• Головна
  • Теми
  • У Львові презентовано «Розмови пана з панотцем» в українському перекладі...

У Львові презентовано «Розмови пана з панотцем» в українському перекладі

16.09.2013, 12:30
У Львові презентовано «Розмови пана з панотцем» в українському перекладі - фото 1

Книга про секулярне та релігійне життя польського соціуму, яка постала в Польщі ще 20 років тому, тепер стала доступною для українського читача. «Розмови пана з панотцем» — це книга діалогів між отцем Юзефом Тішнером та польським журналістом Адамом Міхніком, розмови між якими провадить журналіст Яцек Жаковський.

exklusiv.gifКнига про секулярне та релігійне життя польського соціуму, яка постала в Польщі ще 20 років тому, тепер стала доступною для українського читача. «Розмови пана з панотцем» — це книга діалогів між отцем Юзефом Тішнером та польським журналістом Адамом Міхніком, розмови між якими провадить журналіст Яцек Жаковський.

«Ідея перекласти книгу виникла під час минулорічного фестивалю Бруно Шульца за бажанням самого Адама Міхніка», — зауважив перекладач Андрій Павлишин під час презентації книги, яка відбулася 15 вересня у рамках ХХ Форуму видавців. Як кажуть представники видавництва «Дух і літера» (де вийшла книга), в останнє 20-річчя в Україні видано більш, ніж 400 польських книг, і це дуже невелика цифра, зважаючи на те, що історії двох країн тісно переплітаються.

«Розмови пана з панотцем»

Ця книжка представляє специфічнй жанр, який майже відсутній в українській літературній та есеїстичній практиці – це жанр мегаінтерв’ю, у якому зображено шлях до свободи наших дуже близьких сусідів – поляків, - вважає Андрій Павлишин. Діалоги між секулярним Міхніком та релігійним Тішнером торкаються не лише історичних проблем суспільного руху, але й філософських питань. Це своєрідна енциклопедія польського життя від ІІ Світової війни до 1993 року, відзначив перекладач.

Як він розповів, розмова героїв книги велася у напружений момент великого розчарування у реформах Лешека Бальцеровича (поч. 90 рр. ХХ ст. — ред.).

Станіслав Тішнер був священиком, який не досягнув високих посад в духовній єрархії, але був людиною, до голосу якого прислухалися. Займаючись феноменологією і глибоко вивчаючи Хайдеґера, він був прихильником найновіших напрямків філософії і активно впроваджував у життя польської Церкви букву ІІ Ватиканського собору. За словами Павлишина, консервативний, але обізнаний із модерними трендами сучасності отець Тішнер показав, як через поступовий перехід до нових концепцій поширення августиніанства католицьке суспільство відійшло від конформізму та консервативної закостенілості до прагнення солідарності та змін політичних. У свою чергу Адам Міхнік, як активний учасник перетворення польського суспільства із комуністичного на громадянське , у своїх розмовах ретельно деконструює персональні моменти опозиційного політичного руху.

«Розмови пана з панотцем»Журналіст Яцек Жаковський, який на той час модерував розмову, підкреслює, що через 20 років не всі побоювання тих часів підтвердилися. «Побоювання про те, що національний рух стане загрозою для змін та трансформації не виправдалися, як і надії на зміни, що відбувалися в Церкві», — зауважив він. Із його слів, у польському костелі Тішнер був одиноким островом, і після його смерті лишилася велика діра в польській РКЦ. «Його поведінка була відкинута багатьма представниками польського духовенства, і це була велика особиста драма Тішнера, те, що його виїло зсередини», — наголосив Яцек Жаковський. Він вважає, що 20 років тому суспільство переоцінило раціональність обраного шляху реформування Польщі, оскільки не передбачило суспільних загроз, пов’язаних із неоліберальним варіантом цих змін.

«Багато представників суспільства цю книжку прочитало, але немає враження, що її зрозуміли, — зауважив журналіст. — Я не пригадую жодної серйозної змістовної полеміки, крім однієї книжки, написаної молодим філософом з Познані, у крайньо націоналістичних тонах». Яцек Жаковський вірить, що доля книги може змінитися в Україні. «Можливо, вона викличе дискусію в українському суспільстві, хоча й її менше тут купуватимуть», — припустив він.

На думку Андрія Павлишина, ця книга буде цікавою для тих, хто вважає себе причетним до побудови нової ідентичності в Україні, оскільки показує шлях громадянського суспільства, що долає трухлявий тоталітаризм.

Довідка

Юзеф Тішнер – римо-католицький священик, професор Папської академії. Народився 1931 року у Старому Сончі у сім’ї вчителів. Він займався феноменологією і глибоко вивчав Хайдеґера. Був прихильником найновіших напрямків філософії і активно впроваджував в життя польської церкви букву ІІ Ватиканського собору. Особливої популярності набув у 1981 році, коли виявив солідарність із польськими страйкарями, виголосивши кілька фундаментальних проповідей та сформувавши етику праці. Помер у 2000 році від важкої хвороби.

Адам Міхнік головний редактор найбільшої польської щоденної газети Gazeta Wyborcza, світський політик, дисидент, інтелектуал та знаний польський філософ і публіцист. Народився у 1946 році у родині колишнього комуніста-атеїста. Успадкував прізвище матері, оскільки його батьки жили в цивільному шлюбі. Формувався під впливом різних інтелектуальних кіл, у яких формувалися опозиційні тренди щодо діючого уряду. У 1968 році він відчув на собі вагу авторитарної комуністичної держави, ставши фронтменом студентських заворушень у Варшаві. Просидів у в’язницях близько 5 років.