Цьогорічний Тиждень молитов за єдність християн зробить акцент на 500-річчі Реформації
«Любов Христа спонукає нас до примирення» (пор. 2 Кор. 5, 14-20) – такою буде тема чергового Тижня молитов за єдність християн, який відбуватиметься з 18 по 25 січня.
За повідомленням Радіо Ватикану, цьогорічні молитовні заходи зосередяться на 500-річчі Реформації. Над посібником для молитовного тижня впродовж двох попередніх років працювала група представників християнських Церков Німеччини. У вересні минулого року текст затвердила міжнародна комісія, призначена Всесвітньою Радою Церков і Папською Радою сприяння єдності християн.
Автори посібника пояснили, що у виборі теми цьогорічної зустрічі, окрім Другого послання до Коринтян, їх надихнуло також Апостольське повчання Папи Франциска «Evangelii gaudium», а саме, слова з дев’ятого параграфу документу про те, що «любов Христа надихає нас». Упорядники зазначили, що їхньою метою було, з одного боку, пригадати про Божу любов і благодать, а з іншого – визнати біль поділів, визнаючи провини і вказуючи на можливі шляхи до примирення.
Спонукою для цього стало рішення представників християнських Церков Німеччини відзначати 500-річчя Реформації, як «Christusfest», Свято Христа, тобто, спільне екуменічне вшанування Христа. «Зосередження на особі Ісуса Христа та Його ділі примирення, що є основою християнської віри, дозволяє екуменічним партнерам взяти участь в урочистостях, присвячених річниці Реформації», – наголошується в заяві авторів. Вперше в історії вшанування цієї річниці матиме міжконфесійний характер.
Упорядники посібника пригадують про важливий вклад численних мешканців та Церков Німеччини у підтримку біженців з Сирії, Афганістану, Еритреї та країн Західних Балкан, зазначаючи, що «їхня допомога й ефективні дії проти ксенофобії були яскравим свідченням примирення в німецькому суспільстві. Як посланниці примирення, Церкви роблять усе для того, щоб надати біженцям притулок, а також, щоб покращити умови життя в країнах їхнього походження. Це потребує не тільки конкретної допомоги, але й спільної молитви за мир та примирення, для того, щоб дати надію і впевненість біженцям і тим, хто перебуває в кризових ситуаціях».
Екуменічне богослуження, запропоноване німецькою комісією, матиме символічний характер. У першій частині, коли вірні визнають гріхи, буде зведена символічна стіна, нагадуючи присутнім про гріхи, що ведуть до поділів. Цю стіну розберуть після проголошення Євангелія, а каміння з неї викладуть у формі хреста. Під час молитви про заступництво дванадцять осіб запалять свої свічки від Пасхальної свічі, а потім передадуть вогонь всім присутнім, звертаючись один одного зі словами: «Будьте служителями примирення».
Проведення такого молитовного тижня 1908 року започаткував Пол Воттсон, американський пастор англіканського віровизнання, який через рік став католиком. Значного поширення ідея зазнала у 30-х роках минулого століття. Від 1926 року Комісія «Віра і Порядок» Всесвітньої Ради Церков розпочала приготовляти допоміжні тексти для молитви та роздумів, а від 1966 до приготування такого посібника долучилася Папська Рада сприяння єдності християн. Починаючи від 1975 року такі тексти приготовляють християни якоїсь країни, а згадані інституції їх редагують та затверджують.
У рамках Тижня молитов за єдність християн у багатьох місцевостях існує звичай «обміну проповідниками», тобто, екуменічна зустріч щодня відбувається у храмах різних конфесій, під час яких проповідь виголошують служителі інших віровизнань. У Римі цей молитовний період завершується екуменічною молитвою вечірні, яку Святіший Отець очолює в папській базиліці святого Павла поза мурами.
