11 вересня православні та греко-католики вшановують усікновення чесної голови св. Івана Хрестителя

11 вересня 2013, 09:20 | Релігійні свята і традиції | 0 |   | Код для блогу |  | 

Усікновення.jpgexklusiv.gifПам’ять про усікновення чесної голови св. Івана Хрестителя вшановують 11 вересня православні та греко-католики, які дотримуються Юліанського календаря. Про цю подію говорить Біблія. Вшановуючи пам’ять Івана Предтечі, вірні у цей день дотримуються строгого посту.

Про мученицьку смерть Івана Предтечі детально розповідається в Євангелії від Марка (6, 14-30). Іван Хреститель осуджував царя Ірода за те, що той жив із дружиною свого рідного брата – Іродіадою. Відтак жінка захотіла помститися Іванові і таким чином приховати свій ганебний вчинок. Одного разу, коли Ірод святкував свій день народження, для нього танцювала танець донька Іродіади – Соломея. Цей танець дуже сподобався Іродові і він пообіцяв дівчині, що виконає будь-яке її бажання. Дівчина, за намовою матері, попросила відсікти Іванові Хрестителю голову. Ірод не відмовив, і голова Івана була відтята.

Згідно з переказами, поминати день усікновення голови Предтечі Господнього Івана почали ще його учні. Але традиція празника та його поширення остаточно сформувалися в V ст. Зокрема це свято згадується у вірменському перекладі Лекціонарію, який відображає практику єрусалимського богослужіння в V ст.

Усікновення голови Івана Хрестителя, за переказами, відбулося 32 року після Різдва Христового, та точна дата цієї події невідома. Відповідно до однієї з поширених версій 11 вересня (29 серпня за новим стилем) цю подію почали вперше поминати в Олександрійській Церкві на противагу святкуванням олександрійського нового року, початок якого припадав на цей день. І у Вірменії згадку про усікновення голови Предтечі встановили цього дня, оскільки там також він був першим днем новоліття. Таким чином, встановлюючи цього дня християнське свято, Церква прагнула замінити язичницькі святкування нового року.

Відомий також факт, що згодом в коптських календарях поминання цієї події перенесли на 12 вересня.

Канон на Усікновення голови Івана Хрестителя, який вміщений у сучасних богослужбових книгах, уклав преподобний Андрей Критський (помер 7 40 р.), який також є автором відомого покаянного Великого канону.

За переказом, Іродіада закопала його голову в нечистому місці. Але Іоанна, дружина Іродового домоправителя Хузи, поховала голову Івана Хрестителя в глиняній посудині на горі Оливній (впродовж церковного року святкуємо три її віднайдення), де в Ірода була власна ділянка землі. Тіло Івана Хрестителя взяли тої ж ночі його учні поховали в Севастії, там, де відбувся злочин.

362 року за наказом імператора Юліана Відступника язичники розкопали могилу Івана Хрестителя та намагалися спалити його останки, та християнам вдалося викупити частину та переправити в Олександрію.

 Пам'ять про Івана Хрестителя або Івана Предтечу займає у східній літургійній традиції особливе місце. Він єдиний з усіх святих після Богородиці, що має свій празник Зачаття і празник Різдва. Впродовж церковного року у Східній Церкві відзначають 6 празників в честь цього святого: празник Зачаття (6 жовтня за старим стилем/23 вересня за новим стилем), Різдва (7 липня за ст. ст./24 червня за н. ст.), Усікновення Голови (11 вересня за ст. ст/29 серпня за н. ст.), Перше і Друге Знайдення Голови (9 вересня за ст. ст./24 лютого за н. ст.), Третє Знайдення Голови (7 червня за ст. ст./25 травня за н. ст.) і Собор святого після празника Богоявлення (20 січня за ст.ст.,7 січня за н.ст.). У самому Євангелії наводяться слова Христа: «Істинно кажу вам, що між народженими від жінок не було більшого від Івана Хрестителя» (Мат. 11, 11).

Іван Хреститель народився в сім'ї священика Захарії та Єлисавети, родички Богородиці, коли вони були у похилому віці й вже не сподівалися на потомство. Він був посланий Богом, щоб приготувати вибраний народ до визнання Ісуса Христа Месією. «Він буде великим в очах Господніх» (Лк. 1, 15), — каже ангел до батька св. Івана Захарії, сповіщаючи йому новину про те, що невдовзі у нього народиться син.

Іван Хреститель, якого ще називають Предтечею, своїм суворим способом життя дав взірцевий приклад богопосвяченого життя. Він закликав людей до покаяння, кажучи: «Слідом за мною йде сильніший від мене, що Йому я недостойний, нахилившись, розв'язати ремінця Його сандалів. Я вас хрестив водою, а Він хреститиме Святим Духом" (Мк. 1, 7-8).

О. Юліан Катрій у книзі «Пізнай свій обряд» так характеризує постать Івана Хрестителя: «Його особа поміж святими Старого Завіту особливо визначна, незвичайна і геройська. Св. Іван Хреститель це велетень духа, що стоїть на грані двох Завітів: Старого й Нового. Він замикає пророків, а відкриває апостолів. Він не тільки пророк, але й предтеча-вістун, христитель і мученик. Він одинокий мав ласку христити того, що Його інші пророки тільки предсказували та в дусі бачили. Він був очищений від первородного гріха ще в лоні своєї матері».

 

Система Orphus
Рейтинг
0
0
0коментарів

Коментарі

додати коментар 

    Залишати коментарі можуть тільки зареєстровані відвідувачі Ввійти

    Останні новини

    Останні коментарі

    • Arxidiakon | 28 вересня 2016, 01:17

      Коментар браво! Аплодую стоячи!!! Все в десяточку...

    • Arxidiakon | 28 вересня 2016, 01:15

      Ви застряли в текстурах, т.е. на початку ХХ ст? Ну що ж, надіюсь Фрейд вам допоможе вибратись із них=) А загалом стереотипи Вас погублять.

    • Леонтій | 27 вересня 2016, 19:55

      Цікаво: а от коли, приміром, на Галичині грабують храми УГКЦ, то хто тих крадіїв "підштовхує"?! Чи, бува, не зухвало-цинічна пропаганда "канонічних" колаборантів з МП, що постійно

    • Леонтій | 27 вересня 2016, 19:43

      Тут, мабуть, встати на коліна та звернутися із щиросердною та настійною молитвою та благанням до всемогутнього, милосердного й преблагого Господа маємо, насамперед, саме всі МИ - пересічні українські

    • Fr. Valerii | 27 вересня 2016, 19:13

      Так, Оленка, маєте рацію.

    Популярні статті місяця