Громадські діячі Львова просять владу вирішити питання передачі будівлі у центрі Львова на користь ЦХВЄ

Науковці, підприємці, службовці та громадські діячі Львова 19 вересня звернулися до влади Львівської області та Львова з проханням передати громаді Церкви Християн Віри Євангельської приміщення у центрі Львова по вул. Пекарській 57 і 59. Підписанти листа просять керівництво Української Православної Церкви (Московського Патріархату) відмовитися від бажання отримати цю будівлю, бо це, як наголошено у листі, може призвести до міжконфесійного конфлікту.

Йдеться про прихрамові будівлі по вул. Пекарській 57 і 59, які використовують Збройні Сили України як військовий шпиталь, і які Міністрество Оборони хоче передати у власність УПЦ (МП).

Проблема полягає у тому, що храм, який безпосередньо примикає до цих приміщень і створює з ними єдиний комплекс, належить львівській громаді Церкви Християн Віри Євангельської (Місії «Добрий самарянин»). Громада ЦХВЄ вже 21 рік безрезультатно просить Міністерство оборони України та Кабмін передати їй ці приміщення.

Отож, громадські діячі Львова переконані, що пріоритетне право отримати у власність вищезгадані приміщення по вул. Пекарській має лише громада Церкви Християн Віри Євангельської. Громадські діячі також застерігають владу Львова, що можлива передача приміщень по вул. Пекарській 57 і 59 у власність УПЦ (МП), може спровокувати міжконфесійний конфлікт у місті.

У коментарі РІСУ один із підписантів, Богдан Панкевич, зазначив, що міська і обласна влади мають врешті вирішити питання виділення землі або приміщення Львівській єпархії УПЦ (МП), але не шляхом створення таких конфліктних ситуацій.

 Текст листа:

 Голові Львівської облдержадміністрації п. Віктору Шемчуку

Голові Львівської обласної ради п. Петрові Колодію

Міському Голові Львова п. Андрієві Садовому

19 вересня 2013 року

Відкритий лист

Ми, науковці, підприємці, службовці та громадські діячі Львова, що підписалися нижче, з тривогою дізналися про загрозу нової несправедливості, яка може суттєво вплинути на релігійний клімат у місті Львові.

Міну сповільненої дії було закладено ще 1992 року, коли при перерозподілі львівських храмів відповідно до потреб віруючих розпорядженням Представника Президента України львівській громаді Церкви Християн Віри Євангельської (Місії «Добрий самарянин») було передано храм Христа Спасителя, але без інших будівель храмового комплексу. Йдеться про прихрамові будівлі по вул. Пекарській 57 і 59, які й далі використовувались Збройними Силами України як військовий шпиталь.  

Численні прохання згаданої релігійної громади до Міністра оборони України та до Кабінету міністрів України про передачу їй цих будівель відповідно до запису в реєстраційному посвідченні, тобто «в цілому», залишалися безрезультатними.   

Проте коли у квітні 2013 року з таким самим проханням до Премʼєр-міністра України звернулася громада Української Православної Церкви (МП), адміністративна машина відреагувала блискавично, і практично всі документальні погодження на рівні центральної влади були отримані. Сьогодні справа лише за рішенням органів місцевого самоврядування Львова.

Ми вітаємо сам факт, що Збройні сили України і державна влада вирішили припинити нецільове використання згаданих приміщень. Проте ми цілковито переконані, що пріоритетне право отримати їх у власність має громада Церкви Християн Віри Євангельської, яка домагається цього вже двадцять один рік.

На наше глибоке переконання, цими будівлями має відати громада, яка володіє самим храмом. Інакше єдиний храмовий комплекс виявився б розділеним поміж двома релігійними громадами, що створювало б нездорову ситуацію взаємних претензій і витворило б у Львові нікому не потрібне вогнище міжконфесійного конфлікту.

Закликаємо вище державне керівництво розумно і виважено підійти до тонких питань міжконфесійної рівноваги у Львові, не навязуючи місцевій громаді свої преференції, а представників львівської влади – виконати те, що влада повинна була зробити ще двадцять один рік тому, а саме: передати у власність будівлі на вул. Пекарська, 57–59 громаді Церкви Християн Віри Євангельської.

Закликаємо також керівництво Української Православної Церкви відмовитися від свого подання, беручи під увагу багатолітні звернення іншої християнської громади.

Підписи:

Тарас Возняк, редактор культурологічного часопису «Ї»

Михайло Голубець, доктор біологічних наук, професор, академік Національної академії наук України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, почесний директор Інституту екології Карпат НАН України

Іван Гречко, голова Клубу греко-католицької інтелігенції

Ярослав Грицак, доктор історичних наук, професор Українського католицького університету

Орест Друль, журналіст, шеф-редактор Інтернет-проекту «Західна аналітична група»

Віталій Загайний, заст. голови Львівського регіонального відділення Асоціації міст України

Ігор Калинець, колишній політв’язень, лауреат Шевченківської премії

Леся Крип’якевич, заст. голови Фонду святого Володимира з гуманітарних питань

Лариса Крушельницька, професор, доктор історичних наук, почесний директор Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника, голова археологічної комісії Наукового товариства ім. Т. Шевченка

Тетяна Крушельницька, депутат Львівської міської ради 1 – 5 скликань, доцент Національного університету «Львівська політехніка»

Мирослав Маринович, колишній політвʼязень, проректор Українського католицького університету

Ігор Матушевський, голова Фонду святого Володимира

Богдан Панкевич, депутат Львівської міської ради

Олесь Пограничний, журналіст

Зорян Попадюк, колишній політв’язень

Ярослав Рущишин, підприємець, голова Комітету підприємців Львівщини

Мирослав Сеник, депутат Львівської обласної ради, голова Львівської обласної ради (2006 – 2010 рр.)

Богдан Сорока, художник-графік

Олесь Старовойт, депутат Львівської обласної ради V та VI демократичного скликання

Павло Хобзей, депутат Львівської обласної ради

Юрій-Богдан Шухевич, колишній політв’язень