Блоги
Заповітні нариси Світлого Дому (блог ієрм. Олько Августа Чумакова, салезіянина )
"За что ви Павліка Морозова?" (технології використовування дитячого іміджу та "політична педофілія")
Мова не про дітей - про нас. Бо Павліки Морозови давно виросли і стали дорослими татусями і дідусями, але за позитивним (щодо отримання зиску) зрадницьким досвідом продовжують стверджувати своє фундаментальне зрадницьке існування - але вже не до тата - бо самі вже татами стали, але хиба що до дітей - й хиба що не своїх...
28 листопада 2011, 11:09 |
Без сиріт?
Декілька разів мене запрошували прийняти участь в чомусь благодійно-доброму, щодо знедолених дітей, з лякаючою назвою "Ты будеш найден!" У підсвідомості воскресали роки дисидентського підпілля, дванадцятигодинних допитів-конвеєрів у КДБ... як ви човен назвете, так він і попливе, - але я не у тому човні. Так само зі слоганом "Україна без сиріт": у підсвідомості воскресають півтора десятиріччя причетності всім нещастям дітей-безхатченків, багато хто з яких десь подівся - і ось і нема вже їх, дали раду з безпритульністю, спасибі небайдужим жителям і нашому турботливому уряду!
24 листопада 2011, 01:15 |
Хто "заказав" Церкву?
Мій роздум і моє слово є адресними. І саме тому мої думки невпинно перетворюються у питання. І відповідати належить вже не мені. Так народжується наша спільність, так слово переміняється у суголосність, суголосність у порозуміння, порозуміння - у чин. Саме тому бажаю відповіді на коротке прикінцеве питання: чому?
14 листопада 2011, 17:23 |
Різдвяний напів-інсайт серед натовпу на львівському Ринку
Казали: хочемо бачити Львів містом різдвяної казки для всієї Європи! Добре! Тоді вирішуйте: різдвяний туризм або благовіст Воплоченого Слова? Екзотика зниклої традиції, яку ще можна побачити саме тут, або День Народження Спасителя душі? Приймати гостей, втішатися комфортом обслуговуючої еміграції чи повернутися обличчям на Схід і нести Свято туди, де його зовсім немає?
10 січня 2011, 14:24 |
Корпорації богопосвячених у сучасному інформаційному просторі.
Без претензій навіть на початок розв'язування проблеми, навіть у сумнівах. чи існує проблема взагалі... Але пам'ятаючи від 1988 року частушку: Сейчас у нас эпоха гласности. Товарищ, верь: пройдёт она! Но Комитет госбезопасности Запомнит наши имена!
28 жовтня 2010, 11:30 |
...і слово стало симулякром
І слово стало симулякром, і відшукало своїх, і свої його прийняли. Тих же, хто не прийняли його, доки що не доторкнулося - але це ще нічого не означує, - отакої!
26 жовтня 2010, 12:22 |
"Не було місця для Тебе..."
Дещо про відносини "гомо совєтікуса" до homo viator напередодні Страстей Христових
30 березня 2010, 08:05 |
Хто кричить "Акела промахнулся"?
Дещо про маніпулятивні узагальнення, інформаційний самосуд і про "лєвого крайнєго"
22 березня 2010, 10:26 |
Щоби не смерділо смаженим
...тут деяки питаються, чому нема продовження текстухи про "День Дурня у Великдень"...
22 березня 2010, 10:09 |
Страсті по маски-шоу в Одесі напередодні Песах і Великоденного Дня Дурнів. Текст №1.
Огидно усвідомлювати фарисейські ігрища можновладців, але усвідомлювати треба. Бо Одеса є містом прославлених лицедіїв, де маски-шоу є стилем життя та майже релігійним обов’язком. Де напереодні Дня Дурнів відбувається карнавальна пародія на дійство спасіння світу. Де жидівський первосвященик і окупаційний намісник помінялися місцями й посадами та й ведуть карнавальне пародійне торжище з приводу страждань і розп’яття Христа. І за законом класичної пародії все відбувається майже один в один з канонічним текстом, але… Якщо би не загроза здійснення «масових акцій християнського протесту», може і треба було би гірко всміхнутися через цю пародію – бо така доба в Україні: колись була доба руїни, була й доба відродження – щоправда розстріляного; як ось дійшло до доби лицедійної пародії і суцільного громадсько-політичного маски-шоу… Якщо б не загроза…
4 березня 2010, 16:11 |