Президент вшанував пам’ять жертв Бабиного Яру

Президент України Петро Порошенко у Національному заповіднику «Бабин Яр» взяв участь у церемонії вшанування жертв трагедії Бабиного Яру.

Глава держави поклав квіти до пам’ятника громадянам і військовополоненим, розстріляним німецькими фашистами у Бабиному Яру. Присутні вшанували пам'ять жертв розстрілів хвилиною мовчання.

Говорячи про уроки трагедії Бабиного Яру, Порошенко зазначив, що сьогоднішній день - нагадування всьому світу про те, яка небезпечна війна, як необхідно цінувати мир. «Україна ніколи не допустить відновлення фашизму, переслідування за національністю, розколу країни за мовою, вірою або будь-якою іншою ознакою. Україна єдина і залишатиметься єдиною», - заявив Президент.

Глава держави наголосив на тому, що «тільки єдина Україна здатна перемогти ті ризики і загрози, які зараз постали перед нею».

Разом із Президентом у церемонії також взяли участь Голова Верховної Ради України Олександр Турчинов, Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк, Глава Адміністрації Президента України Борис Ложкін, Голова Київської обласної державної адміністрації Володимир Шандра, представники Адміністрації Президента, Уряду, громадськості, духовенства.

Від імені Президента квіти також поклали до пам’ятного знака «Мінора», пам’ятного Хреста членам підпілля Організації українських націоналістів, а також місця вшанування пам’яті ромів, розстріляних у Бабиному Яру.

29 вересня 1941 року в окупованому нацистами Києві у Бабиному Яру почалися масові розстріли мирного населення. За 2 дні було вбито майже 34000 громадян, переважно єврейської національності.

Бабин Яр – історична місцевість, складається з мережі глибоких ярів завдовжки 2,5 км, які простяглися в напрямку Куренівки – до Кирилівської церкви, оточені з одного боку пустирем і урочищем, з другого – Лук’янівським цвинтарем. Перша згадка — у 1401 р., коли володарка цієї землі жінка-шинкарка (баба) продала її Домініканському монастирю. У XV—XVII ст. згадується також як урочище Бісова баба чи Шалена баба.

У перші дні нацистської окупації Києва у місті розпочалися масові розстріли радянських військовополонених і мирних громадян. 22 вересня 1941 р. першими жертвами страт у Бабиному Яру стали військовополонені Червоної армії. За німецькими звітами, 29-30 вересня 1941 р. тут було розстріляно майже 34 тис. жителів Києва єврейської національності. В розстрілах брали участь зондеркоманда 4-А каральної оперативної групи “С”, два батальйони охоронного полку “Південь”. За даними Надзвичайної державної комісії з встановлення та розслідування злочинів німецько-фашистських загарбників, яка працювала в 1943-1944, впродовж 778 днів окупації в Бабиному Яру загалом було знищено понад 100 тис. українців, євреїв, росіян, циган та представників інших національностей. Серед страчених – військовополонені, моряки Дніпровської військової флотилії, члени комуністичного і націоналістичного підпілля, партизани, в’язні Сирецького нацистського концтабору, заручники. У серпні-вересні 1943 р. напередодні визволення Києва радянськими військами нацисти зробили спробу сховати сліди своїх злодіянь. Було знищено в’язнів Сирецького концтабору, викопано і спалено у печах десятки тисяч трупів з Бабиного Яру. У ніч на 29 вересня 1943 р. команда в’язнів, зайнята на цих роботах, здійснила масову втечу, але врятуватися вдалося лише 15 особам. Відомі факти рятування киянами від загибелі людей єврейської національності. 248 з них удостоєні почесного звання “Праведник Бабиного Яру”, встановленого Єврейською радою України та фондом “Пам’ять Бабиного Яру” при ньому.

На території пам’ятного місця споруджено пам’ятник загиблим у Бабиному Яру в 1941-1943; пам’ятні знаки загиблим членам ОУН, страченим у Бабиному Яру євреям, розстріляним тут дітям. У 1990-х рр. насаджено Алею праведників.