Кришнаїти на Одещині будують екопоселення
На Одещині крішнаїти вже декілька ріків будують екопоселення. Експедиція проекту мандрівного релігієзнавства потрапила до Нової Варшани (назва громади Міжнародного Товариства Свідомості Крішни, МТСК) в Кармалюківці, повідомляє "Релігія в Україні" з посиланням на репортаж Ахамот.org.
Релігієзнавці знайшли 7 хаток, кілька гектарів землі, 15 кришнаїтів, які мешкають в “поселенні” постійно і кілька десятків, які приїхали до них на свято і яг’ю.
Община з’явилася в 2009-2010 і і почала розвиватися – у Кармалюківці купили хати і рогатих парнокопитних.
Поселенці Лесь з Пашею вирішили обрати формою економічної самоорганізації кооперативну модель і організували тепличний кооператив, вклавши в проект по тисячі доларів і кілька місяців праці. В результаті мають дві величезні теплиці з крапельним поливом. Одна з них навіть з обігрівом.
Парадокс українського села, – люди живуть тут все життя і їздять “в город” купувати розсаду. Тепер розсаду купують у кришнаїта.
Нову Варшану від інших екопоселень відрізняє — чіткі, загальні для всіх крішнаїтів релігія і практика, жорсткі стандарти служіння, розуміння необхідності стабільного розвитку, самозабезпечення, економічної прибутковості, а, значить, вкладання капіталу та важкої праці.
Селяни, помітивши, що їхні напіврозвалені хатки комусь цікаві, почали підіймати ціни. Ділянка в 60 соток без хати коштує 500 грн.
В селі є школа на дев’ять класів. Всього 50 дітей. А в Новій Варшані 7 дітей з іменами від Варвари до Рам-дасика. Нові поселенці відразу налагодили ділові зв’язки з сільрадою та взяли школу під свій “патронат”, привезли книжок і посібників. Школа дуже рада – в союзі з кришнаїтами більше шансів врятуватися від закриття.
Лесів досвід роботи з громадськістю знайшов застосування у створенні ГО “Відродження Кармалюківки”.
Основне питання фізичного виживання будь-якої общини — чіткий фінансовий менеджмент. В общині конфлікт різних ідеологій і моделей. Не обійшлося без впливу “духовної економіки” відомого крішнаїтського економічного теоретика Дханешвара-даса, але українські вайшнави з сумом погоджуються, що повна відмова від грошей, або ідеальна модель “спільного гаманця” працює хіба для монахів-брамачарі, але не придатна на рівні общини, де є сім’ї з різним прибутком і різними стандартами аскетизму.
З початку дев’яностих в Україні намагалося стартувати близько п’ятдесяти кришнаїтських фермерських, сільськосподарчих, “екопоселенських” та інших землеробських проектів. Майже всі вони розвалилися, жоден не досяг дійсно визначного рівня (матеріальне самозабезпечення, сталий культурний, релігійний, суспільний розвиток та економічна прибутковість).Нова Варшана – на шляху досягнення таких цілей.
