Мусульманам — мечеть, спортсменам — нову школу. У Дніпропетровську розв’язують старий майновий вузол
У Дніпропетровську може вирішитися питання із поверненням старовинної мечеті мусульманській громаді міста. Крига скресла після візиту до міста лідера кримських татар Мустафи Джемілєва. 17-го червня минулого року він зустрівся з очільником облдержадміністрації Ігорем Коломойським. Той пообіцяв, що мечеть мусульманам повернуть і для розв’язання цього питання створив робочу комісію. Вона засідала декілька разів і вже є позитивні зрушення.
Мусульмани Дніпропетровська — чи не єдина релігійна громада, відносно якої і досі не виконано Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” 1991-го року. Стаття 17 говорить: “... Культові будівлі і майно, які становлять державну власність, передаються організаціями, на балансі яких вони знаходяться, у безоплатне користування або повертаються у власність релігійних організацій безоплатно за рішеннями обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а в Республіці Крим - Уряду Республіки Крим. ... Клопотання про передачу релігійним організаціям культових будівель і майна у власність чи безоплатне користування розглядається в місячний термін з письмовим повідомленням про це заявників.” А клопочеться громада про повернення будівлі мечеті вже понад десятиліття.
Мечеть, клуб працівників міліції, спортивна школа...
Двоповерхову кам’яну мечеть з високим мінаретом у 1911-му році в Катеринославі (колишня назва Дніпропетровська) побудували заможні татари. На підтвердження цього, зокрема, у довідковій книзі “Весь Екатеринослав” за 1912-й рік є така інформація: “В истекшем 1911-м году на средства зажиточных татар выстроена на углу Б.-Базарной и Херсонской улиц красивая, стильная мечеть. Она представляет собою двухэтажное опрятное каменное здание с высоким минаретом северо-западной стороны. Внутренняя часть мечети по своей архитектуре несложна — один большой зал и вход на минарет верхнего этажа, другой зал и несколько комнат нижнего (где оставляют обувь и для служек) — крайне просты. Зал верхнего этажа, освещаемый электричеством, соединяется отверстием с залом нижнего, так что, как молящиеся наверху, так и внизу одновременно слышат пение муллы.” («Весь Екатеринослав», Издание Л. И. Сатановского, 1911).
Про те, що на вул. Херсонська була мечеть, свідчить і “Магометанський календар” з її видом за 1914-й рік. Разом з тим, документів на підтвердження факту будівництва храму понад сто років тому у Державному архіві Дніпропетровської області немає.
Діяла мечеть недовго. У тому ж 1914-му, з початком Першої світової війни, на татар почалися гоніння. Тож, представники громади змушені були ховатися і храм фактично не функціонував. Це тривало понад 10 років.
Рішенням Дніпропетровського окружного виконкому від 20 липня 1926 року було зазначено “турецька мечеть не використовується жодною релігійною громадою”. Тоді ж будівлю передали у відання комунгоспу — під соціально-культурні потреби. Вже наступного року її вирішили перебудувати та влаштувати там клуб працівників міліції та розвідки, потім дитячий садок, клуб кооперації інвалідів. У роки Другої світової війни мечеть вціліла. Але відтоді зазнала остаточних змін і вже мало що нагадувало в ній мусульманський дім молитви. З 50-х років минулого століття в приміщеннях займаються юні дніпропетровські спортсмени. Зараз це міська спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву.
Мусульмани Дніпропетровська
Зараз у місті проживає близько 70-ти тисяч мусульман. Крім того, з минулого року сюди переїхало чимало кримських татар. У Дніпропетровську зареєстровані чотири мусульманські організації, одну з яких представляє Ельвін Кадиров, заступник голови релігійної мусульманської громади “Промінь Ісламу”. Останні роки він опікується питанням повернення мечеті. Він каже, що усі осередки змушені винаймати приміщення для молитов у різних кутках міста і самотужки сплачувати за це. Оренда коштує вірянам 15-20 тисяч гривень на місяць.
Тож боротьба за повернення будівлі мечеті — принципова для мусульман, зокрема, кримських татар, які живуть у місті. Ельвін Кадиров каже: “Мечеть, яка знаходиться у Дніпропетровську, це єдина мечеть, яка збереглася і яку побудували кримські татари. Це єдина культова споруда кримських татар на материковій Україні. Тому для нас вона має як духовне, так і культурне значення”.
Мечеть повернуть вірянам?!
До недавнього часу єдиним каменем спотикання у вирішенні проблеми був пошук придатного приміщення, у яке б перейшли майбутні олімпійці. Як розповів РІСУ Андрій Малій, директор КЗ “Міська спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву”, у школі займається 850 дітей, їх тренує 58 спеціалістів з 5-ти видів спорту : волейбол, пляжний волейбол, бадмінтон, тхеквондо і сучасне п’ятиборство. Тож для переїзду їм потрібне рівноцінне приміщення з просторими залами та розташуванням у центрі міста.
Під час чергової робочої зустрічі, яка відбулася в Дніпропетровській облдержадміністрації минулого тижня, спортсменам запропонували цілковито нове приміщення. Це питання курує Борис Трейгерман, радник голови Дніпропетровської облдержадміністрації: “Наприкінці минулого року ми знайшли таке приміщення. Зараз мені не хочеться називати де і що, аби не збурювати громадськість, але приміщення ідеально підходить. Красивий зал, це нове приміщення, знаходиться на стадії завершення будівництва. Ще, я думаю, максимум півроку і воно буде запущене. Приміщення перебуває на балансі обласної ради. Дуже зручне розташування. Там навіть два зали, один з яких — дуже великий, багато підсобних приміщень”.
Тренери школи та представники батьківського комітету відвідали новобудову — вона їх влаштувала.”Нам дуже подобається те приміщення. Воно нове, буквально там залишилися дрібні штрихи і за площею воно більше, ніж територія нашої школи. Якщо вийде передати нам це приміщення — ми будемо дуже задоволені,” — сказав Андрій Малій, директор КЗ “Міська спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву”. Крім того, нова будівля може вмістити більше спортсменів, адже зараз деякі тренування олімпійців відбуваються на базі звичайних загальноосвітніх шкіл.
Отож, лише треба дочекатися завершення будівництва та оформити усі юридичні питання.
Реставрація мечеті: плани мусульманської громади Дніпропетровська
У мусульманській громаді дуже обережно коментують ситуацію із вирішенням спірного питання — бояться наврочити. Втім, уже визначилися в одному — приміщення мечеті неодмінно реставруватимуть. “Ми зараз робимо робочий проект з реставрації приміщення, щоб воно мало ту архітектурну цінність, яку мало раніше. Це культова споруда — її однозначно треба реставрувати. Це навіть потрібно для Дніпропетровська — як колорит. Це буде щось нове. У нас є церкви, синагоги і буде мечеть. І тому її треба відтворити в найкращому вигляді,” — каже Ельвін Кадиров.
Крім того, відновити будівлю планують не лише як мечеть, а як духовно-культурний центр кримських татар — відкритий для усіх бажаючих. Ельвін зазначає: “Ми, по-перше, хочемо ознайомити всіх бажаючих жителів Дніпропетровська з культурою ісламу. Також там буде представлена культура кримських татар, частково. На базі цього центру також будуть, можливо, уроки мови, зокрема, кримсько-татарської для бажаючих. Тому що в КНУ ім. Шевченка, де відкрився факультет кримсько-татарської мови, там вчиться 13 студентів і всі вони не є кримськими татарами. Тобто такий інтерес людей до мови нас дуже порадував. Тому, можливо, у Дніпропетровську, люди будуть зацікавлені вивчити ще одну мову і ми будемо надавати таку можливість. Історично так склалося, що в ті часи кримські татари були тут (на Дніпропетровщині). І фрагменти тутешньої мечеті такі ж, як фрагменти мечеті ханського палацу в Бахчисараї. Тобто вони аналогічні. Отож, ми хочемо і мову, і музей, і релігію — зі всім цим познайомити людей”.
За домовленістю із посадовцями, закликати на молитву через гучномовець, мусульмани не будуть. Як і проводити обряди жертвоприношення.
Для реставрації мечеті вже шукають інвесторів. Представники громади кажуть, що вона може коштувати не менше одного мільйона доларів. Сподіваються на допомогу, зокрема, і дружньої Туреччини. Адже, наприклад, багато мечетей та музеїв у Криму відновлено за фінансування цієї країни — кошти виділялися як на державному рівні, так і надходили від приватних осіб.
Тож, коли будівництво нового комплексу завершать і всі юридичні питання вирішать — спортсмени зможуть відсвяткувати входини. А представники мусульманської громади врешті отримають собі належне. Це може статися вже цієї осені.
Софія Богуцька
