СЕВАСТОПОЛЬ — Римо-католицька громада святого Климента в Севастополі вкотре звернулася до міської ради з проханням повернути їй храм, у якому з післявоєнних років розміщується кінотеатр «Дружба». Настоятель римо-католицької громади святого Климента отець Юрій 24 грудня провів прес-конференцію, присвячену питанню повернення храму римо-католикам і ситуації, що склалася на кінець 2009 року у зв`язку із закриттям кінотеатру «Дружба».

«Суть нашого прохання до влади про повернення храму — це просто відновлення справедливості, і соціальної, і громадянської, адже, якщо є наступники, парафіяни, і стоїть храм, культова споруда, святе місце для частини севастопольської общини, то чому не повернути?». За словами священика, «кілька разів було чути вислів, що храму не було, залишилися тільки руїни, і на фундаментах цього храму після війни побудували кінотеатр. Але це неправда», — зазначив священик.

За словами отця Юрія, питання «вирішується» вже 12 років. «Насамперед була така маніпуляція: до середини 90-х років храм був державною власністю, і прерогатива в питанні повернення храму належала держадміністрації», — відзначив священик. Але, як додав о. Юрій, «у чиновників не було духу використовувати свої владні повноваження і повернути храм севастопольським католикам». «Передали, та дуже дивним, навіть до кінця не з`ясованим способом — начебто в комунальну власність, і рішенням цього питання має займатися депутатський корпус міськради», — пояснив на прес-конференції настоятель парафії.

Отець Юрій, як інформує УНІАН, відзначив: «Ми, як парафіяни, зверталися особисто до голови міськради Валерія Саратова, депутатів про розгляд питання повернення храму на жовтневій сесії 2009 року. Питання не було навіть включене до порядку денного, і одержана відповідь, що наше прохання не знайшло підтримки в депутатів, і залишається доцільним використовувати кінотеатр «Дружба», тобто, наш храм, і далі як кінотеатр». Як додав священик, той факт, що з деякого часу кінотеатр закритий, пов’язаний з аварійною ситуацією в приміщенні: дах і стеля перебувають в аварійному стані.

Довідка:

Римо-католицький костел св. Климента у Севастополі збудований 1911 року на пожертви католиків. Їх у Севастополі на той час було понад 3 тисячі, дві третини з них становили військовослужбовці, зокрема Чорноморського флоту.

1936 року священик Матвій Гудайтіс, який очолював парафію, був розстріляний, а храм закритий. У період оборони Севастополя в 1941-1942 рр. у його будівлі розташовувався радіовузол. Під час війни костел постраждав від бомбардувань, але близько 80% будівлі вціліло. У 1958 році, за проектом архітектора Брауде, храм був перебудований під кінотеатр.

У 1994 році вийшов Указ Президента України «Про повернення релігійним організаціям культового майна». У ньому сказано: «На виконання статті 17 Закону України «Про свободу совісті і релігійні організації» місцевим органам державної виконавчої влади забезпечити до 1 грудня 1997 року передачу в безплатне користування або повернення безплатно у власність релігійних організацій культових споруд і майна, які знаходяться в державній власності і використовуються не за призначенням».

Впродовж усіх цих років католицька община Севастополя намагається повернути будівлю храму, але костел, як і раніше, знаходиться в комунальній власності міста, будівлею уповноважена розпоряджатися міська рада.

Севастопольська римо-католицька громада відродилася з ініціативи групи католиків 1993 року. З 1996 року в тимчасово пристосованому приміщенні (колишній житловій квартирі, що використовується як каплиця) відправляють богослужіння.

Парафія налічує близько 400 чоловік різних національностей, які регулярно відвідують богослужіння трьома мовами: українською, російською та польською). При парафії діє недільна школа для дітей.

Серед членів парафії — не лише севастопольці, а й мешканці найближчих до Севастополя міст і сіл.

Світлини — з сайту Кримського вікаріату Одесько-Сімферопольської дієцезії.

На світлинах — о. Юрій Зимінський, настоятель парафії та приміщення костелу, в якому розміщений кінотеатр «Дружба».