У київському скансені відбудовують 253-літню дерев’яну церкву
Першого листопада у Музеї просто неба в селі Пирогів Патріарх Філарет звершив чин освячення та закладання наріжного каменю Церкви Святого Миколая 1763 року, перевезеної із с. Городище на Чернігівщині. Урочистість ознаменувала поворотний момент у справі порятунку унікальної архітектурної пам’ятки, яка викликала неймовірне захоплення і водночас руйнувалась понад 80 років.
Першого листопада у Музеї просто неба в селі Пирогів Патріарх Філарет звершив чин освячення та закладання наріжного каменю Церкви Святого Миколая 1763 року, перевезеної із с. Городище на Чернігівщині. Урочистість ознаменувала поворотний момент у справі порятунку унікальної архітектурної пам’ятки, яка викликала неймовірне захоплення і водночас руйнувалась понад 80 років.
Одна з найбільших церков Лівобережного Полісся зараз перебуває у розібраному стані у Національному музеї народної архітектури та побуту України. Знадобилось вісім перевезень впродовж місяця аби перенести споруду на південну околицю Києва. 18 серпня 2016 р. храм остаточно доправили в скансен. Загалом було промарковано приблизно 2500 деталей. У жовтні залито бетонний фундамент, на який після спорудження цегляного підмурівку поставлять церкву.
Координатор заходів з порятунку Миколаївської церкви Юрій Бруєнко розповів, що два роки тому громада села Городище підтримала ідею перевезти храм до київського скансену, архітектором проекту став Сергій Юрченко, відтоді розпочалась підготовка необхідних документів для перевезення та зведення пам’ятки.
Храм споруджено у середині XVIII століття у традиціях дерев’яної архітектури Лівобережжя України. Проте він дійшов до наших днів зі значними добудовами, адже у 1888 році тризрубний триверхий храм розширили з допомогою рукавів із півночі та півдня та добудували із заходу приділ, який з’єднав бабинець із дзвіницею.
У Музеї просто неба церкву розмістять в історико-етнографічній зоні "Полісся", неподалік від вітряків. "Церква буде відновлюватися з добудовами ХІХ століття, які самі по собі є також пам’яткою архітектури, адже там збереглися окремі розписи, різьблення", — розповів заступник директора з наукової роботи Національного музею народної архітектури та побуту України Ігор Паньків.
В майбутньому, крім архітектурної частини, відтворять також інтер’єр храму. "Всередині був потрясаючий іконостас з неймовірними Царськими вратами, мене вразило, що у пересічному українському козацькому селі працювали майстри, які виконували шедеври світового рівня. На стелі знаходились розписи ХІХ століття із зображеннями чотирьох євангелістів, створені невідомими художниками. Це ті речі, які люди повинні бачити і гордитися ними", — зазначив меценат перевезення та відбудови Тарас Довгий.
Після завершення будівництва церква з с. Городище буде не тільки експонатом скансену, але й діючою святинею. "В храмі будуть звершуватися богослужіння, він буде нагадувати нам нашу історію, нашу козацьку славу, і надихати нас оберігати незалежну Українську державу", — сказав Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет після завершення чину освячення і закладання наріжного каменю.
Один із натхненників порятунку пам’ятки протоієрей Андрій Власенко зазначив, що в рукавах храму, тобто в його пізніших прибудовах, планують відкрити музей української церковної дерев’яної архітектури. Про це повідомляє Мистецький альманах «АРТЕС».
