У 2005 році 20 січня увесь мусульманський світ відзначає свято Жертвоприношення. Кримські татари називають його Курбан-байрам, — розповідає Ельзара АБДУРАМАНОВА.

Історія цього свята починається з відомого біблійного сюжету про спробу приношення патріархом Авраамом свого сина Ісаака в жертву Богові. Однак на місце біблійного Ісаака мусульманська традиція ставить Ісмаїла, вважаючи його старшим сином, а Ісаак, за мусульманськими уявленнями, — другий син Авраама (по-арабськи — Ібрагіма).

До свята Курбан-байрам мусульмани готуються заздалегідь. Кримські татари напередодні будь-якого великого свята смажать на вечерю вироби з тіста, традиційно чебуреки. Прийнято частувати ними сусідів. Ця традиція серед кримських татар вважається мусульманською, однак вона збереглася з древньої релігії тюрків і монгол — Тенгріанства, відповідно до якої душі померлих предків можуть смакувати тільки запах смаженого тіста. Цей день називається „арфе” — дослівно „переддень” (свята).

Святкувати сам день жертвоприношення починають із самого ранку. Мусульмани, зробивши повне обмивання, одягнувши чистий одяг, колективно моляться в мечеті, читають Коран, слухають проповідь імама, у якій також розповідається про походження і значення обряду жертвоприношення.

Після святкової молитви приступають до жертовного обряду. Над приготованою для жертви твариною промовляється молитва, потім барана валять на землю головою у бік Мекки, і господар тварини або спеціально найнята для цього людина перерізає жертві горло.

Приготовлене м’ясо з’їдають за спільною трапезою, роздають родичам, сусідам, незаможним людям протягом 3-х днів, адже жертва відбувається заради Аллаха і повинна принести користь бідним і нагороду жертводателям у житті майбутньому.

Свято жертвоприношення відзначається в 10-й день зу-ль-хіджжа, 12-го місяця мусульманського місячного календаря, у період здійснення хаджу — паломництва в Мекку. За інформацією ДУМК (Духовного управління мусульман Криму), цього року в хадж відправилися принаймі семеро мешканців Криму.