Виділені кошти на «музеєфікацію» Десятинної церкви насправді уряд виділив Московському Патріархату, щоб остаточно знищити світову пам'ятку — заява археологів
У підмурки Десятинної церкви в Києві хочуть вбити кілька десятків бетонних паль, на яких буде споруджено підмурок церкви Московського Патріархату. На сполох забила група ініціативних археологів, яка, не отримуючи ніяких коштів за свою роботу, все-таки докладає максимум зусиль, аби зберегти пам'ятку. Позицію археологів, оприлюднену в Живому журналі (ЖЖ), подає портал «Українська правда».
Кабмін 8 вересня видав розпорядження, згідно з яким "для проведення археологічних досліджень та музеєфікації залишків фундаментів Десятинної церкви" виділяються бюджетні кошти на суму 13 мільйонів 400 тисяч гривень.
"Ці гроші треба «освоїти» до нового року. Однак археологи, які з 2005 року працюють на розкопках, останні два роки не отримали ні копійки за свою роботу. Вони працюють безплатно — просто бо не можуть кинути пам'ятку, яка, будучи відкритою (розкопаною), зруйнується і буде втрачена для науки і для країни", — йдеться в ЖЖ-повідомленні.
Археологи, як повідомляється, отримали інформацію про розпорядження з третіх рук, «бо ні паперів, ні грошей в руках не тримали». Люди, які приходять до них з Адміністрації президента, не афішують своїх прізвищ і посад.
"Коли керівники археологічної експедиції почали дізнаватися, що мається на увазі під "музеєфікацією", на яку виділено гроші, то з'ясувалося, що мається на увазі закладення підмурку для церкви Московського Патріархату: бетонні палі та бетонна плита на них. Тобто 14 млн бюджетних коштів віддається певній церковній конфесії! При цьому унікальна пам'ятка древньої архітектури й історії нищиться", — наголошують археологи.
"Десятинна церква — унікальна пам'ятка середньовічної архітектури, яка має світове значення. Вона була першим кам'яним християнським храмом Русі, і той культурний спадок, що дійшов до наших днів, повинен належати всім людям, незалежно від віросповідання, конфесії, національності. Усі знахідки давньої історії Києва, зроблені на десятинці, а також фундаменти, рови чи поховання, мали б увійти до складу музею європейського рівня", — підкреслюють археологи.
