• Головна
  • Новини
  • ОБСЄ актуалізує питання релігійної свободи та злочинів на ґрунті ненависті...

ОБСЄ актуалізує питання релігійної свободи та злочинів на ґрунті ненависті

25.02.2016, 15:01
ОБСЄ актуалізує питання релігійної свободи та злочинів на ґрунті ненависті - фото 1
25 лютого у Києва учасники міжнародної місії ОБСЄ зібрались разом з духовними лідерами, юристами та фахівцями з релігійних питань, щоб підсумувати наслідки роботи річного проекту та окреслити майбутні перспективи.

Конференція ОБСЄexklusiv.gifПротягом минулого року представники місії ОБСЄ, які продовжували працювати у рамках проекту «Зміцнення безпеки релігійних громад та інших груп в Україні», не раз вказували на порушення права релігійної свободи в Україні. Покращення ситуації мало відбутись завдяки мережі діалогів, які були проведені протягом цього часу. Сьогодні, 25 лютого, у Києві учасники міжнародної місії зібрались разом з духовними лідерами, юристами та фахівцями з релігійних питань, щоб підбити підсумки проекту та окреслити майбутні перспективи.

«Нам було важливо зібрати різні думки та засвідчити повагу до релігійної свободи та важливість діалогу для вирішення наявних проблем, — підкреслила Беатріс Балбін, перший заступник директора БДІПЛ/ОБСЄ. — Центральний меседж програми – те, що міжнародні закони працюють гарантом релігійної свободи у всьому світі. Це також сприяє запобіганню інструменталізації релігії, яку часто залучають до політичних ігор. 56 представників ОБСЄ, на жаль, мають констатувати, що злочини на підставі ненависті досі мають місце. Нам важливо продовжувати співпрацю з українськими представниками і звернути увагу на практичну імплементацію реформ. Всі наші висновки будуть записані та видані у вигляді звіту та перекладені різними мовами».

Проект від ОБСЄ тривав 13 місяців, протягом яких були проведені дві національні зустрічі у Києві, конференції у Варшаві та Відні, численні регіональні тренінги та робочі зустрічі, діалоги та воркшопи щодо подолання злочинів на ґрунті ненависті та порушень релігійної свободи, зауважила пані Балбін.

Важливим аспектом проекту, який вдалось повноцінно втілити, було відновлення зв’язків та співпраці між регіональними органами, які опікуються питання релігії, додав голова Департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури України Андрій Юраш. За його словами, зараз відновлена повномасштабна взаємодія з регіонами, відбуваються регулярні робочі зустрічі. Чиновник також звернув увагу на важливу заяву, яку днями опублікувала Громадська рада щодо взаємодії з релігійними організаціями при МЗС. Окрім того, у 2015-му році відновила свою роботу Експертна рада при Мінкульті, яка мала вже 8 засідань. Стосунки з міжнародними організаціями також вийшли на новий рівень разом з сподіваннями на майбутні спільні проекти.

На засіданні представники релігійних громад та державних органів з Вінницької та Одеської областей згадали про проведені діалоги. Вони зауважили, що це  мало особливо практичне значення для юристів та правоохоронців, які можуть зустрічатись зі злочинами на ґрунті ненависті. Відтепер вони матимуть практичні напрацювання для правильного реагування на подібні виклики та порушення прав людини. У той же час, релігійні мотиви певних злочинів не фіксуються. Тому, як зауважили представники прокуратури, певні злочинні дії не розглядаються як такі, що вчинені на релігійному грунті.

«Права людини є базовими поняттями для міжнародної спільноти і ми маємо пам’ятати, що вони й досі мають надзвичайну силу, яка стверджує рівність всіх людей. Канада, яка має у собі багато національностей та релігій, є прикладом їхнього мирного співіснування. На жаль, релігійна нетолерантність та дискримінація продовжують зростати у світі. Саме тому ми звертаю особливу увагу на роботу з духовними спільнотами та на захист прав нацменшин», — виступила Анн Маттсон Гаусс, радник з політичних питань Посольства Канади в Україні.

Просування змін активно відбувається, попри проблеми, що лишаються. Про це заявив виконавчий директор Інституту релігійної свободи Максим Васін. Його важлива роль полягала не лише в участі у конференціях, а й у висвітленні актуальних викликів та ситуації, що розвивається в Україні. На його думку, триває активний розвиток військового капеланства та релігійної освіти, впровадження нових законів. Однак залишаються чималі виклики, які стосуються не лише окупованих територій, а й різноманітних питань як, наприклад, можливість альтернативної військової служби вірян.

З боку представників медіа слово взяв директор Релігійно-інформаційної служби України Тарас Антошевський: «Останні 10 років нашої роботи були присвячені темі моніторингу релігійної свободи. Важливим є питання висвітлення цієї проблеми. Медіа формують світогляд як ніяка інша суспільна інституція. Матеріал у виданні може сформувати позицію значної частини населення». Доповідач розповів, що у 2015 році РІСУ проводила проект, присвячений висвітленню релігійної ситуації в регіонах України, щоб допомогти розвитку діалогу та міжконфесійних стосунків, дослідити історичну спадщину, спростовувати міфи та стереотипи. «Це, зокрема, стосується поділу конфесій на «традиційні» та «нетрадиційні», що часто має негативні наслідки у ставленні до тих, кого називають «нетрадиційними». Цікава стаття про їх історію, спадщину в цьому регіоні можуть змінити ставлення до них. Бо як можна вважати нетрадиційною певну конфесію, якщо вона в Україні існує понад століття?».

Також йшлося про роль медіа в сучасних міжконфесійних конфліктах. «Є зацікавлені в тому, щоб у нас були гострі конфлікти, щоби про них суспільство говорило. І ми не раз спостерігали, що медіа були залучені до цього процесу. В майбутньому треба оперативно реагувати на штучне розпалювання ворожнечі та подальшу ескалацію конфлікту в медіа, щоб запобігати подібному негативному впливу», — наголосив Т.Антошевський.

За словами учасників та спеціалістів, головною цінністю роботи місії ОБСЄ з питань релігійної свободи стало відновлення культури діалогу та запровадження практичних зустрічей, які дали змогу не лише обговорити наявні проблеми, а й випрацювати нові механізми співпраці. Тому усі присутні погодились щодо актуальності продовження роботи з міжнародними представниками, які допомагають єднати тих, хто не мав діалогу у звичному житті.

Нагадаємо, що попередня конференція у Києві відбулася на початку грудня 2015-го року. Учасники семінару мали змогу обговорити приклади побудови діалогу та міжнародний досвід, а також зрозуміти, якою є проблема його ширшого запровадження в Україні.