Жертвою державного вандалізму стала церква-пам’ятка національного реєстру на Івано-Франківщині

30 жовтня 2014, 12:21 | Сакральне мистецтво | view photo | 0 |   | Код для блогу |  | 

Церкву Святого Миколи в селі Кліщівна Рогатинського району на Івано-Франківщині сім років тому розібрали вщент для того, аби реставрувати. Від старовинної церкви ХVІІ століття нині є лише фундамент, залишки стін, купа дощок та хрест. Держава обіцяла відновити храм, а в результаті нищаться його залишки.

Церква в Кліщівні

Реставрувати церкву почали у 2007 і обіцяли закінчити роботи за два роки. Та вже пішов сьомий, а храму і в помині немає. За цей час встигли залити лише фундамент і звести коробку першого ярусу. Нині ж дерев’яні бруси без даху і без жодного захисного укриття псуються від вітру, снігу і дощів. А от на продовження робіт не вистачило грошей. За словами сільського голови, матеріали на стіни є, люди і самі б готові зробити, тільки дозвіл на проведення ремонтних робіт не дає влада.

Перший транш грошей, які виділила держава, освоїли за день — пам’ятку національного реєстру розібрали вщент. Так того вимагали правила реставрації, запевняли чиновники. «Є такий метод реставрації, так зване протезування. Що це означає? Церкву розбирають повністю, елементи, які втратили свою несучість, будуть виготовлені точно такими ж», — пояснює Петро Лисаківський, начальник державного науково-реставраційного управління Івано-Франківської обласної архітектури.

Церква в Кліщівні

Церква святого Миколи у с. Кліщівні занесена до пам’яток Національного реєстру і має легендарну історію. За переказами, вона збудована в 1572 році. В історичних документах згадується, що стара Кліщівнянська святиня згоріла. Згодом її відбудували і берегли як зіницю ока – відкривали лише на великі свята. Вона пережила  війну і навіть радянські атеїстичні часи. У 70-х роках люди її вночі самотужки перекрили, хоч сільський голова заплатив за це посадою.

Церква в Кліщівні. Фото з 1967 р.

Нинішні дії чиновників селяни називають вандалізмом. У місцевих до старовинної церкви Святого Миколая особливе ставлення. Кажуть, храм був візиткою села. Тому люди нині обурюються. «Дивіться, розібрали і таке тепер стоїть на посміховисько? Хіба так можна робити із домом Божим? То ж гріх», — каже місцевий мешканець пан Микола. Люди хоч і мають новий храм, все одно часто моляться біля руїн старого. Благо, що вдалось зберегти старовинний іконостас, який забрали до нової церкви.

Тим часом фахівці з реставраційних робіт стверджують, ще трохи і про церкву Святого Миколая у Кліщівні можна буде забути. Адже конструкції стоять надворі, перепади температур та погодні умови зруйнують святиню.

Аби роботи закінчити, необхідно два з половиною мільйони гривень, а щоб бодай врятувати її — трохи більше чотирьохсот тисяч гривень. Наразі держава мовчить. Віднедавна закон дозволив відновлювати пам’ятки державного значення за спонсорські кошти. Проте і меценатів на кліщівнянську реліквію поки немає.

Церква в Кліщівні

Система Orphus
Рейтинг
0
0
0коментарів

Коментарі

додати коментар 

    Залишати коментарі можуть тільки зареєстровані відвідувачі Ввійти

    Останні коментарі

    • keleynik | 16 січня 2017, 16:22

      Истинно так :))) Ну не в курсе был Вас. Анисимов: «Дехто поширює інформацію, що ми повинні були відвідати і непідконтрольну українським військовим територію. Але ці люди не розуміють в чому полягає

    • Леонтій | 16 січня 2017, 15:21

      Ну що ж: досить типова ситуація. Тобто, є "інвестор-забудовник", який і "поклав око" на цю земельну ділянку, причому розташовану практично в центрі столиці. Одначе на якій і

    • Гриша Котенко | 16 січня 2017, 14:57

      а козлик ваня не сказав шо та буда яку він називає храмом там знаходиться незаконно і якшо це було в раші то його давно знесли і ваню поперли під зад

    • Roman Kalinin | 16 січня 2017, 11:41

      А від коли всі так розпереживались за католицькі та мусульманські общини на непідконтрольних територіях? Чому ж так не "переживають" коли на мирній території закликають до насилля проти

    • Пан Валерій | 16 січня 2017, 11:11

      Дотепна назва. Навіть не наважуюсь спитати - а які потреби стосовно прапору можуть виникнути у солдатів?