• Головна
  • Новини
  • Груднева «Кана» – про «перерізання пуповини» по-християнськи...

Груднева «Кана» – про «перерізання пуповини» по-християнськи

24.11.2015, 16:05
Груднева «Кана» – про «перерізання пуповини» по-християнськи - фото 1

Деякі люди думають, що дітей виховують для того, щоб було кому «склянку води на старість подати». Це не так! Дітей треба підготувати до життя та відпустити. Про це мова у грудневому числі християнського журналу для родини «Кана», його провідна тема звучить «Завдання батьків – відпустити дітей».

Кана.jpegДеякі люди думають, що дітей виховують для того, щоб було кому «склянку води на старість подати». Це не так! Дітей треба підготувати до життя та відпустити. Про це мова у грудневому числі християнського журналу для родини «Кана», його провідна тема звучить «Завдання батьків – відпустити дітей».

Взагалі-то на практиці це зовсім не просте питання. Тому один із інтерв`юерів цього випуску, домініканець о. Якуб Гонцяж, розповідає про те, як «перерізати пуповину» по-християнськи. Зокрема він говорить, що батьки мають усвідомити, що «завданням  дитини  не  є  робити батьків щасливими, бо вона просто не може цього зробити, ні маленька, ні доросла. Бо батьки самі вирішують, чи вони хочуть бути щасливими, чи ні». Також священик зауважує:

«Якщо  син  живе  з  батьками  і  може  працювати – хай працює, заробляє гроші,  і певну частину утримання  дому  хай  бере  на  себе. Не  хоче  працювати – не давати їсти».

Психотерапевт Оксана Марциняк-Дорош каже, що відпустити дитину – означає почати  їй  довіряти. Ця  довіра  зростає з  віком  дитини,  і  батьки  щораз більше справ для виконання доручають  їй. На базі довіри росте самооцінка дитини, а найголовніше – спокій батьків. Адже  кожні  батьки  переживають, що буде з їхньою дитиною, коли їм прийде  час  відійти  у  вічність. Однак часом «перерізання пуповини» може  бути  дуже  болючим.  Батьки  не  хочуть  відпустити  дитину і  ранять  її  цим.  Тому варто приглянутись до проблем, що виникають у батьків, діти яких стають дорослими.

Керуючись принципом «віра від свідчення», редакція «Кани» також пропонує прочитати низку матеріалів про простих, але по-своєму «великих» людей. Про багату на любов сім’ю Ніканшинів, які виховують синочка з церебральним паралічем. Про професора Юрія Мончака, який досліджує наші гени та шукає порятунку від онкозахворювань. Про талановиту іконописницю Любу Яцків. Та про «додаткову голову» Івана Павла ІІ – монахиню Емілію Ерліх, котра довгі роки була інтелектуальним помічником понтифіка.

Детальніше про умови придбання журналу «Кана» дивіться на сайті видавництва «Свічадо». Нагадуємо, що розпочалася передплата на 2016 рік.

Про «життя» часопису читайте на нашій сторінці у Фейсбуці.