На Харківщині виявили печерний монастир кінця ХVIII – середини XIX століть

Поблизу селища Ков’яги Валківського району Харківської області було знайдено підземні споруди, що складаються з кількох галерей, вирубаних у глині на різних рівнях. Їхня загальна довжина становить близько 38 метрів. На жаль, багато з них засипані. Існує думка, що під завалами поховані монахи й предмети давнини, - повідомляє «ПРО», з посиланням на CultUA.media. 

Дослідження археологів засвідчило, що цей комплекс підземних споруд, ймовірно, належав ченцям-самітникам і використовувався ними як для проживання, так і для проведення богослужінь, релігійних обрядів, церемоній. Тут віднайдено капличку з настінним рельєфним зображенням Богоматері з немовлям, що складає частину композиції поклоніння волхвів. На східній частині каплиці розташований вівтар у вигляді Віфлеємської печери.

Загалом у галереях чимало усіляких ніш, підковоподібних арок, колон, які пофарбовані в білий та синій кольори. За розписом стін (приміром, за сюжетом із голубами та закритим лавровим вінком) науковці дійшли висновку, що такі малюнки притаманні для мистецтва пізнього класицизму та ампіру кінця ХVIII – середини XIX століть. Таким чином згаданий печерний скит був заснований і активно експлуатувався саме у цей період.

Як правило, всі печерні монастирі в Україні широко відомі й детально описані у письмових джерелах, починаючи із середньовіччя. Утім, згадок про скит біля села Ков’яги у них немає. Це свідчить про те, що археологи віднайшли унікальну підземну споруду, яку слід детально вивчити й описати.