На Закарпатті вшанували єпископа Юлія Фірцака – захисника українців в Угорському парламенті
У Закарпатському угорському інституті, що у Берегові, 22 листопада відбулася наукова конференція та відкрилася виставка архівних документів до 100-річчя з дня смерті єпископа Мукачівської греко-католицької єпархії Юлія Фірцака (1836-1912).
За повідомленням сайту Мукачево.net, на конференцію запросили богословів та істориків з Угорщини та Закарпаття, консула Угорщини в Берегові Іштвана Тота, мера угорського міста Фегердьормот Атіллу Тілкі, римо-католицького священика Антала Міхельса, директора архіву реформатської церкви Закарпаття Гейзу Кейса та інших.
У відкритті виставки документів і фотографій, присвячених постаті Юлія Фірцака, взяв участь і директор державного архіву Закарпатської області Михайло Місюк. Він зазначив, що церковні архіви є найбільшими і тому багато документів, які там зберігаються, ще лише очікують на обробку та дослідження з боку фахівців-істориків.
Єпископ Юлій Фірцак був професором і ректором Ужгородської духовної семінарії (1876-1887), депутатом державних зборів Угорщини (1887-1890), а у 1891 році обраний єпископом Мукачівської греко-католицької єпархії.
Священика турбував трагічний стан українського (русинського) населення Закарпаття, він не був прихильником мадяризації, натомість підтримував "Общество св. Василія", яке перш за все видало "Буквар" для молодших школярів, а з 1897 року випускало популярний часопис "Наука". З 1903 р. його редактором був о. Августин Волошин.
«Єпископ Юлій Фірцак запропонував мені також написати малу граматику і читанку для народних шкіл. У такий спосіб вийшла моя мала "Методична граматика" 1898 року, а через два роки після цього — моя "Читанка для руської молоді", - згадував Августин Волошин, греко-католицький священик, згодом прем'єр-міністр автономного уряду Карпатської України.
Йосип Кобаль, історик, завідувач археологічного відділу Закарпатського краєзнавчого музею каже, що саме Юлію Фірцаку ми нині завдячуємо сучасним зовнішнім виглядом Кафедрального собору в Ужгороді. У 1903 році за сприяння єпископа капітально відремонтували храм, перекрили дах, відновили каплицю.
«Він представляв інтереси українців краю в Угорському парламенті, де очолював освітню комісію, - каже Йосип Кобаль. - Чимало зробив і для просвітництва, і для економічного розвитку краю. Адже Фірцак - один з ініціаторів так званої "Рутенської акції", керованої знаменитим Едмундом Еганом, котра допомогла десяткам тисяч краян вижити та розвивати господарство й народні промисли».
Виставка архівних документів у Берегові, присвячена Юлію Фірцаку, триватиме до 29 листопада.
