• Головна
  • Новини
  • Предстоятель УПЦ (МП) вважає, що Шевченко не був атеїстом, але поета також не назвеш глибоко церковною людиною...

Предстоятель УПЦ (МП) вважає, що Шевченко не був атеїстом, але поета також не назвеш глибоко церковною людиною

16.03.2011, 11:01
За словами Митрополита Володимира, усе своє життя Кобзар перебував у духовному пошуку. Він шукав здійснення вищої правди, Божої правди. Пошук цей був непростим, сповненим сумнівів, бунтарства та вільнодумства.

У Київській духовній академії УПЦ відбулося відкриття ІІ щорічної студентської конференції «Студентська наука в духовній школі». Конференція присвячена 150-річчю з дня смерті українського поета Тараса Шевченка, повідомляє сайт сайт КДАіС.

Цьогоріч у роботі конференції беруть участь представники 11 духовних закладів України: Київської духовної академії, Почаївської, Харківської, Волинської, Таврійської, Полтавської, Одеської духовних семінарій, Сумського та Чернігівського училищ, а також Чернівецького богословського інституту та Ужгородської богословської академії імені святих Кирила і Мефодія. 

Доповідь Предстоятеля Української Православної Церкви Митрополита Київського і всієї України Володимира на тему: "Релігійний світогляд Тараса Шевченка» зачитав секретар Вченої ради КДА протоєрей Коцаба Володимир. У своїй доповіді Митрополит зазначив: «Шевченко не був атеїстом, але й назвати його глибоко церковною людиною теж навряд чи можливо. Усе своє життя Кобзар перебував у духовному пошуку. Він шукав здійснення вищої правди, Божої правди. Пошук цей був непростим, сповненим сумнівів, бунтарства та вільнодумства. І сьогодні, згадуючи Тараса Шевченка, ми, як християни, маємо, перш за все, піднести щиру спільну молитву за цю талановиту людину. Людину, глибоко вкорінену в тисячолітній традиції християнської віри українського народу».

З доповіддю «Внесок Київської духовної академії в розвиток українознавства (ХІХ-ХХ стт.)» виступив ректор Київських духовних шкіл архиєпископ Бориспільський Антоній. У своєму виступі владика ректор приділив особливу увагу розвитку українознавства в стінах Київської духовної школи і найбільш активним його діячам.

Після закінчення пленарного засідання робота конференції продовжилася у секціях: 

   1. «Історія духовних шкіл»;
   2. «Богослов’я та біблеїстика»;
   3. «Церковно-практичні дисципліни»;
   4. «Історія церкви»;
   5. «Українознавство».