• Головна
  • Новини
  • Вінницький художник зібрав найбільшу в Україні колекцію подільської народної ікони — 250 примірників...

Вінницький художник зібрав найбільшу в Україні колекцію подільської народної ікони — 250 примірників

10.05.2016, 12:30
Вінницький художник зібрав найбільшу в Україні колекцію подільської народної ікони — 250 примірників - фото 1
Вінницький художник зібрав найбільшу в Україні колекцію подільської народної ікони — 250 примірників. За його словами, вона є найбільшою в Європі.

Вінниця_ікони.jpgУ вінницького художника, колекціонера та мецената Володимира Козюка зібралася найбільша в Україні колекція подільської народної ікони - 250 примірників. За його словами, вона є найбільшою в Європі. В нього примірників навіть більше, ніж у відомих українських колекціонерів, в тому числі у екс-президента Віктора Ющенка, повідомляє "Релігія в Україні" з посиланням на Depo.ua.

"Віктор Андрійович - дуже великий поціновувач ікон. Має колекцію з близько п'ятдесяти зразків подільської ікони, які є чудовими. Він у мене ніколи не просив продати йому ікони, але для нього інші люди хотіли купити. Колись, коли він приїжджав у Вінницю, я подарував йому одну зі своїх ікон", - пригадує Володимир Козюк.

Збирати ікони Козюк почав ще з дитинства – років з десяти, коли до його рук потрапила перша з них: знайшов у старій розваленій хаті, повертаючись зі школи додому.

"У радянські часи купував за карбованці, а згодом - за долари. Тоді вони коштували мізер, а зараз ціна може сягнути кілька тисяч доларів. Деякі ікони мені віддавали старожили, коли я просив. А інколи казали, що не можуть віддати зараз, але дозволяли забрати, коли помруть. Ще одні мені їх "заповідали". Прийшов якось з армії, а мені люди приносять ікону, кажуть, що то якась бабка з сусіднього села сказала, щоб, як помре, віддали її саме мені", – розповідає художник історію зібрання колекції.

Проте, за словами художника, були часи, коли він не міг дозволити собі купити ікону, бо не було грошей. Тоді він позичав гроші - так не хотілося втрачати раритет. Всі примірники він придбав за власний кошт. Не завжди просто було відривати від родини - дружини і двох дітей - гроші на твори мисецтва, але інакше він не міг. "Це - пам'ять нашого народу, нашого краю. Вони не повинні бути втрачені", - впевнений колекціонер.

Реставрує Козюк ікони також власним коштом. Найстаріші ікони в колекції художника датуються серединою або кінцем ХІХ століття. За його словами, раніших знайти неможливо, бо вони просто попсувалися.

Здебільшого подільську ікону народні умільці малювали на полотні, яке потім натягувалось на раму, і в цьому вона подібна до картини. Будучи до двох метрів завширшки, ікона ділилася на сегменти, кожен з яких мав свій сюжет, або в них відтворювалися різні святі. Крім того, на таких іконах часто малювали квіти та зображали святих "близькими" до людей.

"Свого часу церква боролася з цими іконами, називаючи їх неканонічними. Адже на них зустрічаються квіти та інша символіка, яку не використовувала церква, але яка подобалась селянам", - пояснює меценат.

Ще одними противниками народних ікон були фабрики-монополії, які їх виробляли. Різними шляхами вони боролися з такими іконами, а інколи просто знищували.

Частину ікон зі своєї колекції Козюк ще кілька років тому подарував Вінницькому краєзнавчому музею. Частина їх у складі різних виставок мандрувала Україною та була за кордоном. Часто інші колекціонери та поціновувачі раритетів просять Козюка продати щось зі своєї колекції, але він завжди відмовляє.

У Козюка є мрія: створити музей подільської ікони на Вінниччині. Туди він готовий передати 90% своєї колекції. Десять відсотків має намір залишити собі, щоб, представляючи на виставках та популяризувати цей вид мистецтва.

Володимир Козюк нещодавно "замахнувся" одразу на дев'ять рекордів України: як власник найбільшої колекції ікон, меценат, який передав до музеїв найбільше експонатів, фотограф, який сфотографував найбільше хаток під соломою та інше.  

Також Козюк у грудні минулого року втретє став покровителем культури Вінниччини та отримав відповідну нагороду.

Теги: #Ікони