Глава УГКЦ має намір «винести на абсолютно новий рівень справу польсько-українського примирення»

З 26 по 30 червня Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав (Шевчук) перебуватиме з офіційним візитом у Республіці Польща (РП).

Зокрема, 27 червня у Варшаві Предстоятель УГКЦ візьме участь у Панахиді з нагоди 70-х роковин Волинської трагедії, на якій також будуть архиєпископ Юзеф Ковальчик, Примас Польщі, кардинал Казімєж Нич, Митрополит Варшавський, і Президент Польщі Броніслав Коморовський. Після молитви Глава УГКЦ матиме особисту зустріч із Президентом Польщі.

Наступного дня, 28 червня, Верховний Архиєпископ матиме офіційну зустріч із маршалком Сейму РП Евою Копач та окрему зустріч із маршалком Сенату РП Богданом Борусєвічем.

Напередодні Глава Церкви повідомив польські медіа, що спершу візит планувався як «винятково душпастирський», щоб відвідати наших вірних на півночі Перемишльсько-Варшавської архиєпархії з нагоди святкування 1025-річчя Хрещення України-Русі. «Однак у зв’язку з обставинами (70-ті роковини Волинської трагедії) та новими акцентами в питанні польсько-українських відносин, наш візит набув іншого характеру. Він має статус державного з польської сторони. Під час цього візиту я вперше зустрінуся з Президентом Польщі, маршалком Сейму, маршалком Сенату. Головне моє послання можна було б висловити словами воскреслого Ісуса Христа: “Мир вам!”», – заявив Глава греко-католиків.

Блаженніший Святослав має намір «винести на абсолютно новий рівень справу польсько-українського примирення». «Ця справа виражена простими словами, що вперше написали польські єпископи до єпископату Німеччини одразу після Другої світової війни: прощаємо і просимо прощення», – зазначає Предстоятель УГКЦ.

«Ми не владні над нашою історією. Вона складна. Ми сьогодні повинні бути настільки зрілими – і з українського, і з польського боку, – щоб мати силу дивитися в майбутнє. На відміну від минулого, ми владні над майбутнім. Переконаний, що ми – поляки та українці – два братні європейські народи, які покликані разом будувати спільне європейське майбутнє», – каже він.

Блаженніший Святослав вважає: якщо ми підходитимемо до питання Волинської трагедії «суто по-людськи», то завжди заходитимемо «у глухий кут». «Бо по-людськи кажучи, коли жертва сьогодні сама не може висловити акту прощення, тоді того прощення більше не існує, тобто від її імені ніхто не може говорити. Отже, попадаємо в розпуку, бо це означає, що прощення як таке неможливе. Але з християнського погляду маємо зовсім іншу парадигму, тому що і жертви, і їхні кривдники були християнами – членами Церкви Тіла Христового. Церква може і повинна бути сьогодні їхнім голосом… Тільки християнин має здатність і силу прощати. Безперечно, Церква сьогодні повинна стати прикладом і для політиків, і для крайніх націоналістів чи шовіністів, яким важко сказати до свого ворога: “Прощаю і люблю”. Рани ще є. І ми не можемо очікувати, що їх загоєння настане з політичного поля, воно може бути лише від того, що ми називаємо християнським прощенням», – переконаний Глава УГКЦ.

Під час візиту до Польщі Предстоятеля УГКЦ супроводжуватимуть чотири митрополити: Іван (Мартиняк), Митрополит Перемишльсько-Варшавський, Ігор (Возьняк), Архиєпископ і Митрополит Львівський, Володимир (Війтишин), Архиєпископ і Митрополит Івано-Франківський, Василь (Семенюк), Архиєпископ і Митрополит Тернопільсько-Зборівський. Про це інформує Департамент інформації УГКЦ.

Довідка:

Волинська трагедія – обопільні етнічні чистки українського і польського населення, здійснені Українською Повстанською aрмією та польською Армією Крайовою за участю польських батальйонів шуцманшафту та радянських партизанів у 1943 році під час Другої світової війни на Волині.

Є частиною масштабного польсько-українського міжетнічного конфлікту 1940-х років. Існують різні версії подій на Волині, внаслідок яких загинули десятки тисяч поляків та тисячі українців. В Польщі існує доволі потужний правий "кресовий рух", який використовує події 1940-х для зображення українців як різунів і паліїв.

Нещодавно в Любліні польські історики обговорювали Волинську трагедію без участі українців. Керівник Інституту національної пам'яті Польщі в односторонньому порядку покладає провину за українсько-польський міжетнічний конфлікт 1940-х на українців, називаючи трагедію "різаниною" і "геноцидом".