Українська “Палінодія” ХХІ сторіччя на Форумі видавців у Львові

09.09.2013, 12:28
Українська “Палінодія” ХХІ сторіччя на Форумі видавців у Львові - фото 1
Ініціатором та безпосереднім учасником і виконавцем проекту став сам Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет.

Патріарх ФіларетЦьогоріч вперше до уваги учасників ювілейного 20-го Форуму видавців у Львові у головному читальному залі Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка будуть презентовані результати втілення масштабного науково-богословського проекту, що передбачає не лише переклад українською мовою та редагування богослужбової літератури, але й актуалізацію богословської спадщини Святих Отців І тисячоліття від Р. Х. Подія відбудеться за участі Патріарха Філарета з презентацією означених видань  – “Українська “Палінодія” ХХІ ст”.

Ініціатором та безпосереднім учасником і виконавцем проекту став сам Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет, котрий залучив до співпраці представників духовенства, духовних навчальних закладів, а також державних науково-дослідницьких та освітніх установ.

Форрум_3.jpgНа сьогодні опубліковано понад 40 томів творів Святих Отців – св. Іоана Золотоустого, Василія Великого, Григорія Богослова, Григорія Ніського та ін. Це перший в історії України повний корпус богословських праць та канонічних пам’яток давньої та сучасної Церкви, серії якого продовжуватимуться й надалі. Окрім того, результатом багаторічної праці богословів та науковців стали близько 40 томів богослужбових та уставних книг. Видавничий відділ Церкви забезпечує підтримку науково-дослідницьких проектів з історії Церкви від найдавніших часів до сьогодення, серед авторів, опублікованих в рамках проекту – відомі українські вчені Д. Степовик, І. Преловська, прот. Ю. Мицик та ін.

“Ця презентація є одною з найважливіших подій Форуму у нашій книгозбірні, – значає директор Наукової бібліотеки ЛНУ імені Івана Франка доцент Василь Кметь.  –Адже співпраця із видавництвами Церков та духовних навчальних закладів для нас є історичною – сама наша бібліотека з XVII ст. формувалася у контексті реорганізації системи церковної освіти та науково-богословських дискусій.

В Університеті тривалий час діяв теологічний факультет. Отож поповнення наших фондів українськими науково-богословськими виданнями збагатить спектр досліджень наших істориків, філософів, культурологів, релігієзнавців. Особливою честю для нас є особистий візит Патріарха Філарета, першоієрарха Помісної Української Православної Церкви, який вітав бібліотеку з 400-річним ювілеєм, дієво сприяє налагодженню співпраці та книгобміну, підтримав нас у період минулорічних реорганізацій.  На мою думку, учасникам Форуму та читачам Бібліотеки буде цікаво зустрітися з ієрархом, який багато років свого життя присвятив подвижницькій праці перекладача та упорядника низки видань, удоступнюючи сучасникам унікальні пам’ятки світової духовної та інтелектуальної скарбниці не тільки за незалежної України, але навіть у добу тоталітаризму”.

Форум_2.jpgНапередодні святкування 1025–ліття Хрещення Русі-України в Хмельницькій єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату побачила світ книга  книга Миколи Васильовича Гоголя «Роздуми про божественну літургію» в перекладі Високопреосвященного Антонія, митрополита Хмельницького й Кам’янець-Подільського. Ця праця Миколи Гоголя вперше видана в формі Православного служебника з тлумаченнями та оздоблена графікою богослужебних рукописних та друкованих видань Київського Православ’я XVI – XVII століття. ЇЇ український переклад,  котрий видавничий відділ УПЦКП нині виносить на суд широкого читацького загалу, має бути досить цікавим, оскільки є спробою подивитися на геніальний твір Миколи Гоголя очима сучасного українського досвідченого пастиря та священнослужителя. Цей погляд відкриває ще одну грань цього тексту, яка довгий час залишалася небаченою, а саме Служебника з докладними тлумаченнями дій ієрея, диякона, хору та вірних… Для розкриття цього, невідомого до сьогодні внутрішнього змісту твору й взята  особлива верстка, яка нагадує верстку Православних Служебників. Ще одною цікавою особливістю цього перекладу владики Антонія є використання  у власному перекладові певних слів старовинного українського «ізводу» церковнослов’янської мови, що було характерно не тільки для рукопису  самого Гоголя, а й для багатьох перших перекладів богослужебних текстів на українську мову в першої половині ХХ ст. 

Ігор Галущак