ЧЕРНІГІВ – Касаційну скаргу Чернігівської єпархії Української Православної Церкви (МП) Верховний Суд України відхилив іще 10 лютого 2010 року та залишив без змін рішення Деснянського районного суду міста Чернігів від 4 серпня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 6 жовтня 2009 року.

У них зобов’язано управління Чернігівської єпархії Української Православної Церкви (МП) знести намети, встановлені поруч із будівлею Катерининської церкви у Чернігові.  Ухвала Верховного суду України оскарженню не підлягає. У разі її невиконання добровільно, судовий виконавець разом із міліцією має виконати ухвалу суду і знести два встановлені незаконно намети, що псують вигляд Катерининської церкви.

За інформацією представників козацької громади, у розпорядженні якої нині перебуває названа культова споруда, виконавча служба ніби дала термін Чернігівському єпархіальному управлінню УПЦ (МП) для ліквідації так званого «походного» храму під стінами Катерининського кафедрального собору УПЦ КП до 9 березня.

Однак, як повідомляє кореспондент РІСУ Любов Потапенко, 10 березня два намети (один – господарський, другий – так званий храм) стояли ще на місці.

За інформацією начальника відділу у справах релігій Чернігівської ОДА Віктора Молочка, ситуація з виконанням ухвали Верховного суду України з приводу означеної теми непроста, коли і яким чином буде виконано відповідну ухвалу – наразі невідомо. Адже ця справа вельми специфічна для виконавчої служби Чернігова: опис і вилучення культових предметів із наметової церкви має відбутися бездоганно з юридичної точки зору. Бо навряд, щоб представники УПЦ (МП) добровільно прибрали свої наметові конструкції.

Отож уже місяць ситуація залишається невизначеною. За словами місцевих журналістів, розпочалася «обробка» громадської думки місцевими ЗМІ, прихильними до УПЦ (МП). Хоча, на їх же переконання, навряд чи багато чернігівців підтримає невиконання рішення Верховного суду, адже за три з половиною роки «дислокації походного храму» його мешканці доволі набридли городянам: вони систематично проклинали молодят, що брали шлюб у Катерининській церкві, ображали тих, хто в неї заходив, нав’язливо чіплялися зі своїми «проповідями» до туристичних груп і т.п.

Наразі Катерининський кафедральних собор УПЦ КП функціонує в нормальному режимі: на службах багато вірян, із початку посту до Великодня тут виставлено чотири місцеві чудотворні ікони (Живоносне джерело, Праворучиця, Дубинська і Дігтярівська, однієї з яких торкалися руки святого Лаврентія Чернігівського). На початок зими у церкві було відремонтовано систему опалення, серйозно постраждалу від попереднього річного блокування споруди мешканцями «походного» храму.

Керівництво Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» заявляло, що позиватиметься в суді до винуватців знищення експонатів музею (ніби на мільйон гривень), що містився у приміщенні Катерининської церкви. Однак досі не чутно жодної офіційної інформації з цього приводу.

На адресу РІСУ надійшло спростування від Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» про те, що "скільки коштують знищені цінності і чи буде позов до суду – Національному заповіднику “Чернігів стародавній” невідомо".  "У даному випадку необхідно звертатися до власника експонатів – Чернігівського обласного історичного музею ім. В.В.Тарновського, який підпорядкований Управлінню культури, туризму і охорони культурної спадщини обласної держадміністрації", - йдеться у повідомленні Сергія Чернякова, ученого секретаря заповідника.

Адже з 1979 року в Катерининській церкві працював Музей народного декоративного мистецтва Чернігівщини (він був підпорядкований Чернігівському обласному історичному музею ім. В.В.Тарновського). Відповідно до р озпорядження голови Чернігівської обласної держадміністрації у квітні 2006 року церква передана у користуваня козацькій релігійній громаді УПЦ КП. Проте, внаслідок блокування храму політичними організаціями та віруючими УПЦ, в Катерининській церкві в жахливих умовах (споруда не опалювалася взимку і не провітрювалася) більше року знаходилися музейні експонати обласного історичного музею, зокрема українська народна вишивка та ткацтво, вироби гончарів та різьбярів, прикраси та лозові меблі тощо. Наслідки блокування пам’ятки архітектури відомі – сотні “покалічених” музейних експонатів.