<rss version="2.0" ><channel><title>Релігієзнавство-дайджест</title><link>http://risu.org.ua/ua/index/monitoring/religious_digest</link><image><url>http://risu.org.ua/php_uploads/images/sitecontent/ContentFileLogo_UA_5.gif</url><title>RISU</title><link>http://risu.org.ua/ua/index/monitoring/religious_digest</link><width>169</width><height>84</height></image><item><link>http://risu.org.ua/ua/index/monitoring/religious_digest/48118/</link><pubDate>Tue, 15 May 2012 13:55:30 +0300</pubDate><title>Софію Київську заклав князь Володимир - історик</title><description>Побудову Софійського собору, спираючись на звістки давньоруських літописів, традиційно пов'язують із князем Ярославом Мудрим. Він правив Київською Руссю у 1019–1054 роках. Завідувач відділу науково-історичних досліджень заповідника &quot;Софія Київська&quot; професор Надія Нікітенко, 68 роки, наголошує, що на стінах собору більш виразно простежується прославлення його батька, князя Володимира Великого, який сидів на престолі у 980–1015 роках.</description><category>Релігієзнавство-дайджест</category></item><item><link>http://risu.org.ua/ua/index/monitoring/religious_digest/48114/</link><pubDate>Tue, 15 May 2012 12:02:09 +0300</pubDate><title>Комплекс уніятизму</title><description>Життя УГКЦ без «вічного» спору, який тягнеться ще від ХІХ століття, – що було перше: курка чи яйце, – якось і не мислиться. «Вічна» дискусія між «латинниками» і «восточниками», яка у ХІХ столітті набрала форм боротьби між народовцями і москвофілами, а після виходу УГКЦ з підпілля між «васильянчиками» і «патріархальщиками» могла би виглядати смішною, недоречною і банальною, якби вона не було виразом комплексу галицької меншовартості.</description><category>Релігієзнавство-дайджест</category></item><item><link>http://risu.org.ua/ua/index/monitoring/religious_digest/47654/</link><pubDate>Fri, 06 Apr 2012 14:48:30 +0300</pubDate><title>Велика П’ятниця</title><description>Цього дня в Католицькій Церкві найсуворіший піст (кількісний і якісний), нерідко віруючі постять на хлібі й воді, не виключені й випадки повного утримання від їжі.</description><category>Релігієзнавство-дайджест</category></item><item><link>http://risu.org.ua/ua/index/monitoring/religious_digest/47182/</link><pubDate>Wed, 07 Mar 2012 11:59:39 +0300</pubDate><title>Торжество Православ'я - свято догмату</title><description>Щорічно Перша седмиця суворого великопісного подвигу завершується світлим святом «Торжества Православ`я». І хоча спочатку це свято мало вузько територіальне значення (очищення Константинопольської Церкви від іконоборців, які керували нею кілька десятиліть), але завдяки принципу анафематизму, покладеному в основу богослужіння цього свята, воно справді перетворилося на «свято догматів».</description><category>Релігієзнавство-дайджест</category></item><item><link>http://risu.org.ua/ua/index/monitoring/religious_digest/47166/</link><pubDate>Tue, 06 Mar 2012 17:53:28 +0300</pubDate><title>&quot;Практика аскези в ісламському містицизмі» та «Євангельські християни святі сіоністи&quot; — нові дослідження українських релігієзнавців</title><description>20 лютого на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 26.053.21 у Національному педагогічному університеті ім. М.П. Драгоманова відбувся захист двох доволі глибоких і оригінальних дисертації зі спеціальності «Релігієзнавство»</description><category>Релігієзнавство-дайджест</category></item><item><link>http://risu.org.ua/ua/index/monitoring/religious_digest/47135/</link><pubDate>Mon, 05 Mar 2012 13:00:53 +0300</pubDate><title>Неоязичництво в сучасних релігійних шуканнях українців</title><description>Виникнення та поширення різноманітних неоязичницьких релігійних рухів, діяльність яких спрямована на відродження або реконструкцію автохтонних, дохристиянських релігійних вірувань, можна назвати однією з загальносвітових тенденцій сучасності.</description><category>Релігієзнавство-дайджест</category></item><item><link>http://risu.org.ua/ua/index/monitoring/religious_digest/47068/</link><pubDate>Wed, 29 Feb 2012 13:24:46 +0300</pubDate><title>Патріарх, визнаний народом, не визнаний Ватиканом</title><description>На гербі Йосифа Сліпого є напис Per aspera ad astra (&quot;Крізь терни до зірок&quot;). Поза тим, що Патріарх Йосиф був одним із найбільш впливових та відомих українців у другій половині ХХ століття, його життя було куди більш тернистим, аніж зірковим.</description><category>Релігієзнавство-дайджест</category></item><item><link>http://risu.org.ua/ua/index/monitoring/religious_digest/47006/</link><pubDate>Sat, 25 Feb 2012 16:06:51 +0300</pubDate><title>Греко-католицька церква та українська національна ідентичність в Галичині</title><description>24 лютого 1807 року у Львові Папською курією була відновлена Галицька митрополія, що була ліквідована польською владою на початку XV століття. Розпочався якісно новий етап у розвитку греко-католицької церкви, який супроводжувався тривалим пошуком національної орієнтації протягом усього ХІХ століття і завершився переходом УГКЦ на українські позиції</description><category>Релігієзнавство-дайджест</category></item><item><link>http://risu.org.ua/ua/index/monitoring/religious_digest/46966/</link><pubDate>Wed, 22 Feb 2012 14:59:58 +0300</pubDate><title>&quot;Масштаб глави нашої Церкви ми зрозуміли після того, як він вийшов на волю&quot;</title><description>Отець-доктор Іван МУЗИЧКА впродовж багатьох років співпрацював із Патріархом. Був проректором Українського католицького університету, який заснував саме Йосип Сліпий. Пізніше очолював римську колегію Святої Софії, згодом служив в українському храмі Святих Сергія і Вакха в Римі. Нині, як сам жартує, — вільна людина. До речі, не так давно відзначив свій дев’яностий ювілей.</description><category>Релігієзнавство-дайджест</category></item><item><link>http://risu.org.ua/ua/index/monitoring/religious_digest/46961/</link><pubDate>Wed, 22 Feb 2012 12:37:12 +0300</pubDate><title>Римська одісея Йосипа Сліпого із радянської неволі</title><description>17 лютого виповнюється 120 років від дня народження Йосипа Сліпого (1892–1984). Тернистий шлях Йосипа Сліпого: від наступника Андрея Шептицького через радянські репресії до патріарха УГКЦ на еміграції</description><category>Релігієзнавство-дайджест</category></item><item><link>http://risu.org.ua/ua/index/monitoring/religious_digest/46814/</link><pubDate>Tue, 14 Feb 2012 09:54:17 +0300</pubDate><title>Втрачена еміграція</title><description>Попри несприятливі умови перебування української громади в Боснії, духовна спадщина цієї гілки українства зайняла свою нішу</description><category>Релігієзнавство-дайджест</category></item><item><link>http://risu.org.ua/ua/index/monitoring/religious_digest/46765/</link><pubDate>Fri, 10 Feb 2012 15:49:18 +0300</pubDate><title>Християнізаційні впливи на Русі в ІХ ст.</title><description>Загальноприйнято вважати, що християнство на Русі веде свій початок від 988 року. Проте тоді християнство було остаточно утверджено на офіційному рівні як державну релігію. Саме ж поширення християнства на Русі, як про це свідчать вітчизняні та іноземні літописні джерела, почалося значно раніше, ще в 860-ті роки і тривало ціле століття.</description><category>Релігієзнавство-дайджест</category></item><item><link>http://risu.org.ua/ua/index/monitoring/religious_digest/46735/</link><pubDate>Thu, 09 Feb 2012 12:31:59 +0300</pubDate><title>Релігійні чинники народження Козацької України</title><description>У середньовічній Європі досить часто межі приналежності тих чи інших племен до того чи іншого народу визначались межами поширення тої чи іншої помісної церковної юрисдикції на певні терени. Саме так було, зокрема, на Русі, де всі племена (незалежно від етнічного походження) після навернення до християнства і введення їх до юрисдикції Руської Церкви починали вважатися приналежними до руської народності.</description><category>Релігієзнавство-дайджест</category></item><item><link>http://risu.org.ua/ua/index/monitoring/religious_digest/46643/</link><pubDate>Fri, 03 Feb 2012 17:32:56 +0300</pubDate><title>Релігія поза церквою</title><description>Людмила Филипович, доктор філософських наук, професор, заввідділу релігійних процесів в Україні Інституту філософії НАНУ, про константу кількості вірних та українців, які вірять поза релігією</description><category>Релігієзнавство-дайджест</category></item><item><link>http://risu.org.ua/ua/index/monitoring/religious_digest/46630/</link><pubDate>Fri, 03 Feb 2012 14:19:13 +0300</pubDate><title>&quot;Нам потрібно розвивати богослов’я зустрічі з Іншим, яке включає іншого&quot;, – Роман Завійський</title><description>Викладач кафедри богослов’я Українського католицького університету Роман Завійський став першим громадянином України, який захистив докторат з богослов’я в Оксфордському університеті. Роман Завійський досліджував богословський доробок отця Сергія Булгакова, а також проблематику неопатристичного синтезу отця Георгія Флоровського і Володимира Лоcького</description><category>Релігієзнавство-дайджест</category></item><item><link>http://risu.org.ua/ua/index/monitoring/religious_digest/46555/</link><pubDate>Mon, 30 Jan 2012 14:02:07 +0300</pubDate><title>Особенное украинское православие: к проблеме историографического мифотворчества. Часть 2</title><description>&quot;Религия в Украине&quot; продолжает публикацию очерка кандидата исторических наук Сергея Савченко, посвященного обзору современной отечественной литературы об особенностях украинского православия.</description><category>Релігієзнавство-дайджест</category></item><item><link>http://risu.org.ua/ua/index/monitoring/religious_digest/46553/</link><pubDate>Mon, 30 Jan 2012 13:52:35 +0300</pubDate><title>Особенное украинское православие: к проблеме историографического мифотворчества. Часть 1</title><description>За минувшие два десятилетия в украинской национальной историографии практически ощепринятым стал тезис об особом украинском православии, которое значительно отличается от других национальных вариантов христианства (прежде всего, конечно же, от российского). Насколько обосновано такое мнение?</description><category>Релігієзнавство-дайджест</category></item><item><link>http://risu.org.ua/ua/index/monitoring/religious_digest/46430/</link><pubDate>Mon, 23 Jan 2012 00:05:29 +0300</pubDate><title>Виголошування слова &quot;православний&quot; на богослужіннях</title><description>В нас не можна відрікатися від прадідної назви «православний», бо вона нам вповні прислуговує, без уваги на те, що й інші також користуються нею.</description><category>Релігієзнавство-дайджест</category></item><item><link>http://risu.org.ua/ua/index/monitoring/religious_digest/46356/</link><pubDate>Mon, 16 Jan 2012 11:58:16 +0300</pubDate><title>Про «атеїзм» Григорія Сковороди</title><description>Звернутися до цієї теми спонукала не так давно почута радіопередача з циклу «Український вимір» Романа Коляди. Слухач запитав ученого мужа, запрошеного на цю розмову, як пояснити факт, що у творах Тараса Шевченка є досить різкі випади проти Бога, чи не є це атеїзмом?</description><category>Релігієзнавство-дайджест</category></item><item><link>http://risu.org.ua/ua/index/monitoring/religious_digest/46348/</link><pubDate>Mon, 16 Jan 2012 10:16:32 +0300</pubDate><title>&quot;Ім’я Огієнка раніше навіть вимовляти було небезпечно&quot;</title><description>Кілька років тому в спецфондах Київського національного університету імені Тараса Шевченка професор Микола Тимошик віднайшов досі не відому книгу Івана Огієнка про його рідне містечко Брусилів, що на Житомирщині. Саме там 130 років тому 14 січня народився Іван Огієнко. Нині в рідному містечку головна площа носить ім’я свого видатного земляка. Тут же встановлено пам’ятник Івану Огієнку, а днями з нагоди ювілею відкриють музей.</description><category>Релігієзнавство-дайджест</category></item></channel></rss>
