Правозахисники помітили негативні тенденції в сфері свободи віросповідання у 2013 році
Ситуація в сфері гарантування свободи думки, совісті та релігії істотно не змінилася, хоча намітилися негативні тенденції у бік збільшення державного регулювання та звуження релігійної свободи.
Такий висновок правозахисників викладений у Щорічній доповіді про права людини в Україні у 2013 році, повідомляє Інститут релігійної свободи.
Протягом минулого року було зареєстровано низку небезпечних законодавчих ініціатив з боку провладних фракцій парламенту, але вони так і не були розглянуті.
На думку правозахисників, релігійна сфера традиційно має чимало конфліктних ситуацій, однак вони розв’язуються за допомогою усталених практик. Достатньою мірою свободу релігії можуть реалізувати громадяни усіх віросповідань.
На думку Володимира Яворського, члена правління Української Гельсінської спілки з прав людини та автора дослідження, 2012-2013 роки вирізняються наданням певних преференцій у діях центральної влади щодо Української православної церкви (Московського патріархату). Це проявлялося у позиції влади щодо передачі в оренду приміщень, виділенні коштів з державного бюджету на реставрацію релігійних споруд, що знаходяться у користуванні цієї церкви, та інших діях на її підтримку.
За словами експерта, дотримання принципів неототожнення та нейтральності держави по відношенню до релігійних організацій є однією з найбільших проблем в адміністративній практиці органів влади, котра часто ґрунтується на підтримці домінуючих у цій місцевості релігій та дискримінації релігійних меншин.
Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації» всупереч статті 39 Конституції встановлює дозвільний порядок проведення релігійних мирних зібрань. На практиці проведення публічних релігійних мирних заходів стикається із ще більшою кількістю проблем.
Проте, незважаючи на застарілий та місцями жорсткий Закон, деякі з його недоліків значною мірою компенсуються позитивною адміністративною практикою органів влади. Хоча очевидно, що за відсутності чітких правових гарантій релігійної свободи ситуація залишається хиткою та непередбачуваною й багато залежить від державної політики.
За оцінками Інституту релігійної свободи, в 2013 році на розгляді парламенту знаходилось близько 30 законопроектів, які в тій чи іншій мірі стосувалися свободи віросповідання або діяльності релігійних організацій у духовній, соціальній чи інших сферах. Однак у профільних комітетах більшість ініціатив, спрямованих на законодавче розширення права на свободу віросповідання, не знаходили належної підтримки.
У підсумку, в Доповіді правозахисників наводиться низка рекомендацій щодо вдосконалення законодавства України в сфері свободи совісті та віросповідання.
Зокрема, пропонується зробити автоматичним набуття релігійною організацією неприбуткового статусу після державної реєстрації, розширити перелік підстав для проходження невійськової (альтернативної) служби та збільшити термін дії посвідки на тимчасове проживання в Україні для релігійних діячів-іноземців.
Місцевим органам влади рекомендовано переглянути прийняті ними правові акти, що встановлюють дискримінаційні положення, а також додаткові, непередбачені законом обмеження права на свободу віросповідання при проведенні мирних зібрань, оренди приміщень, виділенні земельних ділянок та поверненні культових споруд.
