Є сумніви? Спитай у Бога!

Дехто сумнівається, що Бог в наш час спілкується з людьми. А от реальна історія. Сталася вона буквально зараз, ото стою біля кавового апарату і пишу за свіжими враженнями зі смартфона.

Сьогодні у мене був іспит з основ економічної теорії. Предмет заплутаний, непрофільний, у підручниках різнобій від марксизму до монетаризму. Добре, хоч існують кілька конкретних не заідеологізованих законів, категорій та формул, які чомусь дуже лякають багатьох, хоча, як на мене, формули - то найпростіше… Головне, що я вчуся на заочному, купа роботи останнього місяця, не на всі заняття встиг прийти…

Як водиться, всі заздалегідь "скинулися" на шпаргалки. І от приходжу я на іспит з "чесно купленою шпорою", сідаю за парту, а сам думаю: знань моїх вистачить десь на В, а хочеться ж отримати А.

Користуватись шпаргалкою чи ні? Спокуса була дуже великою, та раптом я зрозумів, що це одне з тих питань морального вибору, про які слід спитати у Бога. Тож я спитав подумки: Боже, чи закриєш ти очі на використання шпаргалки? І одразу прийшло усвідомлення того, що відповідь є негативною: обман - порушення морального принципу доброчесності. Тож я сів і написав відповіді, як знав. Десь справді на В, а може, і на С, оцінки поки невідомі. Здав відповіді першим, пошепки поспілкувався з викладачем про спірне питання в тестах про олігополію. По тестам набрав 86 зі 100, тобто, реально на В.

А в кінці іспиту викладач раптом… знайшов на одній із задніх парт цілий стос шпаргалок та забрав собі для порівняння з нашими письмовими відповідями!!! Страшний конфуз для всієї групи. Подейкують, ніби зі "шпор" переписували майже всі… Грозився у разі викриття відправити винних на перездачу, розповідав, що на Заході за таке відраховують.

Бачу, Бог уберіг мене не тільки від гріха, але й від вельми неприємних наслідків.

Недарма у священному писанні сказано, що Бог завжди зі мною!