохвилини перетворююче впливають на свідомість малої дитини. І казками, на яких зростали ми з вами, їх не заманиш.

Перед командою CLARA STUDIO постало нове завдання – змінити формат. Причому сутність і центральна ідея програми мають залишитися, але “упаковка”, в якій він вийде, має бути абсолютно новою.

З градоначальників у хакери

Юстин РусінПро перехід від „неформату” до „формату” розповідає продюсер CLARA STUDIO бр. Юстин Русін OFMCap (Орден Братів Менших Капуцинів).

— Тривалі розмови з Віталієм Докаленком, президентом НТКУ, мозковий штурм нашого колективу плюс “вживлення” нової кадрової крові дали позитивний результат – народилася ідея. Мало того, наприкінці листопада плануємо святкувати уродини пілотного випуску програми.

— Чим новий формат відрізняється від старого?

— Основні характеристики нового формату це – менше „педагогічного смороду”, більше динаміки та максимальне використанння новітніх технологічних ходів.

„ІХТІС – антивірусна програма для дітей” – так називається програма, над якою працюємо. Її сюжет такий: двоє братиків і двоє сестричок чудесним чином потрапляють всередину комп’ютера. Там вони знайомляться з комп’ютерним генієм – Іхтісом, який є рибою-художником. Новий товариш дітей має шалений характер і є дуже цікавим, з ним діти поринають у реально-віртуальні пригоди.

Унікальність цього проекту в тому, що він буде телевізійно-інтернетовий. Це дасть змогу ІХТІСУ існувати не лише раз на тиждень 20 хвилин в ефірі, а весь час діяти в інтернет-просторі на власному сайті, де матиме свій блог, де відкриватиме нові коридори до сайтів інших героїв програми та її друзів – дитячих сайтів без насильства, без сексуалізації.

— Таким чином Ви ще надовше засадите дітей за комп’ютер. А як же книги, вулиця, живе спілкування?

— Ні, це не так. Це якраз комп’ютерний АНТИВІРУС. Програма побудована і продумана таким чином, щоб якраз навпаки – заохотити дітей жити і діяти в дійсності. В основі програми покладено думку, що ніщо не замінить дійсності, жодна віртуалізація. Підступ (у доброму значенні) цієї програми полягає в тому, що вона тільки ззовні віртуалізована.

Християнство можна переказувати через казки. А казки, на перший погляд дуже не реальні, насправді притягують до дійсності. Їх розповідають дітям для того, щоб підготувати до дорослого життя. Не всі казки закінчуються хепі-ендом. Так, наприклад, в Андерсонових казках дівчинка з сірниками замерзає, а олов’яний солдатик потопає. Там є трагедії. І діти на казках вчаться зустрічати негативну, болючу сторону дійсності. Ці казки вони чують від мам і татусів, від бабусь. Вони чують їх в домашній затишній атмосфері, що пахне пирогами. Але сучасній дитині цього не достатньо. Сьогодні їй набагато цікавіше засісти за комп’ютер і ввійти у роль гонщика, що мчить на шаленій швидкості. Отож, якщо висловлюватись метафорично, то ми хочемо стати тим добрим і надійним попутчиком дітям у теперішньому шаленому ритмі життя.

— Отже у Вашій команді повинні бути досвідчені психологи і педагоги.

— З цим у нас якраз все добре. Майже 95% наших працівників мають вищу педагогічну освіту. Причому це педагоги-практики. Але окрім того, нашими „експертами” є самі діти, які прямо кажуть, цікаве їм наше педагогічно-медіальне твориво, чи ні. Так у ІХТІСА вже з’явилася перша шанувальниця – донька інженера-програміста, який „оживлює” головного героя. Мала п’ятирічна дівчинка не злазила з рук тата, коли він працював над віртуальною рибою. І це для нас найкращий показник.

— Хто є „батьком” („мамою”) ІХТІСА? Хто народив цю ідею?

— Ідея ІХТІСА належить мені та одному польському журналісту і піарівцю Яреку Адамеку. Можна навіть сказати, що саме Ярек став тим, хто поклав наріжний камінь під новий формат.

— Над цим проектом працюють українські фахівці чи Ви залучаєте й іноземних?

— В основному українці, але беруть участь і іноземці. Так композитором музики до заставки є поляк Пьотр Палка, який відомий своїми акомпонементами до папських концертів. Образ ІХТІСА створювали польський та німецький художники.

— Скільки часу трудитесь над новим форматом?

Студія— Працюємо з кінця серпня. Спочатку ми знесли кольорове містечко в нашому знімальному павільйоні, а це площа у 180 кв. м. За два місяці наші художники і дизайнери звели нову студію у вигляді нутрощів комп’ютера, де житиме наш герой ІХТІС – риба, створена за допомогою анімації 3D.

Над новим проектом працює креативна команда всього з 15-ти осіб. Праця, яку роблять ці люди, є дуже кропіткою. Бо то не просто склейка відеоматеріалу з додатком якихось спецефектів. Це буде мікс живого відео та анімації 3D. Звичайний глядач не розуміє цієї складності, але фахівці знають, що це зробити досить складно.
Доказом того, що проект є досить неординарним є й те, що ним вже зацікавлені іноземні ТБ. Вже ведуться перемовини з польськими колегами, чеськими, словацькими, угорськими та німецькими. Отож проект однозначно буде міжнародним.

— Цей проект розвивається в лоні Римо-Католицької Церкви. Це планове завдання Комісії у справах ЗМІ при єпископаті України?

— Комісія у справах ЗМІ має велику довіру до Студії, а тому залишає їй повну свободу, не вміщує в якісь планові рамки. Основний план від Комісії для Студії — максималізація креативності.

Отже, рецепт “форматного” формату від продюсера CLARA STUDIO бр. Юстина Русіна:

мозковий штурм плюс „вживлення” нової кадрової крові мінус “педагогічний сморід” плюс динаміка плюс максимальне використання новітніх технологічних ходів.

Увага! Контрольний тест на форматність!

Останню оцінку вашому формату поставлять ті, хто його дивитиметься. І це не тільки глядачі, юні і дорослі, а також журналісти-критики. А до „церковного” продукту на „нецерковному” каналі вони будуть особливо прискіпливими. Тому тут знадобиться неабияка майстерність, щоб „форматно” говорити про „неформатне”. Іншими словами, щоб прийнятною і сучасною мовою говорити про одвічні цінності.

А тут якраз доречно сягнути до малочитаних документів Католицької Церкви про ЗМІ:

„Взірцем Досконалого Комунікатора для праці у цій царині є Ісус Христос, Який через Своє Воплочення цілковито ототожнив Себе з тими, хто мав сприйняти Його послання. Він виголошував його не тільки словами, а й усім трибом Свого життя. Він промовляв, так би мовити, зсередини, з-поміж маси Своїх людей. Він виголошував Своє священне послання безстрашно й безкомпромісно. Він пристосовувався до того, як люди говорять і як вони мислять. І промовляв до людей, виходячи з обставин тогочасного життя” (Душпастирська інструкція на виконання Другого Ватиканського Собору про засоби соціальної комунікації Communio et Progressio (23 травня 1971) п.11).
.
Довідка

CLARA STUDIO – християнська мультимедійна студія, яка діє в Україні з 1993 року. Студія носить ім’я св. Клари, яка в Католицькій Церкві є покровителькою телебачення.
CLARA STUDIO – це мініхолдинг, що включає телевізійну студію, студію звукозапису та мультиплікації, а також видавництво і друкарню.
Свій телевізійний продукт Студія транслювала на Першому Національному телеканалі та декількох регіональних.
За співпраці з відомим польським дитячим гуртом „Arka Noego” при Студії виник і розвивається проект його української версії — „Ковчег Ноя”.
CLARA STUDIO реалізує проекти, залучаючи до співпраці артистів, художників, музикантів та волонтерів як з України, так і з-за кордону. Студія займається не лише християнськими проектами, а й іншими, які не суперечать її головним принципам: нести добро і світло.
Опікується Студією Орден Братів Менших Капуцинів.