7 липня — різдво пророка Йоана Хрестителя

25 червня 2007, 16:49 | Свята і звичаї | 0 |   | Код для блогу |  | 

Свято різдва Йоана Хрестителя, яке відзначається Церквою сьомого липня за новим стилем (24 червня за старим), є одним з найвизначніших церковних свят. Шанується воно тому, що Сам Христос засвідчив про Йоана, що серед народжених жінками не було більшого за нього.

До нього приходили люди христитися в покаянні для прощення гріхів. Але пророк Йоан, якого ще називають Предтечею, закликав до гармонії – робив акцент на відповідності внутрішнього морального стану людини її зовнішнім проявам. Не просто на здійсненні обряду формально, за буквою, але відродженні сутності, внутрішнього світу людини, бо Бога обманути неможливо – Він дивиться у саме серце. Саме це так не сподобалося фарисеям.

Про історією народження Йоана Хрестителя і значення для нас цього великого свята у розмові з журналістом Олександром КОЗЛОВСЬКИМ розповідає прес-секретар Київської Патріархії, архимандрит ЄВСТРАТІЙ (Зоря).

— По плоті Йоан Хреститель був родичем Ісуса Христа, бо його мати Єлизавета приходилася родичкою Діві Марії. Народження Йоана Хрестителя і Спасителя було близьким у часі. В Євангелії описується, як Діва Марія, коли сталося Благовіщення і вона зачала Спасителя, пішла до Єлизавети, своєї родички, яка вже була вагітна Йоаном Хрестителем. Коли Єлизавета почула привітання Марії, дитя заграло в утробі радістю великою. І сповнившись Духа Святого, Єлизавета промовила: “Благословенна Ти між жонами, і благословенний Плід утроби твоєї”. Тож вже в утробі своєї матері Йоан Хреститель вітав Спасителя, який мав тільки народитися, і вже в утробі поклонився Йому.

Народження Йоана Хрестителя супроводжувалося чудесами, бо батько його Захарій, священик Єрусалимського храму, і мати Єлизавета були людьми праведними, але довгий час не мали дітей. А в ті часи це було великою трагедією, бо подружжя, яке не мало дітей, вважалося грішним, якому Бог не дає дітей за їхні таємні гріхи. І навпаки, якщо в родині було багато дітей, це вважалося великим благословенням Божим.

І тому Захарія і Єлизавета молилися, щоб Бог дав їм дитину, і обіцяли посвятити її на служіння Богові. І ось коли за своєю чергою Захарій ніс служіння в храмі, йому явився архангел Гавриїл і сказав, що жінка твоя народить сина, який назветься Йоаном і буде пророком Божим. Але Захарій засумнівався. Він сказав, звідки я дізнаюся про це, бо і я старий і дружина моя зістарілась в днях своїх. Але архангел промовив: „Я Гавриїл, що стою перед Богом; мене послано, щоб говорити з тобою. І ось за те, що віри не йняв ти словам моїм, уста твої будуть закриті аж поки не сповниться це”. І коли Захарій вийшов до народу, він не міг говорити. І розійшлася чутка, що під час служіння Захарій бачив якесь видіння у храмі.

А коли настав час, Єлизавета зачала і народила сина, то постало питання як його назвати. Родичі пропонували дати ім’я йому на честь батька Захарій, бо була така юдейська традиція, якої дотримуються люди й сьогодні, називати дітей на честь родичів. Але Єлизавета побажала за одкровенням Божим, назвати дитину Йоаном, що в перекладі з давньоєврейської означає “Бог був милостивий”. А коли почали їй казати, що ніхто в роду не називається таким іменем, вона сказала: нехай батько скаже як назвати його. Захарію дали табличку, на якій він написав: Йоан – ім’я йому. І відкрились уста його і він почав прославляти Бога і пророкувати про те, що ця дитина стане великим пророком Божим і приготує путь Господу.

Йоан Хреститель в ранньому віці позбувся батьків. Мати Єлизавета померла, а батька вбили у храмі Єрусалимському між престолом і жертовником із ненависті до його праведності. Він з юних літ виховувався в пустелі самим Богом і звик до аскетичного життя: зодягався в просту грубу одежу, ніколи не пив хмільного напою, а їжею йому були сарана та дикий мед.

А коли настав час готувати Господу путь, то Йоан Хреститель прийшов на ріку Йордан, де почав проповідувати про те, що наблизилося Царство Небесне, закликаючи людей до покаяння, і на знак цього омивав їх у водах Йордану.

— В чому різниця між хрещенням Йоановим і тим, яке приймають сьогодні християни?

— Наше хрещення, окрім покаяння, звершується в ім’я Святої Трійці і в ім’я смерті і воскресіння Спасителя. Занурення в воду символізує собою смерть для світу, а підняття з води – друге народження для життя вічного в Ісусі Христі. А хрещення, яке здійснював Йоан, було на відпущення гріхів. І тому дуже багато людей сходилося до нього і він проповідував покаяння, наставляв їх на путь істини. За цю проповідь він нажив собі дуже багато ворогів, в тому числі і в особі царя Ірода, якого публічно звинувачував у тому, що той взяв собі дружину свого брата Пилипа – Іродіаду. Але так як Йоана шанували, то він боявся його покарати, а лише наказав ув’язнити, але сам часто приходив до нього послухати духовні настанови.

Йоан Хреститель прожив усе своє життя у подвигу і аскетизмі, також і кінець його життя був мученицьким. Іродіада дуже ненавиділа його. І коли цар справляв свій День народження і дочка Іродіадова – Соломія так гарно танцювала, що він поклявся віддати їй все, чого вона тільки побажає, хоч і половину царства. Вона за порадою матері забажала, щоб їй принесли на блюді голову пророка. І хоча Ірод засмутився, але через клятву і страх бути посоромленим, наказав відрубати голову Йоану.

— У Святому Письмі говориться, що Йоан Хреститель найбільший серед народжених від жінок, найсвятіший пророк, то поясніть, чому ж найменший у Царстві Небесному більший за нього?

— З одного боку ці слова Господа здаються парадоксальними, бо Йоан Хреститель – така видатна людина, такий великий святий! То як же він може бути меншим найменшого в Царстві Божому? Але щоб правильно їх зрозуміти, слід усвідомлювати, що ці слова відносяться до конкретного земного часу і до тих людей, які слухали Його безпосередньо. Слова Спасителя означають, що Йоан Хреститель, як людина в цьому житті, хоча і є найславнішим серед усіх людей, але той, хто увійде в Царство Небесне, буде мати ще більшу славу, ніж він мав тут на землі. Слава та радість, яку людина матиме, перебуваючи в Царстві Небесному, є надзвичайно більшою і повнішою ніж навіть та духовна радість Богоспілкування та святості, яку має Йоан Хреститель тут на землі. Найменший у Царстві Небесному буде радіти ще більше від перебування поруч із Самим Богом. Звісно, пророк Йоан також увійшов у Царство Небесне, але це було сказано для порівняння земного і небесного.

— Проповідуючи про покаяння, Йоан Хреститель спілкувався з різними людьми, в тому числі з тими, кого мало шанували в юдейському народі, яких вважали людьми грішними за здирництво і служіння римській владі. Сьогодні в пресі багато розмов про корупцію і хабарництво. Дехто намагається навіть виправдовуватися: „така вже в нас система – нікуди не подінешся”. Чи актуальні слова пророка Йоана і сьогодні?

— Так. Йоан Хреститель говорив тогочасним „чиновникам” і можновладцям: задовольняйтеся платою своєю, не беріть більше від того, що вам належить, нікого не кривдьте, ані не оскаржуйте фальшиво, виконуйте свій обов’язок чесно. І ці слова є не тільки словами до тогочасних слухачів, але і до всіх людей, в тому числі ї до нас з вами.

Кожна людина, якщо несе якесь служіння чи займається якоюсь працею чи обіймає якусь посаду, повинна пам’ятати, що вона здійснює це не тільки перед обличчям людей, але й перед лицем Господа, який бачить усе, навіть таємні сердечні помисли. І тому, яка б не була велика чи мала наша посада, ми повинні виконувати свою роботу, своє служіння по совісті. Незалежно від того, чи ти є податківець, чи правоохоронець, чи військовослужбовець, чи робітник або селянин, за свої вчинки ми звітуватимемо не тільки перед своїм начальством або перед законом, але й перед нелицемірним Суддею – Богом. Про це важливо пам’ятати завжди.

Приклад Йоана Хрестителя навчає нас жертовності і тому, як можна без страху і повною мірою посвятити себе служінню Богові – все своє життя віддати служінню істині, не боячись ні сильних світу цього, ні покарань, ні скорботи, ні навіть самої смерті. Тому що істина є значно ціннішою ніж усі мінливі блага земні – вона у вічності. Йоан Хреститель не тільки сам увійшов у цю блаженну вічність, але й досі закликає всіх нас із сторінок Євангелії: “Покайтеся, бо наблизилось Царство Небесне!”

На світлинах:
— ікона різдва Йоана Хрестителя (зі сайту УГКЦ);
— Йоан Предтеча (фрагмент барокової ікони);
— храм Йоана Хрестителя — один з найстаріших у Львові.

Про свято різдва Йоана Хрестителя читайте також на офіційному сайті УГКЦ:


• http://www.ugcc.org.ua/ukr/library/calendar3/84/

Система Orphus
Рейтинг
0
0
0коментарів

Коментарі

додати коментар 

    Залишати коментарі можуть тільки зареєстровані відвідувачі Ввійти

    Ексклюзив

    • 25 серпня 2016, 12:55 | Калейдоскоп-дайджест | view photo | 

      Сакральна мрія, втілена пензлем...

      Парафія Української православної церкви Преображення Господнього у Ворзелі, на Київщині, цього року святкуватиме 25-річчя. У 1991-му вона розмістилася у пристосованому приміщенні, тоді сільська громада вирішила стати під крило Київського патріархату. Упродовж року тут змінилося п’ять священиків. Наступний — Микола Волосянський з Львівщини — став будівничим справжнього храму.

    • 22 серпня 2016, 16:03 | Калейдоскоп | view photo | 

      Нижні Петрівці: польсько-католицька оаза на Буковині

      Нижні Петрівці – румуномовне село у Чернівецькій області, де також розмовляють польським діалектом. Місцеві чадецькі гуралі Буковини – одне із семи етнографічних чудес України. У центрі Буковини, обабіч українсько-румунського кордону, збереглися компактні поселення горян, які понад два століття тому переселилися сюди із Сілезьких Бескидів.

    • 15 серпня 2016, 15:03 | Калейдоскоп | view photo | 

      Меноніти: німецька діаспора на півдні України

      Наприкінці ХVIII століття у результаті численних воєн з Туреччиною Росія здобула вихід до Чорного моря і утвердилася на його північних берегах. Нові землі на той час були великими безлюдними степами. Щоби їх заселити і обробити їх уряд Катерини II запросив іноземних колоністів. Це були переважно німці. Значну частину з них становили меноніти з Пруссії і Данцига.

    Останні коментарі

    • Чуваки | 25 серпня 2016, 13:53

      Могут ли трусы, предатели, отщепенцы, перебежчики, которые оставили в трудную минуту свой народ, свою землю, своих родных и близких, своих жён, детей, матерей без поддержки, лишив заботы, тем самым

    • Андрей Плетенецкий | 25 серпня 2016, 13:43

      класс! извечный пиетет аборигенов к заезжим варягам. Так все греко-католики молятся за нас? это как министр Абромовичус и Ко - думают ... за нас. Украинцев среди нас нет, паства, но вы держитесь!

    • Чуваки | 25 серпня 2016, 13:40

      И, когда молишься, не будь, как лицемеры, которые любят в синагогах и на углах улиц, останавливаясь, молиться, чтобы показаться перед людьми. Истинно говорю вам, что они уже получают награду свою.Ты

    • OLesja | 25 серпня 2016, 12:46

      Слова Президента України. Читайте уважно: “Президент підкреслив, що ... «РОСІЙСЬКО-РАДЯНСЬКА ІМПЕРІЯ ВИКОРІНЮВАЛА УКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ДУХ ЯК ТІЛЬКИ МОГЛА: ГОЛОДОМОРАМИ, РЕПРЕСІЯМИ, СИБІРОМ,

    • Чуваки | 25 серпня 2016, 11:51

      Вам наверное совсем не знакомо, а очень следовало бы знать возвышающий себя унижен будет. Считаете себя умнейшими других т.н. диаспора, присвоили себе право быть нашими культурными наставниками,